Чому ми брешемо?

Брехня завжди була частиною нашого життя. За статистикою, людина говорить неправду приблизно тричі за 10 хвилин розмови, тому кожен ризикує отримати чергову порцію смачної «локшини» на вуха. Щоб зберегти стосунки в час, коли брехня – норма спілкування, доводиться відкидати поверхневу завісу образи і дивитися в корінь проблеми. Адже коли людина говорить неправду, найголовніше – не в чому брехня, а чому вона була сказана.


Чесність вважається однією з позитивних рис людини. Але це не заважає нам брехати. Ми обманюємо словами, рухами, жестами, говоримо неправду з чемності або зіпсованості. Це стало абсолютно природним, навіть моральним: як писав А. І. Герцен, «ми впізнаємо виховану людину за тим, що ніколи не зможеш домогтися, щоб вона щиро висловила свою думку». Ми обманюємо чоловіка/жінку щодо того, скільки витрачаємо. Ми брешемо про те, що і скільки їмо, як сильно запустили фігуру… Ми нечесні з нашими друзями (не заперечуйте одразу, спершу подумайте і згадайте!). Навіщо ми це робимо? Щоб вберегти почуття іншої людини? Захистити себе? Звичка до компромісів? Боїмося здатися «не такими»? На це питання може знайти відповідь тільки людина. Не допоможе ніякий детектор. Машина лише фіксує фізіологічні зміни в організмі, прискорений пульс, підвищений тиск, спітнілість… Машина ніколи не шукає причин. Ми ж усі в єдиній зв’язці, ми всі живемо в системі брехні. Нам необхідно розуміти одне одного, щоб взаємодіяти, розуміти систему, щоб побачити розв’язок.

Кожна конкретна брехня має свою природу, що зумовлює певні особливі причини її народження.

1. Брехня-шахрайство.

Це звичайний випадок у сфері бізнесу чи торгівлі. «Цей планшет майже як новенький, працює чудово. Купуйте і навіть не сумнівайтеся!» – типовий приклад брехні-шахрайства, коли намагаються продати стареньку техніку, що давно себе віджила. Така брехня є усвідомлюваною, навмисною, використовується як тактичний хід для покращення власного життя за рахунок інших.

2. Брехня «для виверту».

Цей вид обману один із найпоширеніших. Як часто Ви, запізнюючись на пару, казали викладачам: «Вибачте, затори на дорогах» або «Ви знаєте, покликали раптово до методистки…», – а подумки смакували останні пару годин, проведених з друзями у кав’ярні? А коли просиділи весь вечір за комп’ютером, зависаючи в соціальних мережах, і жалісливо промовляли батькам, що так втомились за день, що заснули і забули приготувати вечерю? Зазвичай, ми використовуємо обман-вивертку, щоб позбавити себе зайвих незручностей, дати собі можливість не робити, чого не хочеться, і при цьому не виглядати поганим, безвідповідальним, егоїстичним тощо. Людина, передбачуючи реакцію оточуючих на її вчинки або слова, підлаштовується під них. Наприклад, дівчина каже суворій матері, що ночуватиме у подруги, хоча насправді пішла на побачення з хлопцем. На думку психологів, такий вид брехні пояснюється нерозвиненістю особистості, яка не вміє відвойовувати свій стиль життя і брати відповідальність за власні вчинки.

3. Брехня як вияв співпереживання.

Коли з близькою нам людиною трапляється неприємність, а то й горе, ми відчуваємо свій обов’язок як «опори» підтримати її і зробити все, щоб їй стало краще. Часто ми вдаємося до брехні, не підозрюючи, що це може викликати ще гірші наслідки. Наприклад, якщо Ваша подруга щойно розірвала стосунки з коханим, то перший потяг душі – заспокоїти і сказати: «Послухай, він просто не тямить, що робить. Я знаю, він любить тебе. Він обов’язково повернеться». І неважливо, що дівчина повірить у брехню і ще певний період часу житиме в очікуванні, яке закінчиться ще більш болісно, аніж першого разу. Ви ж її тоді заспокоїли. Ну справді.

4. Брехня для прикрашання.

Це і компліменти без причини, і вигадування хороший якостей людини, бо треба ж сказати приємний тост і т. д. Така брехня може мати безліч причин: від простого підлабузництва для отримання зиску до флірту чи обміну люб’язностями. Інша сторона – коли ми кажемо, як нам хороше, хоча насправді вже другий тиждень не виходимо з дому, сидячи в обіймах депресії. Як зазначає психолог О. А. Яремченко: «У нас сформувалася така собі культура мовчання. Люди не діляться один з одним переживаннями, не кажуть, якщо щось не так. Ми не можемо усвідомити, що людина дихотомічна. Їй може бути сумно так само, як і весело. Сум, апатичні настрої – це нормально, в певних межах. А коли ми всім посміхаємося і тримаємо в собі весь цей тягар, то він накопичується, накопичується….І , зрештою, ми ж не резинові. Нас розриває. І боляче від того вибуху часто не тільки нам, а й тим, хто стоїть поряд».

