12.05.2013 - Здоров'я

Дисбактеріоз: псевдохвороба?

Останнім часом в нашій країні з’явилася тенденція західного штибу до профілактики хвороб шляхом вживання харчових добавок та біопродуктів. З екранів чуємо: «Лише один тиждень із диво-йогуртом – і Ви зміцните свій імунітет та попередите дисбактеріоз». Щоб не боятися ворога, треба не ковтати сумнівні засоби, а знати його в лице. За даними статистики, у різних регіонах України кількість осіб, які мають дисбактеріоз, становить від 70 до 90%. Що ж це за хвороба, якою сьогодні так модно лякати з екрану, рекламуючи черговий надкорисний харчовий продукт? За відповіддю ми звернулися до фахівців та простих людей, які знають про дисбактеріоз із власного досвіду.


Про що йде мова

У кишковому тракті людини мешкають та виконують різноманітні функції понад 400 видів корисних мікроорганізмів. Основна маса нормальної кишкової флори – лакто-, біфідобацили і кишкова паличка. Усі ці мікроорганізми не просто живуть там – їх діяльність є сприятливою для людини. У чому ж виражається їхня користь? Нормальна флора захищає організм від проникнення та надмірного розмноження шкідливих мікроорганізмів і виробляє специфічні речовини, що запобігають процесам гниття та бродіння. Вона тренує місцеву імунну систему, бере участь у синтезі вітамінів та інших незамінних речовин, у процесі травлення, у руйнуванні холестерину й алергенів. Якщо нормальної кишкової палички з будь-яких причин не вистачає, створюються всі умови, щоб в організмі з’являлися інші бактерії. Така якісна і кількісна зміна й називається дисбактеріозом (або дисбіозом кишківника).

Дисбактеріоз може виникнути внаслідок вживання антибіотиків, кишкових інфекцій, захворювання органів травлення, стресів, нераціонального харчування. Якщо мова йде про немовлят, для них небезпечне штучне вигодовування й патології, що виникли у мами під час вагітності.

Основні симптоми: нестійкі випорожнення, біль у животі, нудота, відраза до окремих видів харчових продуктів, алергійні висипи (особливо на обличчі та животі), неспокійний сон. Якщо в цьому переліку Ви знайшли щось знайоме, не спішіть до магазину з продуктами, про які йшлося вище. Можливо, Вам треба звернутись до лікаря?

Дисбактеріоз – хвороба чи стан організму?

Думки лікарів розділилися. Одні вважають, що це самостійна хвороба, її потрібно лікувати за допомогою різноманітних біопрепаратів та харчових добавок. Цю ідею активно підтримують у рекламі, адже вона, фактично,  дуже вигідний комерційний проек. Інша думка полягає в тому, що дисбактеріоз – це не першопричина, а наслідок, і потрібно знайти саме той фактор, що призвів до нього, та усунути його. Наприклад, якщо в людини хронічне захворювання жовчовивідних шляхів, вона ігнорує рекомендації лікаря, рано чи пізно в неї виникне дисбактеріоз. І якщо людина вживатиме лише кисломолочні або біопродукти, таке лікування не принесе результату.

Думка педіатра

Більша частина захворювань не потребує втручання вузького спеціаліста. Пневмонія, бронхіт, гастрит, рахіт, анемія, дисбактеріоз – все це має запідозрити, виявити та за потреби вилікувати лікар-педіатр. Через це важливо було послухати думку дільничого педіатра дитячої клінічної лікарні №9, Юлії Вікторівни Артюхової, з приводу проблеми, що нас зацікавила:

 Дисбактеріоз не розглядають як самостійне захворювання. Він завжди є наслідком якихось причин. Найпростіша – надмірна антибіотикотерапія, на тлі якої гине нормальна флора і піднімає голову умовно патогенна. Завжди, коли спостерігають дисбактеріоз, необхідно провести повне обстеження кишково-шлункового тракту.

