Українські туристи вже не уявляють, що колись турецькі готелі були не такі дешеві, а головне не було системи “ВСЕ Включено”. І хоча наші громадяни масово їдуть у Туреччину, вона сама українців бачити вже не так рада. Тур-оператори пропонують вже більш скромні щодо харчування путівки – прихильники відпочинку на Егейському узбережжі цього літа можуть розраховувати максимум на «напівпансіон» (від англ. Half board), що включає сніданок і вечерю.


Але туристи неохоче грають за новими правилами, тому за їхні гаманці тепер готові боротися країни, які раніше рідко застосовували систему all inclusive, – Чорногорія, Болгарія, Хорватія. За даними дослідження тур-оператора «Мегаполіс турс» (Москва), за останні 5 років число готелів, що працюють за подібною схемою, в цих країнах зросло в три рази.

Основний інстинкт: чи є межа людській ненажерливості?

All inclusive (AI) – це система обслуговування туристів, коли за фіксовану плату відпочивальник отримує доступ до необмеженої кількість їжі та напоїв (як правило 3-5 разове харчування типу «шведський стіл»). Популярність AI серед інших систем харчування пояснюється частково психологічним фактором: можливістю вже на стадії придбання путівки обмежити свої майбутні витрати конкретною сумою, що особливо актуально в умовах кризи таі тотальної економії. Система AI зручна тим, що не потрібно під час відпочинку щодня вираховувати, чи не переплачу я сьогодні за зайвий келих вина в ресторані або порцію морозива для дитини.

До слова, саме світова нафтова криза початку 1970-х років послужила поштовхом до впровадження системи AI. Люди стали менше подорожувати, що сильно вдарило по туристичній галузі, а бізнесмени задумалися про «фішки», які б «підстьобнули» б попит. Як антикризове рішення система AI активізувалася і в 2009 році. Наприклад, її почали впроваджувати гірськолижні курорти Лапландії.

Клієнт платить за все і відразу, тому заздалегідь максимально точно можна прораховувати (виходячи з кількості відпочивальників), скільки продуктів необхідно закупити, щоб не було ні багато ні мало, і якими способами можна заощадити на харчуванні.

На перший погляд система може здатися збитковою для готелю, адже турист їсть і п’є скільки хоче – обмежень немає… Однак, як показала практика готельєрів, людська ненажерливість має свої межі, під які можна підлаштуватися й отримати вигоду. Так середньостатистичний відпочивальник спокійно вкладається в відведену на їжу вартість. Наприклад, для 5-зіркового готелю (Туреччина, Єгипет, Греція) за сім днів ця сума становить у середньому близько $150, що зазвичай не перевищує 20 % від вартості путівки.

У форматі «все включено» нічого не пропонується даром. Готелі примудряються заробляти навіть на специфічних сервісах, якими туристи часто не користуються або яких просто не існує.

«Наприклад, з вартості AI-путівки одного єгипетського готелю близько $14 на день відводилося на різні розваги, у тому числі й відвідування боулінг-клубу, якого взагалі не існувало. А цю суму цілком можна було б витратити на якусь екскурсію», – розповідає представник однієї столичної тур-компанії, що не побажав назвати своє ім’я.

За основним законом AI, чим більше страв на шведському столі, тим у менших кількостях гості накладають їжу в свої тарілки. Таким чином, купуючи путівки, туристи так чи інакше оплачують «весь стіл», але його ціна при неточному розрахунку ризикує опинитися неконкурентною. Тому крім визначення обсягів споживання їжі готелю дуже важливо зробити «шведське меню» різноманітним і маловитратним.

Майбутнє ALL INCLUSIVE : кількість вбиває якість

Як правило, економії заради готелі набирають некваліфікованих сезонних працівників. «Звичайно ж, в таких умовах чекати якийсь супер-сервіс дуже складно. Тільки готелі високого класу, вартість перебування в яких обчислюється тисячами доларів, можуть підтримувати прийнятний рівень обслуговування», – доповнює комерційний директор компанії TEZ TOUR в Україні Аркадій Маслов.

«Готелі продовжують триматися за систему АІ – це їхня конкурентна перевага. Якщо перейдуть на іншу – можуть розоритися. Для готелю середнього класу, навіть 5-зіркового, ця система не вигідна. Але AI – вимога туристів.  На жаль, ми самі їх до цього привчили», – доповнює експерт.

ALL INCLUSIVE по-українськи

Курс на розвиток all inclusive в нашій країні був узятий ще до кризи. У 2008 році систему запровадили відразу три кримські готелі: «Адріатик», «Сосновий гай» і «1001 ніч». Як зазначили тоді в Міністерстві курортів і туризму АРК, ці готелі є своєрідним експериментом життєздатності системи «все включено» в українському середовищі. Однак економічна нестабільність до сих пір не дозволила знайти відповідь на питання про доцільність масового впровадження AI. Адже в 2009 році кількість кримських туристів знизилося на 17,4 %.

Крим для розвитку AI – перспективний напрямок. «Адже, приміром, сніданок, обід і вечеря в Ялті в якому-небудь ресторанчику на 2-3 персони обійдеться не менш ніж в 600 – 700 грн. А отже, загальний “рахунок” відпочинку в Криму збільшується в два рази. Готелі з AI на тлі цього дійсно вигравали б, а у туристів не було б приводу їхати за кордон», – вважає експерт.

Але поряд з прекрасними перспективами є і ряд труднощів впровадження AI. «Для початку Крим потрібно зробити курортною зоною. На сьогоднішній день на півострові немає готелів, на базі яких можна було б розгорнути технологію AI. А вартість облаштування чогось подібного в Криму така ж, як і на середземноморському узбережжі (близько $80-200 млн). До того ж в Туреччині будівлю можна звести за 9 місяців, адже в цьому зацікавлені владні структури, у країні існує дуже розвинена система кредитування, а в Україні такий самий готель буде будуватися близько трьох років», – пояснює Аркадій Маслов. За оцінками експертів, Україна відстала в напрямку розвитку курортного бізнесу на 15-20 років.

У розвитку туризму в Криму слабо зацікавлені й тур-оператори, вони не беруть готелі в оренду. «Період відпочинку на Південному Узбережжі Криму дуже короткий – з середини червня і до кінця серпня. Готелі з системою AI не будуть встигати набирати обороти та окупатися. У той же час Єгипет – це заробіток цілий рік», – розповідає Володимир Шевченко, директор з туризму тур-оператора «Пан Укреїн». – «Можливо, тур-фірми звернуть увагу на Закарпаття, де є лікувальні бази, що працюють цілий рік. Може там така система себе виправдає». До того ж експерти вважають, що Крим повинен бути підготовлений до переходу на конкурентну систему AI. «Для початку готельєрам потрібно спробувати взагалі ввести поняття «харчування» в список послуг, що надаються і поекспериментувати: рік попрацювати на одних сніданках, рік – на триразовому харчуванні без спиртних напоїв, потім поступово ввести алкоголь. Це допоможе без збитків підготувати ґрунт для all inclusive. Адже світова тенденція рано чи пізно дійде й до нас», – резюмує пан Шевченко.

Євгеній Бенца