BOTAN — місце, щоб подумати

Хобі

Усі великі міста хворі на одну річ — галас. У буденній метушні важко знайти місце для «видиху»: щоб спокійно сісти подумати, почитати чи просто розвантажитися від вакханалії міських звуків. Хочемо розповісти саме про таку оазу Києва — точку, де не докучають офіціанти й консультанти, де головне правило — це тиша. І книги.


Бібліотека «BOTAN» з’явилася в 2015 році й стала першим приватним закладом, у якому немає численних архівів, не обов’язково мати з собою паспорт, де бібліотекарі молоді й привітні, а книги не дихають на тебе пилюкою.
Засновниця читальні Альона розповідає: «Я носилася з книгою Талеба «Чорний лебідь» цілим містом і не могла знайти тишу, усі довкола бісили й відволікали, важко було сконцентруватися на змісті, бо це ж не художка якась — тут варто стежити за кожним словом. І я замислилася: де кияни читають? Коли вдома бігає й кричить дитина, на роботі кожної миті можуть з’явитися нові завдання, у метро хтось поряд голосно слухає музику в навушниках, у ресторанах теж гримить музика, а в парках знову ж граються діти, та ще й собаки — де читати?»

Так народилася ідея. А за десять місяців Київ став багатшим на одну Бібліотеку. І це місце заслуговує на те, щоб бути написаним із великої літери. Над інтер’єром працювала студія Сергія Махна: вони поєднували бетон, залізо й дерево, писали каліграфією цитати класиків на стінах, робили все можливе, щоб відтерти від поняття «бібліотека» совкову пилюку й нудоту. І вийшло класно. Слоганом і натхненням для них стала цитата з відомого серіалу про фізиків Теорія Великого Вибуху: «Botan is the new sexy». Місце, у якому не соромно сфотографуватися з книгою, де стимулюється твій мозок до роботи. Тут навіть освіжувачі повітря у вбиральні з цитатами Великих, а ще наліпки на склянки для кави з віршами у форматі «пиріжки». Їх пише адміністратор бібліотеки Маргарита Архипова. Кожна деталь кричить: «Твій мозок скучив за книгою, ти забув про це, а ми нагадуємо».

У бібліотеці немає великого меню, оскільки через гарячий суп можуть страждати книги, але тут завжди смачно пахне завдяки каві і какао, а ще є невеликі корисні снеки для мозку — горіхи й сухофрукти.

«Ми любимо зміни й експерименти. Не боїмося наступати на граблі, але потім відкладаємо їх у комору», — розповідає Марго. Декілька місяців поспіль перебування в бібліотеці оплачувалося, wi-fi був відкритий — і так бібліотека почала блискавично перетворюватися на коворкінг, куди приходили працювати, вести перемовини, але аж ніяк не читати. Із часом це змінилося, і зараз користуватися бібліотекою можна безкоштовно, платною залишилася тільки оренда книг додому.

Від початку книжковий сомельє Альона Іванова орієнтувалася на нон-фікшн: книги з саморозвитку, бізнес-література, історії успіху компаній. Проте за півроку засновники почули, що аудиторія прагне бачити на полицях сучасну художню літературу й класику. Так у бібліотеці почали з’являтися Гоголь, Ніцше, Андрухович і Биков. Найкрутіше, що на полицях можна знайти й дуже рідкісні видання, наприклад, «Дім листя» Марка Z. Данилевського, яке вийшло в Росії дуже обмеженим тиражем. Якщо перший рік у закладі було багато вільного простору й навіть чисельні подарунки від видавництв не займали всіх пробілів, то зараз, на третій рік роботи, бібліотекарі жаліються, що дерев’яні полиці прогинаються, а нові надходження часто нікуди ставити.

PR-кампанія під час відкриття BOTAN’у не знадобилася, сюди просто відразу почала збігатися молодь — усім стало цікаво, що це таке. Спочатку його помітили хіпстери, які перебувають у вічних пошуках нових місць, але згодом цільова аудиторія втратила свої межі: тут можна помітити малих дітей, старших підлітків, бізнесменів та іноземців, стареньких дідусів та стильних жінок. Читати стало модно.

Аудиторія BOTAN’у поділяється на три категорії: люди, які приходять за тишею (виявилося, що це дуже цінний товар у Києві), які працюють, вчаться, для чого потрібна максимальна концентрація уваги. Друга категорія: це читачі, для яких час у бібліотеці — це дозвілля, вони приводять своїх коханих, із друзями, із сім’ями. Вони просто хочуть розслабитися й відпочити, почитати годинку, випити запашної кави, розвантажити вуха й голову. І третя аудиторія: люди, яких рідко можна побачити в BOTAN`і, їх там немає, вони приходять тільки брати й обмінювати книги. У них виробилася нова звичка, вони постійно хочуть читати більше, їм завжди мало.

Іноді в бібліотеці порушується тиша. Тоді BOTAN заповнюється величезною кількістю людей. Це час івентів: публічних лекцій, презентацій і театралізованих читань. Євгеній Стасіневич, постійний лектор та літературний критик, розповідає про течії в літературі, про знаних класиків і невідомих андеграундних авторів. Актори театру й кіно влаштовують вечірні читання уривків із творів, які можна потім прочитати самоcтійно.

Непоганий варіант для проведення вільного часу? Це, звісно, не рейв, і не фільм-атракціон, тут не можна до забуття й втратити свідомість від потужного екшену, проте BOTAN — місце, щоб подумати, а цього іноді дуже не вистачає в буденному житті. Окрім того, книги часто можуть бути не менш захопливими, ніж щось гучне, просто до цього твердження варто звикнути.

Марія Бліндюк