20.07.2014 - Здоров'я

7 днів на сирих продуктах: досвід НЕ сироїда

Селеровий фреш на сніданок, овочевий салат на обід та пригоршня сушених горіхів замість вечері. Приблизно так виглядає денне меню сироїда. І поки реклама обіцяє нам «райську насолоду» від чергової шоколадки, вони зосереджено хрумтять сирою морквою. Що ж штовхає людей на відмову від звичної системи харчування? Як вони протистоять численним гастрономічним спокусам? Та як впливає на їхнє здоров’я дієта «печерної людини» XXI сторіччя Кореспондент «Otiumportal» вирішив перевірити це на собі, на тиждень перетворившись на справжнісінького сироїда.


День перший
Кава та чай відсутні у меню сироїдів. Проте бадьоре гудіння соковитискача проганяє залишки ранкового сну не гірше за кофеїн. А фруктовий салат замість повноцінного сніданку економить зайві півгодини на цей самий сон. І взагалі з’являється більше вільного часу, який раніше йшов на чаювання чи приготування їжі. Домашні ж не поділяють мого ентузіазму. Брат почав ігнорувати мене одразу після того, як йому довелося самостійно готувати вечерю.
Висновок перший: сироїдіння економить час. (Але дратує ваших близьких).
День другий
Одне з головних правил такої системи харчування – їсти тоді, коли хочеться. А хочеться ледве не постійно. Знайти ж в найближчому супермаркеті щось відповідне майже неможливо. А в спеціалізованому інтернет-магазині ціни трохи розчаровують. Наприклад, за 100 грам кедрових горіхів довелося заплатити 50 гривень, в той час як у звичайному магазині їх можна придбати за 25-30. Це ще не згадуючи вартості більш екзотичних продуктів.
Висновок другий: сироїдіння – це дорого.
День третій
Посиденьки з друзями перетворюються на випробування на стійкість. Запрошення на філіжанку кави стали запрошеннями на вивчення меню на предмет існування там чого-небудь «сирого». А весна зовсім не надихає на розпивання холодних фрешів. Офіціантка ж поглядає на мене майже з жалістю, коли прошу не додавати у салат сіль та олію. Мабуть, думає, що перед нею чергова жертва дієт. Подруга з насолодою їсть своє тістечко і невинно пропонує мені скуштувати.
Висновок третій: сироїди – люди з надлюдською силою волі. (А оточуючі – трохи садисти).
День четвертий
Мені сняться солодощі, але доводиться вдовольнятися яблуками. Здається, що уже всі відомі овочі та фрукти побували в моєму меню. Тому навідуюся у кафе для сироїдів «Ilive». Вибір тут доволі великий, ціни для центру цілком прийнятні, а персоналу не доводиться пояснювати, чого не має бути в твоїй тарілці. Тільки от лаймовий суп на смак, як жувальна гумка, а сироїдну піцу точно назвали піцою помилково. З чого їх роблять – знати не хочеться, особливо після того, як у моєму напої виявилися «лугові трави».
Висновок четвертий: спочатку цікавтесь, що ви їсте. Навіть якщо ви сироїд.
День п’ятий
Сироїди часто розповідають про власну енергійність. Відчуваю її на собі. Правда зародився сумнів: може це постійний легкий голод підтримує організм у такому стані? Як у первісних людей, яких він змушував кидатись на пошуки поживи. От тільки мені знайти її ще точно не загрожує. А це вже трохи нервує і змушує дивитися на кожного як потенційну жертву. Та ентузіазму не втрачаю: «Раз, два, три, чотири, п’ять, зараз я іду шукать!».
Висновок п’ятий: Сироїдіння зумовлює не лише сплеск енергії, але й дратівливості попервах.
День шостий
Знайшла. Побачила в Інтернеті рецепт шоколаду і вирішила спробувати. Заодно дізналась, що таке кероб (солодкий порошок з плодів якогось дерева), де у Києві можна купити какао-боби та що існує веганська плита. На останній можна сушити овочі-фрукти та підігрівати страви. Як на мене, то трохи «не по-сироїдськи». Проте «до чужого монастиря зі своїм законом…» А шоколад не вийшов, бо славнозвісної плити у знайомих мені сироїдів не знайшлося. Та й у вільному продажі її немає.
