01.03.2015 - Подорожі

Місто Бога

Щонеділі християни, незалежно від того православні вони, католики чи протестанти, йдуть до храмів, у шаббат іудеї відвідують синагоги, а мусульмани моляться в мечетях. Кожна релігія існує незалежно від іншої, але є в світі місце, де вони сплітаюся в єдине ціле, при цьому, не втручаючись у канони один одного. Це місто має тисячолітню історію, славу найсвятішого на землі, і багатозначну назву, а саме – Єрусалим. Дослівно перекладається з івриту як «Місто миру». Від одного лише цього слова у людей спалахують очі, прокидається цікавість, і раптово виривається одне лише питання, ну і як там?


Єдине, що точно можу сказати, це спекотно. Там відчувається якась загадковість, таємниця, яку не змогли дізнатись, розгадати найрозумніші особистості цілих епох. Там забуваєш про всі проблеми, а натомість душа наповнюється святістю і почуттям абсолютної безпеки й спокою. Там не думаєш про час, годинами можна блукати маленькими світлими вуличками в повному забутті, лише звертаючи увагу на скромні будівлі та іноді відводячи погляд на сповнені тепла очі незнайомців. Навіть затяті атеїсти не лишаються байдужими.

Єрусалим – надзвичайно гостинне місто, з привітними людьми, які звикли до постійного, нескінченного потоку туристів. Тому тут можна легко і швидко знайти комфортне і доступне в ціні житло. Єдине зауваження: особливої тиші не чекайте, адже кругом тисячолітні невблаганні дзвони та невгамовні гості міста, які створюють постійний шум. Тому частіше всього найкращі готелі з якісним, висококласним обслуговуванням, і смачною кошерною кухнею знаходяться на околицях.

Щодня сюди приїздять мільйони людей різних народів і віросповідань задля того, щоб помолитися за рідних, попросити в Бога зцілення від тяжких хвороб або просто наочно дізнатись про багатовіковий розвиток трьох релігій, що втілено у скульптурі, архітектурі, і різноманітних пам’ятках усіх часів існування віровчень.

Перше враження в нашому світі відіграє велику роль, як при знайомстві з людиною, так і при в’їзді в столицю. Звичайно ж в першу чергу звертаєш увагу на те, як зустрічає тебе те чи інше місто, це може бути арка, скульптура, вивіска, або ж ворота. Ось саме вони й закарбовуються в пам’яті при згадці про подорож до святині святих. Тим паче їх там аж вісім. Дамаські, Яффські, Сміттєві, Левині, Ірода, Нові і Золоті. І кожні з них ведуть до своєї унікальної частини міста.

Потрапити до цих самих воріт можна або на автобусі (максимум автомобілі), або ж на віслюках – від самого Тель-Авіву, де знаходиться аеропорт. Більшість обирає перше, адже комфорт на першому місці. Тим більше віслюки не оснащені кондиціонерами, та й часу це займає набагато більше.

«Супроводжувати екскурсії до Єрусалиму я люблю найбільше. Ізраїль сама по собі невеличка держава (за площею менша більшості областей України), тому з будь-якої точки їхати туди не довго. Ні одне місце країни не користується такою популярністю, таким авторитетом. Люди з невимовним очікуванням чекають зустрічі зі святинею, і з такими самими, чи навіть і більшими емоціями їдуть звідти. Це неможливо описати словами. Тому просто приїздіть і ви відчуєте та побачите місцинки, які не зустрінете ніде в світі», – Ірина Ленау, екскурсовод, м.Хайфа.

Перше, що спадає на думку при згадці Єрусалима, це Стіна плачу. Вона є найбільшою святинею для євреїв, сюди ж приходять люди інших віросповідань, щоб помолитись своєму, іншому Богу, а може навіть богам. Кожен, хто підходить до стіни має з собою маленький папірець з проханнями, знаходить вільну шпаринку, і якомога глибше засовує його туди, сподіваючись, що все написане неодмінно збудеться. Виникає питання, що відбувається з цими папірцями потім? Адже роками, кожен день це дійство повторюється, і мільйони маленьких листівочок потрапляють у стіну. Для цього у місті існує особливе кладовище на Масляній горі, куди періодично відвозяться всі записані людські бажання. Цікаво також те, що чоловіки моляться окремо від жінок, незважаючи до якого віросповідання вони належать.

У Єрусалимі на кожному кроці видніються храми, церкви, костьоли, тому якщо туристу захочеться схилити голову біля ікони або ж поставити свічку, то тут це можна зробити майже будь-де. Єдина умова, і та лише для жінок – це належний зовнішній вигляд, а саме: спідниця нижче колін, не оголені плечі і покрита голова. Це щодо християн, і деяких випадках іудеїв. Але якщо говорити про мусульман, то вони надзвичайно консервативні і, навіть таємничі. Адже в їх мечетях можуть молитися лише люди, які вірять в Аллаха. На жаль, людям інших віросповідань навіть краєм ока не можна поглянути на красу інтер’єру тамтешніх храмів.

Для християнської релігії найсвятішим місцем є Храм Гробу Господнього. Уже багато віків ключі від нього зберігаються в мусульманській родині, кожного дня ворота храму відчиняють і зачиняють (причому не потрапляючи на очі місцевому люду). Ніхто точно не знає, що ж це за привілейована (помазана) сім’я.

Сам Гроб Господній являє собою маленьку печеру, навколо якої днями стоїть неймовірна кількість людей, аби на хвилиночку зазирнути в середину. При цьому на вході стоїть доволі кремезний чоловік, і тільки й каже: «time…time…time», – тим самим, не дозволяючи відвідувачам затриматись там надовго. Місце, де було розіп’ято Христа – Голгофа знаходиться у тому ж храмі, до неї ведуть мармурові сходи. На даний момент вона являє собою невелику частину скелі з тріщиною, яка з’явились після останнього зітхання Ісуса. І нарешті Храм Воскресіння в центрі якого знаходиться «пуп землі», така собі непомітна спочатку скульптура, а яке велике значення.

Визначні і цікаві місця Єрусалима можна перераховувати довго, але неможливо повірити в чудо, не переконавшись у ньому особисто.

Анастасія Щедрінова