Сьогодні є три слова, які лякають сучасних матусь – анемія, дисбактеріоз і рахіт. З точки зору мами це найстрашніші захворювання. Про всі інші вона ще якось не дуже задумується. Дисбактеріоз сам по собі – це не хвороба – це порушення біоценозу кишківника. «Біо» – це життя, бактерії, а «дис»  усе одно, що дисбаланс… Тобто, ці бактерії з кишківником «не товаришують».

У кишківнику є три види бактерій: корисні, умовно шкідливі (їх ще називають умовно патогенними) і власне патогенні. У нормі в здорової людини має зберігатися визначена пропорція «хороших» і умовно патогенних. Поки кількість хороших достатньо висока, умовно шкідливі спокійно живуть і нікому не заважають. Якщо раптом відбуваються якісь зміни в організмі, що ведуть до пониження кількості нормальних або до зараження патогенними бактеріями, яких не має бути взагалі, може статися зсув у флорі.

У нинішніх умовах фактично кожна третя дитина до року має певні порушення кишкової флори. Частіш за все це пов’язане із вродженим станом, через те, що заселилася якась інорідна флора, або ж набутим – пов’язаний із нераціональним харчуванням у перші місяці життя.

Коли народжується маленька дитина, в її кишківник заселяється та флора, що є навколо неї. Якщо проблеми травного тракту є в мами, скоріш за все, дитина отримає таку ж флору, як у неї. Тому жінкам, які готуються до вагітності, варто пройти обстеження у гастроентеролога і вжити профілактичних заходів. Зараз  діє безрецептурний відпуск ліків в усіх аптеках, через що мамам необхідно бути дуже обережними при самолікуванні. Безконтрольний прийом препаратів теж може призвести до порушень.

Часто мами звертаються по допомогу, бо вважають, що в дитини дисбактеріоз, коли насправді нема чого бити на сполох. Порушення в організмі дитини можуть бути пов’язані не з кишківником, а з підшлунковою залозою, жовчним міхуром, алергійними реакціями; зрештою може бути неправильно підібране харчування, дитина його нормально не засвоює (недостатня засвоюваність лактози, вуглеводів, цукрів).

Думка інфекціоністa

До головного інфекціоніста Подільського району Олени Анатоліївни Доскач пацієнти часто звертаються із проблемою дисбактеріозу. Проте лікар зізнається, що головне в такій справі – правильно поставити діагноз і побачити тонку межу між дисбактеріозом та кишковою інфекцією:

 Я не вважаю дисбактеріоз хворобою: це межовий стан між здоров’ям та недугою. У міжнародній класифікації взагалі не існує такого діагнозу, як дисбактеріоз кишківника, оскільки це не захворювання, а стан організму. Необхідно усунути першопричину і не займатись самолікуванням, а порадитися з фахівцем. До речі, ключ до лікування хворого  не папірець із результатом аналізу, який приносить мама. Іноді, щоб зрозуміти причину стану, що виник, доводиться розпитувати про особливості перебігу вагітності у мами та про все життя дитини від моменту народження.

Взагалі дисбіоз – поняття дуже широке. Він може виникати у будь-якому місці організму, де живуть мікроби: у вухах, в ротоглотці, на шкірі, навіть у статевих органах. Наприклад, себорея та молочниця, про які зараз часто згадують по телебаченню – це також прояви дисбіозу. Проте в більшості випадків ми маємо справу саме з дисбактеріозом кишківника.

Лікувати дисбактеріоз непросто. На ранніх стадіях він майже няк себе не проявляє. Коли з’являються якісь скарги, дисбактеріоз уже «у розквіті сил». Необхідно багато часу, щоб зрозуміти причину та усунути її.

Лікуватися зараз стало і легше, і важче. Раніше приходили до земського лікаря, він давав хворим якийсь засіб (ніхто не розумів, який), проте всі мовчки ковтали і не могли нічого заперечити. Сьогодні ж пацієнти мають доступ до інформації про будь-яке захворювання і на прийом найчастіше приходять підготовленими: прочитавши замітку в газеті чи статтю у Всесвітній мережі. Через це, з одного боку, лікареві легше знайти контакт із хворим і пояснити свої дії. З іншого боку, люди не завжди можуть оцінити достовірність фактів, взятих «зі сторони».

