Gap year здатен змінити ваше життя

Досвід західних країн доводить, що так званий gap year є дуже корисним для молоді, особливо для тих, хто не може визначитися з майбутньою професією. Західні студенти кажуть, що це чудова можливість розкрити себе, пізнати світ та зрозуміти, у чому ж їхнє покликання. На жаль, на пострадянському просторі цей досвід не практикують, і на те є причини. У чому ж полягає шалена популярність цього явища? З’ясуємо переваги й недоліки цієї практики та пояснимо, чому через це необхідно пройти кожному.



Термін «gap year» прийшов до нас із Великобританії та не має аналогів у вітчизняному словнику. Ми могли б перекласти його, як «академічну відпустку», але це не зовсім коректно. Gap year — це скоріше «рік свободи», адже протягом цього часу людина може забути про школу та університет, знайти роботу своєї мрії, долучитися до волонтерської організації, подорожувати або просто займатися улюбленою справою.
У Великій Британії це явище зародилося ще в 70-х роках ХХ століття. Тоді його метою було дати випускникам шкіл 7-8-місячну відпустку, аби допомогти їм визначитися з подальшим життям, допомогти їм розібратися в собі та своїх перевагах.
Здавалося б, що це таке, відразу після школи поїхати подорожувати, а про університет забути аж на цілий рік! Пострадянське суспільство не звикло до таких змін у системі, для середньостатистичного українця вступити до вищого навчального закладу пізніше ровесників — катастрофа. Проте західні країни переконують — через gap year украй необхідно пройти кожному! Розглянемо переваги та недоліки цієї системи.

Є час подумати

Комусь треба два тижні, щоб визначитися з наступним кроком, а комусь навіть цілого року виявиться мало. У будь-якому разі, gap year — це вільний час, який дозволяє вчорашньому школяру подумати над тим, до чого лежить його серце та яка професія зробить його щасливим.
Багатьох із нас після закінчення школи долали відчайдушні думки про те, що робити далі, на який факультет вступати та взагалі де наше місце в цьому житті. Коли абітурієнт із таким настроєм вступає до рандомно обраного вишу, приблизно місяць чи семестр потому він починає усвідомлювати, що обрав не той шлях. Gap year потрібен для того, щоб абітурієнт чітко розумів, чого він хоче, де і як.

Безліч можливостей

У сучасному світі є безліч можливостей реалізувати себе під час вашого «року свободи». Волонтерство — найпопулярніша з них. Такий досвід високо цінується роботодавцями. Крім того, воно може в корені змінити ваші погляди на життя, показати, що в цьому світі дійсно важливо, загартувати вас та додати впевненості в собі. Наприклад, якщо ви поїдете волонтером до нетрів Індії, ви зрозумієте, що у вас є всі скарби світу. Ви згадаєте, що у вас вже є повна середня освіта за плечима, а вдома — світло та вода, коли індійські діти про це тільки мріють.

Інша безумовна перевага gap year — це подорожі. Подорожувати корисно не тільки для розширення кругозору, а й з точки зору освіти та становлення себе як особистості. По-перше, це знання мови. Під час мандрів ви суттєво підтягуєте свій рівень іноземної мови, користуєтеся нею в живому, натуральному середовищі, а не сидячи вдома на дивані з купою книжок. По-друге, це нові умови життя. Більшість подорожують доволі бюджетно, зупиняються в недорогих хостелах та харчуються в дешевих закладах. Бувають випадки, коли грошей зовсім не вистачає — тоді й проявляється вся ваша загартованість та готовність здолати будь-які перепони. По-третє, лише уявіть, скільки нових людей ви зустрінете під час ваших мандрів. Справа не в кількості, звичайно, а у різноманітті культур та традицій, якими ці люди живуть. Як правило, людина, котра перебуває в мультикультурному середовищі, має більш повну картину життя ніж та, яка ніколи не виїжджала за межі своєї країни. Крім того, ваш досвід подорожування також враховується роботодавцем.
Звичайно, можна й не подорожувати, не їхати за волонтерською програмою, а зайнятися саморозвитком удома. Хтось може знайти стажування в межах своєї країни та набувати професійних навичок, аби пізніше зрозуміти, чи варто продовжувати займатися цим. Хтось читає книги та більшість часу присвячує грі на гітарі та барабанах, у душі плекаючи мрію стати професійним музикантом. Так чи інакше, «рік свободи» допомагає не думати ні про що інше, окрім наступного кроку: «Що робити далі? Що в мене виходить найкраще? Що зробить мене щасливим?»

