Доторкнутися до небес

Прагнення навчитися літати, напевно, одне з найдавніших і найщиріших бажань людини. Дивлячись на вільний політ птаха людина мріяла відірватися від землі, щоб осягнути небесний простір. Вона ототожнювала це із поняттям свободи, яка була найвищою цінністю. Хто б міг тоді подумати, що пройдуть століття і людина нарешті підкорить могутню небесну стихію, з’являться повітряні кулі, аероплани, літаки..і навіть парашутний спорт.


Дехто ставиться до парашутизму як до екстремального виду відпочинку, а для когось це життя. Справжні майстри, що вже неодноразово ввіряли своє життя долі та куполу, що вміщається в рюкзак , запевняють: у небо потрапляють тільки за покликом душі і вже не в змозі його покинути. Це перетворюється на залежність і, в той же час, любов усього життя. Напевно зрозуміти парашутиста може тільки парашутист. Ті відчуття, які переживає людина під час стрибка, неможливо передати словами.

 Якщо Ви все ж таки зважилися на такий крок і хочете здійснити свій перший у житті стрибок, слід підійти до цього відповідально і ознайомитися з усіма нюансами. Сьогодні здійснити свою мрію про стрибок не складає труднощів. Для цього всього-на-всього треба мати гроші, час і рішуче бажання. Із цим всім Ви маєте звернутися в аероклуб свого міста і подати заяву на стрибок. У Києві є 3 бази для стрибків: Чайка, Прогрес і Бородянка. На будь-якій з них ви маєте пройти спеціальне навчання (AFF- Accelerated Free-Fall). Це особлива методика прискореного навчання вільному падінню. Її було розроблено в Сполучений Штатах Америки. Головна мета цієї програми — якнайшвидше навчити людину впевнено почувати себе в повітрі і керувати своїм тілом у вільному падінні.

Безпека понад усе
Здійснювати стрибки можна лише з 16 років. До того ж, неповнолітні мають надати інструктору письмову згоду від батьків. Якщо з віком Вам пощастило, наступна перешкода, яку Ви маєте подолати — обмеження за вагою. За словами досвідчених парашутистів мінімальна вага не повинна бути нижчою від 45 кг, а максимальна не має перевищувати 95 кг. Хоча стрибки з парашутом не потребують ідеальної фізичної підготовки, проте і тут є певні застереження. Дотримуватися їх у наших інтересах, адже хто, окрім нас, буде піклуватися про власне здоров’я. На жаль, не всі аероклуби мають свої медкомісії. Або Ви можете потрапити до недбалих спеціалістів, які взагалі не наполягатимуть на медичній довідці.

Член лікарсько-льотної комісії Олег Феденко визначив перелік протипоказань: «По-перше, стрибати не можна людям, що мають сильний страх висоти. Бажання побороти його таким чином може обернутися летальними наслідками. По-друге, червоною карткою для Вас може стати наявність таких захворювань як діабет, психічні захворювання, глухота, епілепсія. Якщо у вас нежить, під час польоту можуть пошкодитися носові пазухи. Що стосується серцево-судинних захворювань і травм опорно-рухового апарату — обов’язково проконсультуйтеся з лікарем».

Слід пам’ятати, за Ваші травми та інші наслідки безтурботної поведінки аероклуб не несе ніякої відповідальності.

Підготовка до стрибка
Гуру парашутного спорту радять не хвилюватися. Перший стрибок майже завжди видається досить легким. Щоб враження залишилися тільки приємними треба сумлінно дотримуватися всіх вказівок інструктора. Основний парашут важить 16 кілограмів. Інструктор складає його акуратно і швидко у рюкзак розміром 50х100 см. Ще один рюкзак, що кріпиться попереду, важить 5 кілограмів. Він може знадобитися в надзвичайній ситуації, коли купол основного парашуту не відкривається. Для тендітних дівчат, що переймаються через важке спорядження, є приємна новина: після розкриття парашуту його вага вже не відчувається.

