18.05.2014 - Сім'я

І терпінню приходить кінець

У житті жінки не раз були моменти, коли вона хотіла розірвати стосунки з коханою людиною. Це одне із найтяжчих переживань, яке може бути в її житті. Його наслідки даються взнаки ще довгі роки, незалежно від мотивів розриву.


Якщо жінка бачить, що відносини зі своєю половинкою заходять в глухий кут, вона знову починає вчитися, чи шукає собі роботу, чи пробує себе в інших видах діяльності, може навіть вступити в позашлюбні відносини, сподіваючись знайти ту людину, яка б з розумінням ставилася до її потреб. Поступово вона починає малювати у своїй свідомості картину розриву у стосунках, як би це було, що б вона почувала, куди б змогла переїхати жити і навіть як би вона умеблювала нове помешкання. Потім все минає, завдані образи забуваються, і жінка намагається не згадувати про минуле. Але через якийсь час все починається знову.

Що робити в такій ситуації? Доводиться йти від людини, з якою ти прожила немало років, і не завжди це розлучення буває простим. Іноді може бути так боляче і прикро, як ніколи раніше. Тоді пригадується минуле і постає питання, чому не розірвала ці стосунки тоді, коли було легше це зробити. Але нічого іншого не лишається, як починати життя спочатку.

Тому найкраще, що можна зробити, це зупинитись і прийняти вірне рішення. Але не завжди у жінки вистачає рішучості зробити це, не завжди вона може відмовитися від думки, що зробить помилку, коли піде від коханого.

Дуже часто жінки, коли їм не під силу змінити щось у своєму житті, пасивно підкоряються обставинам і нарікають на них – що я можу зробити, така вже в мене нещаслива жіноча доля, мені не щастить у житті, треба змиритися, – і вони змиряються. А насправді їм просто не хочеться докласти бодай трохи зусиль, щоб змінити перебіг подій на свою користь і навіть зі свого нещастя видобути корисний урок, щоб не повторювати минулих помилок. Нарікати на долю, покірно схиливши голову, набагато простіше, ніж провадити активні дії.

Релігійні вчення наставляють нас на шлях терпіння, покори, прощення і вимагають підставити праву щоку, коли нас б’ють по лівій. Хоча терпіння може мати як позитивне, так і негативне значення. Часом терпіти доводиться біль, страждання, образи, чужі недоліки, самотність. Терпимість і поблажливість до деяких слабкостей коханої людини – гарні якості, але надмірне терпіння і всепрощення часто бувають зайвими, вони не мають зумовлювати страждання. Жінка не повинна страждати, вона має бути щасливою, вільною і самодостатньою…

Існує багато ознак, за якими можна виявити, чи варто розривати стосунки, чи можна продовжувати їх далі. Чи було те, що трапилось, випадковістю, чи це вчинок, який може тягти за собою більш серйозні і неприємні речі.

Комусь прийняти вірне рішення допомагають подруги або батьки, проте все ж таки буде краще, коли ти вирішиш сама. Потім ти не будеш ні про що жалкувати і з сумом озиратися в минуле. А для цього необхідно відчувати себе привабливою і сильною жінкою, яка заслуговує тільки найкращого ставлення до себе і яка ніколи не залишиться на самоті.

Принизливі, нерівноправні відносини нічого не дають, окрім болю та горя, образ, ураженого самолюбства і втрати самоповаги. Жінка думає, що в партнері знайде розуміння і душевний спокій, вона віддає коханій людині всю душу, всю ніжність, але не вміє піднести себе на відповідну висоту, і врешті-решт стає розчарованою і нещасливою. Життя – це боротьба за свої права, зокрема і в стосунках із коханим.

Не бійся залишитися самотньою – десь обов’язково є людина, створена саме для тебе. Не треба боятися розірвати стосунки, які зайшли в глухий кут. Тільки в такому випадку можна сказати: «Я щаслива!», а не жалкувати за втраченими можливостями.

P. S. Ця стаття ні в якому разі не спонукає до розриву стосунків, але якщо ти бачиш, що все давно не так, як було раніше, і справа зовсім не у побутових проблемах, варто замислитись, чи потрібне тобі таке ставлення до себе, тим паче від коханої людини?

Світлана Коваленко