Художник всередині вас

Не всім відомо, що знаменитий фронтмен групи QUEEN Фредді Меркюрі спочатку хотів стати художником і з червоним дипломом закінчив художній коледж в Лондоні, отримавши ступінь спеціаліста з графіки та дизайну. Пам’ятаєте, чому герой в «Маленькому принці» відмовився від «блискучої кар’єри художника»? Правильно —– дорослі не зрозуміли і не оцінили його удава зовні і зсередини. Якщо ви малюєте удава, що проковтнув слона, а виходить капелюх, то ця стаття для вас.


Живопис — талант або навичка?

Чому одні вміють малювати, а інші ні? Це як питати, чому одні люди блондини, а інші брюнети. Тому що якісь речі нам дані природою, а якісь ні. Можна навчитися, можна відточити навичку, удосконалюватися і брати завзятістю, але це вже інше. Спочатку вміння малювати — це, швидше, дар.

У грудні 1911 німецький імпресіоніст Ловіс Корінт пережив інсульт. У художника паралізувало праву сторону тіла. На якийсь час він навіть перестав малювати – розучився. Сучасні вчені пояснюють цю «метаморфозу» тим, що вміння малювати прямо залежить від функціонування головного мозку. Так, у 2010 році Ребекка Чемберлен і її колеги з коледжу Лондона вирішили з’ясувати, чому одні люди малюють з народження, а інші ні.

Виявилося, що люди, які не вміють малювати, бачать не так, як художники. Дивлячись на предмет, вони неправильно оцінюють його розмір, форму і колір. Саме тому у них не виходить точно перенести на папір видимий об’єкт. Крім того, схильність до образотворчого мистецтва залежить від пам’яті. Люди, які не вміють малювати, не можуть запам’ятати, наприклад, кут між лініями і, відповідно, втілити його в малюнку. Приблизно такої ж думки, як вчені з Лондона, дотримується Джастін Острофскі (Justin Ostrofsky) і його колеги з Бруклінського коледжу Міського університету Нью-Йорка. Вони вважають, що у художників більше розвинене зорове сприйняття і вони краще визначають, який елемент потрібно промальовувати, а який можна опустити.

Дивно, але задовго до описаних досліджень, художник і психолог Кимон Николаїдіс (Kimon Nicolaides) стверджував, що головна проблема людей, які думають, що вони не вміють малювати, в тому, що вони бачать предмети неправильно. На думку художника, вміння малювати не талант, а навичка. Вірніше, 5 навичок:

  • бачення краю;
  • бачення простору;
  • бачення пропорцій;
  • бачення тіні і світла;
  • бачення цілого.

Вправи для розвитку цих навичок викладені в книзі «Природний шлях до малювання» (The Natural Way to Draw). Автори книги вважають, що є тільки один правильний шлях навчитися малювати — природний шлях. Він не має нічого спільного з естетикою або технікою. Він безпосередньо пов’язаний з правильністю і точністю спостережень, а під цим розуміється фізичний контакт з найрізноманітнішими об’єктами за допомогою всіх п’яти почуттів.

Прихильники методу правопівкульного малювання теж вважають, що «секрет» криється в голові. Але причиною невміння деяких людей малювати називають те, що в процесі художньої творчості вони (помилково) задіюють ліву, раціональну, півкулю мозку. Метод правопівкульного малювання розробила викладач мистецтва, доктор наук Бетті Едвардс наприкінці 1970-х років. Її книга «Художник всередині вас» (1979) стала бестселером, була перекладена на десятки мов і витримала кілька перевидань. В основу концепції Едвардс лягли наукові пошуки нейропсихолога, професора психобіології, лауреата Нобелівської премії Роджера Сперрі.

Доктор Сперрі вивчав «функціональну спеціалізацію півкуль головного мозку». Згідно з його теорією, ліва півкуля мозку використовує аналітичний і вербальний режими мислення, вона відповідає за мову, математичні обчислення, алгоритми. Права півкуля, навпаки, «творча», мислить образами і відповідає за сприйняття кольору, зіставлення розмірів і перспективи предметів. Ці особливості доктор Едвардс назвала «Л-режим» і «П-режим».

У більшості людей при обробці інформації домінує ліва півкуля. 90% людей, які думають, що не вміють малювати, під час художньої творчості продовжують «користуватися» лівою півкулею, замість того, щоб увімкнути «П-режим» і сприймати цілісні зорові образи. Щоб зрозуміти, як це працює, уявіть, ніби ви хочете намалювати стілець. Ви говорите собі: «Намалюю-но я стілець». Ліва півкуля миттєво переклад слово «стілець» в символи (палички, квадратики). В результаті замість того, щоб малювати стілець, ви малюєте геометричні фігури, з яких, на думку вашого лівої півкулі, складається стілець.

Тому суть методу правопівкульного малювання полягає в тимчасовому придушенні роботи лівої півкулі. Таким чином, наука говорить про те, що вміння малювати — це навичка, яку може розвинути будь-хто.

Чому варто навчитися малювати?

Малювання розвиває когнітивні функції. Завдяки малюванню поліпшується сприйняття, зорова пам’ять, дрібна моторика. Воно допомагає дивитися на речі глибше, вивчати предмети всебічно. Малювання допомагає дивитися на світ іншими, новими очима. Сам процес малювання викликає неймовірні, чудові емоції. Людина духовно збагачується і росте над собою, розвивається і розкриває свої приховані здібності. Малювати треба, щоб бути щасливим і дарувати світу добро і красу.