Думка з мережі: «Gap year — це прекрасне явище. Корисно пожити власними силами один рік, удалині від батьків та друзів, відчути смак самостійного життя, зрозуміти, чим саме ти хочеш займатися далі».

Пізнати себе

Дуже важливо жити у гармонії з собою, чи не так? Заради цього варто витратити хоча б рік свого життя, знайти себе, знайти цю бажану гармонію. Вона криється в простих речах, таких як улюблена робота, зручні умови життя та надихаюче середовище. «Рік свободи» надає таку можливість, тому шкода, що на пострадянському просторі ми не мали подібної звички — взяти відпустку хоча б на кілька місяців, щоб елементарно подумати.

Досвід

Крейг Ферріман наразі працює фрілансером на каналі Аль-Джазіра. Хлопець завжди мав амбіції щодо кар’єри журналіста. Спочатку він думав, що «рік свободи» — це практика не для нього. Проте він вирішив ризикнути, поїхав у Південну Африку працювати волонетром у Кейптаунській газеті. Коли Крейг повернувся додому, він мав гідне портфоліо, яке складалося з 14 публікацій для тієї газети, включаючи ексклюзивний матеріал для першої шпальти. Згодом він вступив до вищого навчального закладу та став головним редактором університетської газети. Крейг каже, що досвід роботи волонтером став вирішальним у виборі вишу та його майбутнього життя взагалі.

Люсі Браун також вирішила не йти до університету відразу після школи, а спробувати себе в іпостасі лижного інструктора. Її вибір був обумовлений лише її особистими уподобаннями: дівчині завжди подобалося кататися на лижах. Протягом року навчання на схилах гірськолижного курорту в канадському містечку Банфф, вона не лише зустріла безліч нових людей та оволоділа лижними техніками. Крім того, вона зрозуміла, що ця справа їй дійсно подобається і що в подальшому їй хотілося б працювати лижним інструктором.
Лоуренс Зекрей почав думати про «рік свободи» у старшій школі. Він вважав, що має право на відпочинок після багатьох років напруженого навчання, та заздалегідь знав, за якими критеріями його обиратиме. Хлопець хотів, щоб відпочинок був вартий витрачених грошей, далеко від дому та щоб обов’язково включав підводне плавання. Таким чином Зекрей опинився на Мадагаскарі та почав навчатися дайвінгу. Його основним завданням було пірнати на дно, збирати інформацію про морську флору та фауну, а також знімати свої підводні мандри на камеру.

Ризики

Якщо ви вирішили зробити собі «рік свободи» за допомогою спеціальних компаній, варто зважати на їхній рейтинг, відгуки та рівень організації програм. Від цього залежать якість, різноманіття та безпека вашого відпочинку. Із цим треба бути уважним та обирати заздалегідь.
Життя — це сміливість ризикнути, а якщо ні, то це не життя. У нашій країні цю традицію втілити зможе хіба що нове покоління, яке з року в рік стає все сміливішим, оригінальнішим та амбіційнішим. Звичайно, можна залишитися в зоні комфорту, вступити до вищого навчального закладу, вивчати юриспруденцію, яка ніколи вас не цікавила й мучитися п’ять років, доки не отримаєте диплом. Більше того, мучитися потім протягом усього життя, бо ваше серце не лежить до цієї роботи й ваше покликання в іншому, наприклад, у шитті м’яких іграшок. Тому варто ризикнути, щоб лишитися щасливими, хіба не так?
Gap year або «рік свободи» — унікальна можливість пізнати себе та зрозуміти, у чому ж ваше покликання. Це можливість утілити в життя свої заповітні мрії, займатися улюбленою справою. Сучасні українці, можливо, ще трохи побоюються подібних експериментів, проте досвід найрозвиненіших країн показує — воно того варте.

Вікторія Юркіна