5. Брехня із ввічливості.

Коли бабуся весь ранок простояла на кухні та зрештою дає Вам недосолену картоплю, питаючи: «Ну що, як тобі, котенятко?» – що Ви відповісте? «Вибач, воно зовсім не смачне, я не буду їсти» чи «Дякую, дуже смачно»? Цей вид брехні пояснює С. А. Деріга: «Так, без ввічливої брехні не було б політики, етикету, не було б відносин між людьми як вони є сьогодні. Брехня із ввічливості стала неодмінним атрибутом будь-якої гарно вихованої людини. І це сумно. Нам треба починати формувати інші формули ввічливості, які не потребували б обману».

6. Брехня-плітка.

«Уявляєш, той хлопець, що тобі сподобався, хворий на рак. Моя знайома бачила, як він виходив з онкоцентру…» І справді, якщо людина виходить з онкологічного центру, в неї однозначно рак! Де ж логіка? Він міг приходити на консультацію, може, в нього мати там працює або хворий знайомий… Але пліткам логіка не потрібна. Психологи кажуть, що людина бере участь у «пліткоутворенні» тоді, коли в її житті нічого не відбувається, все спокійно, без життєвих драм. Вона прагне сенсаційності, чогось, що сколихне бодай на пару хвилин іншу людину, і відчути себе безпосереднім чинником такої реакції.

7. Брехня як хвастощі.

«Коли я працювала на останньому місці роботи, мені генеральний казав, що маю велике майбутнє». І нехай насправді Вас там мало хто знав на ім’я, а генеральний директор в очі не бачив, бо був у відрядженні. Головне, що враження правильне справили. Серед причин такої поведінки фахівці називають невпевненість у собі, потребу звернути на себе увагу, підвищити свою значущість. Не знаходячи в реальному світі того, що могло б підвищити їхню цінність, вони вигадують щось, що може справити на оточуючих гарне враження.

8. Брехня як замовчування.

Замовчування – це вид брехні, коли людину вводять в оману шляхом не розкриття потрібної інформації. Це один із найулюбленіших способів обману, адже навіщо щось придумувати, коли можна просто промовчати, пересидіти і потім навіть запевнити себе, що мовчання до брехні не прирівнюється. В основному, замовчують інформацію люди, які невпевнені у правильності свого рішення або бояться, що їх обман можуть викрити. А також, щоб позбавити себе зайвої відповідальності, заявивши, в разі чого, що просто «забули» сказати.

9. Брехня для спасіння або «біла брехня».

Це випадок, коли обманюють для чийогось спокою: хворому не кажуть про фатальний діагноз, пілот несправного літака не сповіщає пасажирів завчасно, щоб не було паніки і т. д.

10. Самообман.

Люди постійно обманюють себе, шукають виправдання своїм помилкам і будь-яким негативним проявам. Найчастіше серед причин такої брехні ще називають небажання бачити правду, відхід у світ ілюзій замість усвідомлення власних недоліків і роботи над ними. Максим Власов у своїй книзі «Психологія людини» пише, що «людина, яка не знала психічного тиску в дитинстві, в принципі, самообману не надто потребує, компенсувати недостатню впевненість у собі, щоб себе вважати вінцем досконалості, немає потреби, адже ніхто не переконує у зворотньому. Тому так важливо виховувати дітей таким чином, щоб вони відчували себе достатньо впевнено, не ідеалом, до нього треба прагнути, але в жодному разі негіршими за інших. Дитина або виграє або поки не робить цього, але не програє в тому сенсі, що це повна катастрофа, інакше потім лише самообман дозволить компенсувати всі ті психічні травми, за яких страждає впевненість у собі».

11. Брехня для економії часу.

Як не дивно, такий вид обману досить поширений. На питання матері, чому ти прийшов так пізно, буває лінь розповідати все детально, і просто кажеш: «Навчання». Ну не пояснювати ж їй, що з другої пари всі звалили, ви вирішили поїхати до знайомого на квартиру, а колесо пробило і… «Навчання». Коротко. Ясно. Не викликає запитань. Така брехня інколи викривається і її важко спростувати, тому що зазвичай немає раціонального пояснення для неї.

Усі ці варіанти можна об’єднати у більш широке поняття: «Брехня для самозахисту» в будь-якому вигляді. Людина захищається від будь-чого: совісті, неприємних розмов, репутації невдахи, «влізання в душу» тощо. А брехня, як писав У. П. Янг, – це фортеця, всередині людина ніби в безпеці. Із цієї фортеці вона намагається керувати своїм життям і маніпулювати іншими людьми. Проте фортеці потрібні стіни, і вона їх будує. Це виправдання для її обману. І для цього використовується що завгодно, аби людина почувалася комфортно всередині своєї брехні.

Безпала Марія