Шкода, але люди часто не усвідомлюють, що інформація з екрану подається з комерційною метою. По телевізору кажуть: «Випий, з’їж – і будеш здоровий!» А чи так це насправді? Зазвичай на пацієнта таке «лікування» не справляє жодного ефекту, а фірма-виробник отримує колосальні прибутки. Ті продукти, які рекламуються у засобах масової інформації, насправді не лікують. Вони не усувають причин, що призводять до розвитку дисбактеріозу. Так, вони містять важливі речовини, але це не панацея, хоча таке враження складається від того, як інформацію подають з екрану.

Думка епідеміолога

Робота лікаря-епідеміолога полягає у здійсненні нагляду за санітарним благополуччям населення. Епідеміолог Подільської СЕС Ірина Василівна Алексєєва – представник тієї групи лікарів, які вважають дисбактеріоз захворюванням:

 Проблема дисбактеріозу дуже серйозна. Причинююб багато, а особливо впливає на організм неконтрольований прийом антибіотиків. Їх призначають за потреби чи без – от і отримуємо дисбактеріоз. Часто лікарі виписують антибіотики, щоб «перестрахуватися», а це зайвий привід для порушення шлункової флори. Через безрецептурний продаж багато хто лікується самостійно, перебільшуючи необхідність у ліках. На кишкове середовище впливає екологія, що погіршується з кожним днем. А якщо порушена флора кишківника, порушиться травлення, буде уражено і печінку, і підшлункову – весь шлунково-кишковий тракт.

У мого молодшого сина проблеми почалися ще з пологового будинку. Лікарі мені призначили курс антибіотиків, а годувала я груддю. Через це в дитини розвинувся дисбактеріоз, а після цього виникли проблеми з кишківником. У подальшому вони ускладнювалися під час інших хвороб, тому дисбактеріоз періодично доводиться лікувати і сьогодні.

Думка мами

Звертаємося до мами, яка стоїть у черзі до лікаря. Її синові вже п’ять років, проте з дисбактеріозом у ранньому віці дитини ця родина уже зіштовхнулася. Та чи вважає Олена Сергіївна це серйозною проблемою?

 Із дисбактеріозом ми зустрілися, коли дитині було півтора року. Після перенесеної кишкової інфекції у сина виникли проблеми, скажімо так, із ходінням до туалету. Мене це збентежило, тому я вирішила обстежити Вадимчика. За результатами аналізу дитині призначили курс лікування через недостачу біфідобактерій і поставили діагноз «дисбактеріоз». Чи був він насправді, не знаю.

Ми пройшли курс лікування і проблема зникла за досить недовгий період. Я вважаю, що дисбактеріоз – це не хвороба, а стан кишківника, що може виникнути в будь-кого, враховуючи й нескінченні лікування, й антибіотики, і, зрештою, екологію.

Зробімо висновки?

Тож не варто боятися ворога тепер, коли знаємо його в лице. Звичайно ж, думки з приводу того, чи є дисбіоз захворюванням, розійшлися  висновки кожен читач зробить сам. Незалежно від позиції слід запам’ятати кілька простих речей. По-перше, необхідно радитися з медиками і не сподіватися на самолікування. По-друге, треба бути обережним із купівлею препаратів без рецепту. По-третє (і це, мабуть, найважливіше), не можна сліпо довіряти рекламі. Дисбактеріоз – не вигадка, але однозначно вигадкою є те, що він лікується за тиждень смачним йогуртом чи диво-препаратом.

Справжні профілактичні заходи прості й загалом не відрізняються від того, що трьома словами називається «здоровий спосіб життя». Необхідно збалансовано харчуватися (додавати в раціон кисломолочні, нерафіновані продукти, ті, що містять клітковину, вітаміни). Обов’язковою є фізична активність (щонайменше десять хвилин гімнастики на день, басейн раз на тиждень), здоровий сон (як мінімум сім годин на добу для молодого організму). І останнє: по можливості уникайте стресів. Це утримає і від дисбактеріозу, і від багатьох інших, набагато важливіших проблем.

Євгенія Перуцька