7 речей, які руйнують життя

У нашому світі наразі є все та навіть більше, за останнє століття прогрес у всіх сферах життя зробив великий крок уперед: медицина, наука, IT-технології, освіта, доступ до інформації та багато іншого. Ми звикли жити комфортно та зручно. Маємо вдосталь їжі та води.  Забезпечені житлом, одягом, розвагами та можливостями.Чому тоді так багато нещасливих людей? Чому кількість візитів до психологів зростає? А дехто зовсім не вбачає ніякого сенсу в житті. Що пішло не так?


1. Великий вибір

Століття, у якому ми живемо, пропонує нам велику кількість різноманітних товарів, дає свободу вибору. Звучить солодко, але на ділі гірко. Кожного дня людина потрапляє, як мінімум, у 15 ситуацій, коли вона повинна щось обрати. Як правило, варіанти можуть навіть нічим не відрізнятись, але ілюзія вибору змушує витрачати свій час та енергію для прийняття рішень. Пам’ятаєте ситуацію, коли годинами обдумуєте купівлю нового телефону, читаючи відгуки в інтернеті? Тривале прийняття рішення може робити людину дратівливою та незадоволеною.

2. Інформаційне звалище

Раніше люди мріяли про доступ до бібліотек усього світу. Проводили роки в пошуках нової інформації для своїх проектів. А школярі після уроків бігли всім класом до бібліотеки, бо саме там є та одна книжка на усіх, щоб гарно підготуватись до предмету. А що тепер? Хочеш досліджувати якусь тему, як справжній науковець? Будь ласка! Можеш це робити прямо з дому, бо маєш у своєму лептопі все, що люди століттями накопичували. Хочеш знати чи не найпершим усі новини? Теж можливо. Але чим більше інформаційних благ, тим менше бажання щось вивчати, бо все на тарілочці, а це, як відомо, нецікаво людській натурі. Та це не найстрашніше. Величезний інформаційний потік забиває мізки та заважає його нормальній роботі. З усіх сторін на нас кидається інформація, контекстна реклама в браузерах, рекламні промоакції у соціальних мережах, телевізор, радіо, повідомлення, що вискакують на екрані смартфону.  99% не є потрібним, але неволею зберігається у нашій голові та відволікає від істинних інформаційних потреб. Найкраще ми всмоктуємо негативну інформацію, яка згодом може впливати на наш настрій.

3. Гаджети

Знайома тема. Ви дуже часто, напевно, чули від батьків, що їм набридла ваша залежність від телефону. Ми звичайно проти та вважаємо, що гаджети роблять життя простішим. Так, це правда, але до букету безмежних можливостей додається багато негативних наслідків. Від банального погіршення зору до сильної залежності, яку вже можна підтвердити клінічно. Ми приділяємо мобільним пристроям дуже багато уваги, проводячи час у віртуальній реальності. Як наслідок — небажання йти до школи, університету та на роботу, бо у реальному світі складніше взаємодіяти. Коли розмовляєш з людиною, не можеш закрити віконечко з її повідомленнями та піти в ігнор. Від цього багато проблем з комунікацією, непорозуміння та небажання спілкуватись, оскільки є більш зручне місце для самореалізації.

4. Швидкий темп життя

Цікавий парадокс. Життя нав’язує нам бути успішним, бути відмінником та встигати робити все та навіть більше. І ми, як біороботи, летимо на роботу, а в голові тисяча завдань на день і грандіозні плани. В такому темпі забуваємо про себе та живемо так, ніби щось комусь повинні. Хочеться сказати: «Зупинись. Життя триває зараз. У цю секунду». Ми мріємо про щось у майбутньому, не помічаючи, що кращі моменти тут і зараз. Однак те, що людина стала такою могутньою, робить її часто нещасливою, бо вона навішує на себе багато ярликів та справ. Підтримує свій статус зайнятого директора чи чекає підвищення на роботі, забуваючи про власне щастя.

5. Я — споживач

Іноді людині здається, що чим більше вона купить, тим кращим буде її життя. А коли в неї немає можливості купувати найкращі речі — вона банально стає нещасливою. Бо їй здається, ніби маючи більше, матиме більше причин для радості. Але істина зовсім з іншого боку. Вона знаходиться там, де людина усвідомлює, що і без якоїсь речі може бути цілковито самодостатньою та впевненою в собі. Споживацьке мислення, яке зараз лідирує згідно з соціологічними дослідженнями, на жаль, не приводить на верхівку благодаті та щасливого життя.

6. Масова культура

Ця тема обговорена вже сто разів. І ми самі розуміємо, що є жертвами масової культури, але не вириваємось із її тенет. Помітьте, як швидко змінюються тренди. Як швидко велюр знов видходить із моди, бо більше не використовується модними дизайнерами на тижнях моди. А ми від того нещасливі, бо не встигаємо за трендами, наприклад, через нестачу грошей. Якщо розмірковувати адекватно, то зрозуміло, що це нормально —носити якусь річ кілька років підряд, але суспільство вважає навпаки. Приклад з одягом є дуже банальним. Візьмемо масове захоплення моделями з Інстаграму. Кожна дівчина починає рівнятись, але бачить у дзеркалі не те, що у якоїсь красуні в аккаунті. Звідси проблема несприйняття себе. У неї талія 58 см, а ти фізично не можеш стільки мати. Депресія. Дієти. Образи на життя. Нещастя.

7. Заручник ідеальної кар’єри

Усе починається зі школи. На тобі висить зобов’язання гарно скласти ДПА, потім ЗНО. Отримати золоту медаль та вступити до найкращого ВНЗ країни. На бюджет. Здогадуєтесь, що далі? Так, звичайно, червоний диплом, а потім престижна робота. Бо ти ж не можеш бути гіршим, ніж син маминої подруги (або донька), на тебе ж дивляться родичі та сусіди. Але щось ми загубили, чи не так? Наприклад, власне бажання усього цього цирку, що руйнує індивідуальність та вчить виживати, як універсальний солдат. Моментами підлабузництво до викладачів, аби бал вище поставили, деколи через силу проведені ночі за предметом, який навіть ніколи не знадобиться в життя, інколи хабарі, щоб закрити сесію гарненько. І скільки ж людина не проходить кіл пекла, аби отримати те, на що чекають від неї інші, що престижно та круто звучить. Але який сенс? Усе це руйнує жагу до того, що могло б стати сенсом щасливого життя.

Щоб стати щасливим, треба назавжди викорінити усі стереотипи, які нам нав’язують у рекламі, фільмах та книжках, а інколи й власні батьки. Щастя та свобода приходить до тих, хто не шукає їх в екрані телефону, а до тих, хто любить та приймає себе справжнім.

Альбіна Косолапенко