Чому Чернівці не стануть другим Львовом?

Із кожним роком зростає успіх Львова як основного туристичного центру України. Близько половини відвідувачів – українці, які покладаються на перевірений маршрут. Але для деяких місто Лева вже встигло стати звичним і мейнстрімним місцем, тож саме час відкривати нові напрямки. Серед міст Західної України хорошу альтернативу Львову можуть скласти Чернівці. Але чи готові вони до цього?


Моя спонтанна подорож до буковинської столиці мимоволі стала прискіпливим дослідженням: із наївно-захопленого туриста я перетворилася на вимогливого інспектора. Для вивчення міста в нашої компанії з 4 людей було рівно 12 годин, тому, тільки-но вставши з потяга, ми почали планувати день.

Якщо ранкові вокзали взагалі можуть бути привітними, то на рахунок Чернівецького залізничного я не певна. Для туриста, що вперше опиниться в Чернівцях, на вокзалі відшукати інформацію щодо того, як провести час у місті, буде нелегко.

Чи не перше, що я побачила в центрі міста, – величезна рожева церква. На недільну службу віряни хутким кроком йдуть до «гламурної» церкви: очевидно, хтось невдало купив фарбу. До речі, рожевий досить часто трапляється в декорі різних архітектурних пам’яток Чернівців, але такий специфічний відтінок ніби не повторюється.

Але менше з тим, оригінально пофарбований кафедральний собор не може зіпсувати імідж цілого міста. Тільки ось абсолютно непрезентабельний вигляд різних закладів можна назвати відмітною рисою Чернівців загалом. Ресторан із милим інтер’єром і не менш милим персоналом може приховуватися за дверима, схожими на двері сусіднього гастронома, а багатообіцяючий напис «Кафе» неодмінно загубиться серед недоладних вивісок «Адвокат» і «Гроші швидко».

Що врятує туристичні Чернівці?

  • сучасний уніфікований візуальний стиль міста;
  • презентабельний вигляд розважальних закладів;
  • проведення масштабних заходів із активним залученням інфраструктури.

За день ми з друзями встигли відвідати 4 місця. Кожне з них має свою родзинку і може стати чудовим відкриттям для будь-якого туриста. Наприклад, у кав’ярні, на яку ми випадково натрапили, тікаючи від ранкової прохолоди, знайшли багато антикварних речей, що допоможуть поринути в атмосферу часів панування Австро-Угорської імперії. Але до жодного закладу ми не зайшли через привабливе зовнішнє оформлення. У Львові для закликання відвідувачів навіть розрекламовані заклади задіюють різні способи: від створення незвичайних локацій до особливим чином вбраних метрдотелів.

Взагалі, візуальний стиль міста починається з логотипа. У Чернівців немає уніфікованої айдентики, що заважає зробити символи міста впізнаваними. Хоча приклад Івано-Франківська, для якого цьогоріч розробили новий дизайн, показує, наскільки корисним є єдиний підхід до зовнішнього оформлення центральної частини міста (у візуальному стилі прописано використання вивісок та оформлення вітрин для Івано-Франківська). До того ж, єдиний логотип можна використовувати для сувенірної продукції, яка серед іншого є ознакою туристичної розвиненості міста. Одними позначками wi-fi, які так полюбили чернівчани, туристів не здивуєш.

Особливістю міського туризму є те, що він мало залежить від сезону, але розробити туристичну концепцію, орієнтуючись, наприклад, на певне свято, досить просто і ефективно. Цьогоріч святкувати Новий рік і Різдво до Львова приїхали майже чверть мільйона туристів. Враховуючи нестабільну ситуацію в Україні, це чудовий показник. Чернівці, до того ж, розташовані досить далеко від столиці і «гарячих точок» в анексованих або контрольованих Росією та місцевими сепаратистами регіонів.

Серед фестивалів серйозний рівень у Чернівцях має хіба літературний MERIDIAN CZERNOWITZ, котрий розрахований на досить обмежену аудиторію, а та ж «Червона рута» через відсутність хорошої організації перетворилася на захід регіонального значення. Звичайно, масштабні події на кшталт Євро-2012, які дають надзвичайний поштовх для розвою туристичного потенціалу (на прикладі Львова), – справжня рідкість для України. Сумніватися в тому, що Буковина має умови для розвитку туризму, не доводиться: тут і національний університет, що входить до спадщини ЮНЕСКО, і одне з 7 чудес України заповідник «Кам’янець» у Кам’янці-Подільському. Проте, як показує досвід, справа не у фінансуванні, а, в першу чергу, у розумному управлінні.

Харизматичний лідер, такий, як львівський мер Андрій Садовий, може посприяти змінам у туристичній галузі. Але обраний влітку міський голова поки не виніс порядок денний питання про затвердження туристичної стратегії Чернівців. Залишається сподіватися на вибори до місцевої ради, яких слід чекати вже в 2015 році.

Але на заваді розвитку поліетнічної Буковини можуть стати досі відчутні румунські впливи. Сусідня Румунія не втрачає нагоди зміцнити свої позиції серед представників влади, вкотре нагадати про захист прав меншин і відверто зазіхати на південні буковинські землі. Це зокрема може пояснити і недостатню гостинність деяких представників місцевої громади. Але навряд чернівчани були б незадоволені 10 тисячами нових робочих місць, які за 2 роки можуть з’явитися завдяки туристичному притоку.

Прогнозувати щось – невдячна справа, особливо коли прогнози невтішні. Але якщо чернівецька громада вже сьогодні не ухвалить адекватну стратегію розвитку туристичного бізнесу, то в найближчі 5 років Чернівцям не вдасться наблизитися до успіху Львова в галузі туризму.

Симоненко Дар’я