Досвідчений парашутний інструктор Ігор Стеценко дав декілька потрібних порад: «Щоб під час перебування на аеродромі відчувати себе комфортно, треба подбати про одяг. Вдягайте зручну одежу із щільної тканини відповідно до погоди. Враховуйте той факт, що на висоті 700 метрів холодніше на 3-4 градуси порівняно з землею, не завадять і тонкі рукавички. Обирайте таку одежу, щоб не шкода було забруднитися. Краще за все підійде спортивний костюм, що закриває тіло. Взуватися краще у високі чоботи».

До відома новачка, перший стрибок він здійснить з висоти 800-900 метрів, летіти під куполом парашуту – близько 3-х хвилин зі швидкістю до 5 метрів в секунду. Для тих, хто схильний до вагань, мушу нагадати, що гроші Вам можуть повернути тільки якщо відмовитися від стрибка до посадки в літак. Потім, як кажуть, дороги назад немає. Проте, не хвилюйтеся, виштовхувати Вас з аероплану ніхто не буде. Якщо передумали стрибати, у Вас ще залишається гарна можливість насолодитися польотом.
«Якщо у людини є шатер з накрохмаленого полотна, кожна сторона якого має 12 ліктів завширшки і стільки ж у висоту, він може скочити з будь-якої висоти, не піддаючи себе при цьому жодній небезпеці» — так вважав Леонардо Да Вінчі. Дійсно, хвилюватися, чи відкриється парашут, чи ні немає сенсу. Він у будь-якому разі відкриється. При першому польоті встановлена автоматизована система, що змушує парашут відкритися майже відразу після виходу з літака. Навіть якщо ви забудете смикнути кільце парашута через 3 секунди після відділення від літального апарату, все одно спрацює парашутний пристрій страхування і парашут розкриється сам. Важливо слідкувати за своїми рухами під час приземлення, адже є вірогідність травмування. Хоча деякі люди знаходяться в такій ейфорії, що навіть не відчувають динамічного удару.

Різновиди стрибків
Існує 2 основних способи зробити перший стрибок: тандем-стрибок або ж стрибок з круглим парашутом. Стрибок з десантним (круглим) парашутом і стрибок в тандемі з інструктором радикально різняться між собою.
Стрибок у тандемі користується особливою популярністю серед новачків як найбільш безпечний. Принцип працює таким чином: ваша підвісна система поєднана з підвісною системою інструктора. Стрибаєте, як правило, з висоти 4000 м. Використовується парашут типу “крило”. Ви відокремлюєтесь і перебуваєте у вільному падінні 50 секунд. Й залишається тільки відчути вільне падіння і оглядати навколишні пейзажі. Робота по стабілізації падіння і розкриттю парашута входить в обов’язки досвідченого інструктора.
Медичних обмежень для тандем-пасажира значно менше, що дозволяє стрибати людям з порушеннями опорно-рухового апарату, поганим зором, слухом і т.д. Що стосується круглого парашута, то стрибок здійснюється з 800-900 метрів, відкриття примусове, а відповідальність за приземлення лежить на парашутистові.
Різновиди парашутного спорту
Якщо після першого стрибка з’явиться бажання займатися цим професійно (а це трапляється досить часто), вам слід знати про те, що парашутний спорт, розвиваючись, розділився на кілька видів:

  • Класичний парашутизм — включає в себе стрибки на точність приземлення та індивідуальну акробатику (комплекс фігур у вільному падінні);
  • групова акробатика — побудова групою парашутистів різних фігур у вільному падінні;
  • купольна акробатика — побудова фігур з куполів двома або більше парашутистами;
  • фрістайл — виконання різних складних акробатичних фігур у вільному падінні;
  • скайсерфінг — виконання стрибків з дошкою, схожою на сноуборд;
  • B.A.S.E. (бейсджампінг) — стрибки з малих висот з використанням спеціального для таких стрибків парашута. Запасний парашут не передбачений.

Спеціалісти радять розпочати з групової акробатики. Ви зможете напрацювати необхідні навички для інших видів. Але, якщо вже почали, то робити перерви не просто не рекомендується, а взагалі, навіть не захочеться. Тут не можна сказати собі “Ну все, тепер я закінчив!”. Головна перевага цього спорту полягає якраз в тому, що Вам завжди є до чого прагнути і куди розвиватися. Головне — продовжувати стрибати, вчитися, і отримувати задоволення.

Марія Лоханова