Малювання — спосіб самовираження. Малюючи, людина розкриває свій особистісний потенціал. Живопис — це діалог внутрішнього «Я» зі світом. Кожній людині малювання дає щось своє. Хтось у цьому процесі знаходить заспокоєння і релаксацію, а хтось — кайф і підняття настрою. Можна сміливо стверджувати, що малювання допомагає вирішити багато психологічних питань: підвищити самооцінку, прибрати напругу у відносинах (сімейних або робочих), позбавити від страхів тощо (наприклад, метод Мандала — малювання в колі). Малювання — це несвідомий процес і це завжди з’єднання зі своїм «Я», зі своїм потенціалом, який закладений в кожній людині з самого народження.

Малювання підвищує самооцінку. Малюючи, людина стає впевненішою в собі. Страх показати свої роботи і бути незрозумілим неминучий. Кожен художник проходить через нього. Але з часом виробляється «імунітет» до несправедливої критики.

Хтось малює на продаж, але відчуття задоволення неможливо зважити і виміряти. Хтось щасливий, коли танцює, хтось — коли мчить з гори на лижах. Хтось — коли малює. Але задоволення від процесу виникає, коли він вдається, а якщо вчишся, то вдасться не відразу.

Малювання працює також як спосіб медитації. Художня творчість дозволяє розслабитися, ввійти в стан спокою. Художники відзначають, що, малюючи, вони «відключаються» від зовнішнього світу, в голові немає місця побутовим думкам. Це одне з найбільш захоплюючих занять. Коли на білому листку «оживає» місто або, приміром, ліс, відчуваєш непідробне задоволення.

Як навчитися малювати?

Всі художники, яких ви можете згадати, колись навчалися своїй справі. Жоден великий митець не був таким в 5 чи 10 років, вчитися довелося всім. Отже, навчитися малювати може кожен. Але як?
Немає нічого кращого, ніж переглядати майстер-класи з малювання. У мережі багато матеріалів такого роду: починаючи з основ до серйозних робіт.

Загальні рекомендації прості. Щоб навчитися шити, потрібно шити, щоб навчитися водити машину — водити машину, щоб навчитися готувати — готувати. Так само з малюнком: щоб навчитися малювати, потрібно малювати. Краще вчитися з викладачем, який може щось показати, підказати, похвалити — це дуже важливо. Але можна і самостійно. Книга «Мистецтво малюнка», наприклад, дає досить цільну і гнучку методику. Але, звичайно, все індивідуально, комусь метод може і не підійти. Зараз вибір досить великий, можна знайти те, що буде подобатися особисто вам.

Для новачків дуже важливо працювати з натури, а ще незамінний педагог, який направить в потрібну сторону. Інакше процес буде більш довгим і з помилками. Робота, зроблена з картинки — це не корисно. Справа в тому, що двомірні носії (фото, картинки) не відображають повністю форму предметів, а це дуже важливо. Людина, по суті, не відчуває її.

Як навчитися малювати швидко і правильно?

  • Заведіть блокнот і малюйте хоча б по одному малюнку на день. Так людина розвиває увагу і фантазію. Вона щодня шукає нові об’єкти для замальовки або придумує щось своє, таким чином набиває руку і формує творчий погляд на світ;
  • сходіть на пару групових занять з малювання – там приголомшлива атмосфера;
  • у вільний час ходіть на виставки;
  • моніторте інформацію з малювання в Інтернеті. Знаходьте близьких вам по духу художників, ілюстраторів, дизайнерів;
  • вивчайте творчість відомих художників.

Але не треба повторювати за кимось. Завжди пам’ятайте, що ви унікальні і неповторні, ваш стиль і почерк — це ви. Людина, яка сміливо висловлює свій стиль, завжди виділиться з натовпу. Необхідно використовувати якомога більше різних технік малювання (акварель, гуаш, прикладне малювання, туш, олівець, пластилін, колаж тощо). Найкраще малювати найпростіші речі: фрукти, посуд, предмети інтер’єру та ін. Після того, як людина перепробує декілька технік, вона зможе вибрати ту, яка найбільше їй до душі, і почне в ній працювати.

Микита Кадан: художник, один з ініціаторів міждисциплінарного проекту «Худрада» та проекту самоосвіти «Вечірня школа»:

«Для перфекціоністів вміти малювати означає здатність написати гранично реалістичну картину, яку неможливо відрізнити від фотографії. Таким людям навчитися дуже важко, тому що такий навик вимагає величезних витрат часу і сил. На навчання і шліфування вміння може піти не один рік, але людина буде, як і раніше, не до кінця задоволена собою, не буде вважати, що вміє малювати. Плюс до всього, багато людей з часом забувають, що означає слово «вчитися». Дорослі вважають, що вчитися — це читати книги, запам’ятовувати інформацію. А реалістичне малювання — це практичний навик, який передбачає, насамперед, розвиток окоміру. Це не відбувається в один момент. Спочатку виходить не дуже-то схоже, слабко, погано. І багатьом дуже важко впоратися з розчаруванням на початковому етапі. Вони кидають, сказавши собі щось на кшталт: «Все одно нічого не вийде» або «Напевно, у мене немає здібностей». І даремно. Практика показує, що в малюванні кількість неминуче переходить в якість. Крім того, є інші люди, які володіють менш предметним і більш образним мисленням. Вони менш вимогливі до реалістичності зображення, їм важливіше передача стану, почуттів, емоцій. Такі люди вчаться легше, вони бачать свій прогрес, починаючи з найперших робіт (звичайно, багато що тут залежить і від вчителя, від його здатності звернути увагу учнів на сильні сторони їх роботи). В кінцевому підсумку вони малюють. Вони так само можуть критично ставитися до своїх навичок і вважати, що малювати не вміють або вміють недостатньо добре. Але це їм не заважає займатися творчістю, а саме в процесі творчої роботи і відбувається навчання. Як я вже сказав, кількість переходить в якість».

 Бірук Ангеліна