Висновок шостий: Не все те сире, що їдять сироїди. А купити «сироїдську» техніку доволі проблематично.
День сьомий
Подумки складаю план того, що з’їм завтра. За тиждень втратила 4 кілограми, тому обмежувати себе найближчими днями не доведеться. А рідні знущаються особливо витончено: мама приготувала торт. На жаль, на цьому експеримент провалився. Торт переміг професійний обов’язок.
Висновок сьомий: Сироїдіння вимагає жертв. (А кореспондент «Otiumportal» на них не готовий).
Вустами сироїдів
Катерина Бондарева, студентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого:
«Для мене почалося все зі спілкування з подругою-сироїдом. Це була звичайна цікавість. Спочатку вирішила спробувати їсти необроблену їжу лише місяць, проте сподобалось і до попередньої системи харчування я вже не повернулась. Покращилося самопочуття, з’явилося більше вільного часу. Адже на приготування навіть найскладніших страв я витрачаю не більше 10 хвилин. І це непогана економія. Звісно, екзотичні фрукти коштують дорого, але набагато дешевше того самого м’яса. А ще зникло бажання купити що-небудь для «перекусу», адже їжу для сироїдів продають у небагатьох магазинах.
Щодо експерименту, то, звісно, за тиждень справжнім сироїдом не станеш. Але це чудовий досвід, який дозволить відчути всі переваги та недоліки такого способу харчування».
Ганна Анісімова, дизайнер:
«Я вже півроку як сироїд. За цей час відчула позитивні зміни в організмі. Наприклад, відновилася короткочасна пам’ять , майже втрачена півтора роки тому під час вагітності, і стала навіть краще. Розум став гострішим, швидшим. Волосся стало менше бруднитися. А ще зовсім не «тягне» на будь-які напої . П’ю тільки воду. Висипатися стала за 3-5 годин. Втоми взагалі не відчуваю , взагалі! Навіть після дуже активного дня. Можу відчувати легкий біль у м’язах , але при цьому енергії вдосталь. Прокидаюся і засинаю миттєво. Досить відкрити очі – і я вже готова до насиченого дня, хоча раніше тільки кава та чай допомагали розбудити мозок. Стала жайворонком. Раніше вставала на вихідних о дев’ятій, а зараз о п’ятій вже на ногах. А увечері засинаю дуже швидко. Мені достатньо прийняти горизонтальне положення.
Схудла сильно – це недолік. Почала з цим боротися силовими вправами, а ще намагаюся з’їдати більше солодких фруктів і пророщеного зерна. До речі після переходу на пророщене зерно каші не сприймаю. Вони здаються чимось розкладеним і мертвим. А м’ясо взагалі перестала сприймати ще раніше. Я від нього відмовилася давно. На місці ж батона крім поролону нічого не бачу.
Думка лікаря
Тетяна Солов’яненко, лікар-гастроентеролог:
Як лікар, я проти сироїдіння. Ця система харчування значно звужує коло продуктів, тому в організм не потрапляє багато речовин, необхідних для його повноцінної роботи: мінералів, білків, амінокислот. Окрім того, система травлення пересічного українця не пристосована до нормального засвоєння великої кількості сирої їжі. А більшість сироїдів ще й прагнуть спробувати щось екзотичне. Це може стати причиною виникнення цілого ряду захворювань.
Хоча мені доводилося обстежувати майже сироїда, який мав непогане здоров’я. Але це мені здається збігом. Та й він час від часу вживав рибні страви, морепродукти і каші. Тобто сироїдство для нього було своєрідною дієтою, якої він дотримувався періодично. І в такому разі воно на здоров’я впливало позитивно. А от жити лише на сирих фруктах та овочах не варто. Особливо небезпечно переходити на таке харчування дітям і молоді.

Яна Гончарова