«Гомо sapiens», або Що ми знаємо про представників нетрадиційної сексуальної орієнтації?

Окрім розтиражованих в сучасній поп-культурі «гетеро», «бі» та «гомо», учені називають ще з десяток і більше сексуальних орієнтацій. Сколіосексуали, літромантики та ще купа маловідомих нам слів. Про уподобання багатьох із них годі й думати — але можна поговорити. 


(Не) Такі як інші

 У світовій науці досі не існує єдиного погляду на явище сексуальної орієнтації. Сформовані Фройдом уявлення про бісексуальність людини ще до її народження неодноразово критикувалися. Мовляв, емпіричні дослідження не дозволяють стовідсотково підтвердити цю гіпотезу, а існування гермофродитів — людей, які мають ознаки обох статей — розвінчують її.
Наразі учені почасти намагаються пояснити природу сексуальної орієнтації генами та їхніми мутаціями, гормональними факторами, соціальним контекстом і навіть політичною ситуацією в країні.
Проте жоден поважний науковець не стане обстоювати ці теорії як єдино правильні. Американський учений Натаніель Уайтхед у журналі Science на прикладі однояйцевих близнюків доводить, що ні гени, ані виховання не можуть бути визначальним фактором.
«У однояйцевих близнюків однаковий набір генів. Якби гомосексуальність була генетично запрограмованою особливістю (як колір волосся чи очей), обидва мали б одну й ту саму орієнтацію у 100 випадках зі 100. Проте результати свідчать, що це не так. Гени мають лише непрямий вплив, він жодним чином не зумовлює вибір людини», — пояснює науковець.
Однак учений припускає, що соціальний фон все ж таки може вплинути на формування орієнтації. Адже дитина дуже часто копіює поведінкові моделі оточуючих ще набагато раніше, ніж стать і сексуальна орієнтація взагалі усвідомлюється. Трішки пізніше на неї починають впливати соціальні фактори: очікування батьків, уявлення про прояви сексуальності у родині та оточенні, суспільні норми та принципи поведінки.
До моменту умовного дорослішання — завершення статевого дозрівання та повноліття особи — людина зазвичай має вже сформоване уявлення про себе і свою сексуальність. Якщо вона традиційна, підліток навряд матиме проблеми із самовизначенням у соціумі. У той час як представники інших орієнтації можуть зіткнутися із певним несприйняттям чи навіть осудом.
Під моральним пресингом дуже важко визначити, що в тобі справді істинне, а що — протест проти суспільного цензора і нав’язаних уявлень про «правильність» життя. Інколи нетрадиційна орієнтація стає просто захисною маскою чи спробою піти проти всіх. У таких випадках лише глибокий самоаналіз може допомогти висмикнути потаємне та істинне із глибин несвідомого і допомогти розібратися, якою насправді є сексуальна орієнтація.
Однак давайте поговоримо, що змушує людину ховати свої істинні вподобання навіть від самої себе.

Куди подіти очі, або Трохи про суспільство

Більшість батьків переконані, що життя «як годиться» гарантує запоруку безпеки та щастя для їхньої дитини. Якщо він чи вона використовуватиме споконвічні схеми та моделі поведінки, можна прорахувати наперед типові життєві помилки. І, звичайно ж, підставити плече. Хоча інколи замість цього краще вислухати та спробувати зрозуміти. Розуміння, на думку вчених із Каліфорнійського університету, є одним із дієвих способів попередити складні депресії, неврози та психози.
Вдаватися в доведення унікальності кожної особистості не стану, скажу лише, що визначним фактором несприйняття меншин є нав’язувана роками модель уніфікованої, навмисне спрощеної культури. Не такий — значить ворожий, бунтівний і неправильний – схожу тезу роками намагалася вкоренити в головах людей радянська влада. Робилося це задля того, щоб убезпечити себе від надмірного прояву особистісного в колективному. Тоталітарний млин за роки навчився перемелювати навіть тих, хто пробував йти проти вітру. Репресії, розстріли, заслання до ГУЛАГу, психлікарні — у спадок нам лишилася не лише палітра методів, але й певне соціальне відторгнення та несприйняття «інакшості».
У інших державах, треба віддати їм належне, ставлення до сексуальних меншин зовсім інше. Йдеться навіть не про країни ЄС чи США. Так, у Колумбії нетрадиційним парам дозволили всиновлювати дітей, а у Японії у 2015 почали реєструвати одностатеві союзи. У Швейцарії, наприклад, у школах ввели спецкурс, де фахівці намагаються домогтися того, щоб дитина не потрапила у полон стереотипів і могла сама обрати свій шлях, позицію і орієнтацію також.

Олена Берещак, психолог:
“Відчуття сексуальної ідентичності, як на мене, той ключовий аспект, що вирізняє людину. Осмислене сприйняття власної статі і інтимних вподобань допомагає людині краще усвідомити власні потаємні бажання та спонукання, розібратися у собі. Не дивно, що провідні психологи з усього світу намагаються розгадати секрет орієнтації. Проте ще жоден, гадаю, не досяг бажаного успіху”.

Тим часом Україна продовжує вороже ставитися до сексуальних меншин, а тема нетрадиційної орієнтації стає причиною гучних скандалів не тільки у пресі, але й у Верховній Раді. Лише з п’ятого разу Парламент проголосував за правки до трудового законодавства у сфері протидії дискримінації. Ми стали заручниками усталених принципів та переконань. У цей же час поняття «нормальності» вже давно втратило межі дозволеного.

Деякі ліберально налаштовані експерти та громадські діячі, які обстоюють гуманістичні цінності та поважають права інших на самовизначення, попереджають, що навмисне загострення теми сексуальності врешті може призвести до негативних наслідків. «Суспільство боїться насадження цінностей ЛГБТ та інших меншин, але водночас не розуміє, що будь-який спротив більшості викликає спротив у меншості. Наразі представники сексменшин просять лише про повагу, яку ми їм ніяк не можемо дати. Рано чи пізно може назріти соціальний бунт, який відгукнеться сторицею усім невігласам, які на кожному кроці кричать про «Гейропу» і «наступ на мораль», — вважає журналістка та громадська активістка Аліна Онопа.
Вона давно розробляє тему нетрадиційної орієнтації і констатує, що останнім часом у ЗМІ дедалі частіше стали з’являтися спроби змінити соціальну установку щодо меншин. «Усе частіше на вулицях ми зустрічаємо одностатеві пари. Коли вони не дозволяють собі нічого зайвого й не грають на публіку, люди мало звертають на них увагу. Звичка виробляє повагу. Хоча насправді повинно бути навпаки, але маємо те, що маємо», — пояснює активістка.

Зірки в темі

Поки українці визначаються із своїм ставленням до меншин, світові селебріті очолюють авангард толерантності. Вони не лише публічно оголошують про свою орієнтацію, але й наважуються на шлюби.
Відома американська акторка у квітні 2014 оформила стосунки зі своєю подругою Олександрою Хеддісон. Зірка «Мовчання Ягнят» вийшла заміж за жінку задовго до того, як Верховний суд США узаконив такі союзи на всій території країни. Дизайнер Том Форд і журналіст та колишній редактор Vogue Річард Баклі познайомилися ще у 1986 році, коли Тому було 25 років, а Річарду – 38. Відтоді пара разом. У вересні 2012 року у Форда та Баклі народився син від сурогатної матері. А через півтора роки, після 27 років спільного життя, вони одружилися.
Якщо із добре відомими варіантами орієнтації проблем не виникає, у світі звикли до пар лесбійок та геїв, як же бути тим, хто не може з точністю сформувати свої відчуття? Не проблема, зірки і тут прийшли на допомогу. 22-річний улюбленець дівчат Джош Хатчерсон, який зіграв у «Голодних іграх», зізнався у інтерв’ю журналу Out Magazine: «Наразі я на сто відсотків гетеросексуал. Проте як знати, що чекає на тебе в майбутньому? Можливо, я зустріну хлопця і розумію, що він мені подобається».
Співачка Енджел Хейз, яка зустрічалася певний час із донькою акторів Алека Болдуїна та Ким Бессінджер — Айленд, висловлює схожі думки: «Кохання не має кордонів. Якщо хтось змушує мене відчувати, сміятися… Отже, я можу бути з ним. Немає різниці, якої статті людина. Нехай вона буде хоч гермафродитом».

Вгадай слово

 Сексуальна орієнтація людини сповнена нових відтінків і граней. Часто й густо особа й сама не може зрозуміти свої інтимні уподобання у нюансах. Asexual Visibility & Education Network — інформаційний ресурс, який допомагає пролити світло на сексуальність та ідентичність сучасної особистості. Він і запропонував перелік маловідомих термінів, щоб краще розібратися в цьому питанні.
Асексуали
Особа, яка не відчуває романтичного і сексуального потягу до будь-кого. Асексуали можуть розглядати інших людей як естетично привабливих, але нічого до них не відчувати.
Аромантики

Asexual Visibility свідомо розділяє поняття сексуального та романтичного потягу. І аромантики — це абсолютні протилежності асексуалів. Вони ніколи не відчувають емоційного зв’язку з любовними об’єктами, їх приваблює лише сексуальний бік стосунків.
Грейсексуали
Люди, які загубилися по дорозі між «звичайністю» і «асексуальністю». Вони мінливі і залежать від настрою: це можуть бути і представники гетеро — чи гомоорієнтації. Вони відчувають сексуальний потяг лише в окремих ситуаціях чи до окремих типів людей.
Демісексуали
Ці люди відчувають сексуальний потяг, як правило, лише тоді, коли мають сильний емоційний зв’язок з об’єктом. При цьому зв’язок не обов’язково повинен бути романтичним.
Деміромантики
Платонічний інтерес для цих людей можливий лише за умови сильних емоцій, не обов’язково еротичних.
Літромантики
Звикли до нещасливого кохання і не хочуть взаємних почуттів. Їм легше страждати на відстані, ніж будувати місці стосунки у парі.
Пансексуали
Індивідуми, які увесь час у пошуку. Їх можуть приваблювати і жінки, і чоловіки, і трансгендери, і інтерсексуали (люди, які не визначилися із власною статтю). Бісексуали захоплюються і чоловіками, і жінками, а ось пансексуали «гендерно сліпі» стосовно партнерів. Пару шукають винятково із особистіних уподобань, спільних ідеалів, якостей характеру людини.
Полісексуали
Вони ще більш вибагливі, ніж їхні попередники. Наприклад, людина не може закохатися у літромантика, але з легкістю відповість взаємністю грейсексуалу.
Панромантики
Людину приваблюють представники обох статей, а також інтерсексуали та трансгендери. Інтерес цей лише романтичний та платонічний.
Сколіоесексуали
Їх не хвилюють викривлення хребта, але сексуально приваблюють лише трансгендери.
Гіперплатоніки
Люди, стосунки яких мають надплатонічний характер і зав’язані на дружбі чи глибокій емоційній схожості. Їх не хвилює сексуальний бік, лише романтичний. Партнерів у таких стосунках називають «цукіні».

Набудуть широко поширення ці неологізми чи ні — питання другорядне. Проте думка, що наш світ швидкоплинний і змінний, не викликає жодних сумнівів. І кожен у ньому має право на повагу та толерантність з боку решти.

Вікторія Берещак