Інтернет речей: майбутнє вже тут

Ця галузь захоплює та хвилює всіх — від молоді, що активно купляє розумні годинники, до стартаперів, що пропонують неймовірні додатки для смартфонів, і світових компаній, що прогнозовано вкладуть у неї трильйон доларів до 2020 року. То що ж таке Інтернет речей?


Інтернет речейЗагалом, Інтернет речей (Internet of things, IoT) — це єдина глобальна мережа, що через підключення до інтернету об’єднує техніку, якою ми користуємося щодня. Вона дозволяє віддалено керувати різними приладами та полегшувати так собі побут. Уявіть, що ви зможете замовити гарячий чай, коли тільки під’їжджаєте додому, або вимкнути телевізор (раптом ви забули), перебуваючи на роботі. Крім того, пристрої зможуть «спілкуватися» та приймати рішення самостійно — наприклад, холодильник радитиме, до якого магазину можна дістатися без заторів, дізнавшись про це від відеореєстраторів на дорогах.

Які пристрої вже є?

«Розумне» взуття, що вимірює кількість кроків і темп, а також може намалювати рух людини на карті; одяг, що фіксує активність м’язів і передає дані смартфону, щоб показати ефективність фізичних вправ; біологічні сенсори, що показують потреби рослин; додаток, що слідкує за станом і пересуваннями хворої людини на відстані, та інші неймовірні речі вже використовують у всьому світі. З кожним днем їх тільки більшає. За прогнозом відомої аналітичної фірми «Gartner», до 2020 року у світі буде понад 26 мільярдів підключених до мережі пристроїв. Інше джерело прогнозує навіть більшу кількість — 100 мільярдів, а також те, що кожен із нас використовуватиме щонайменше 6-7 таких девайсів.

Що на нас чекає?

Інтернет речей, безперечно, відкриває чимало можливостей, але й викликів також. І серед них чи не основний — безпека. Це питання стоїть гостро вже зараз, і можна лише уявляти, що станеться, коли стільки пристроїв будуть з’єднані між собою та обмінюватимуться найрізноманітнішою інформацією. Приватність також стає сумнівним явищем: якщо ваш холодильник знатиме, що ви снідали, то чи не зможе хтось легко здобути значно важливішу персональну інформацію? До того ж великі корпорації володітимуть повною картиною вашого життя, від таргетингової реклами вже не можна буде сховатись, вимкнувши комп’ютер чи змінивши налаштування браузера. Такі проблеми вже назрівають, і поки ніхто не може їх вирішити.

З іншого боку, життя людства докорінно зміниться і, напевно, на краще. Інтернет речей залагодить безліч питань, починаючи від побутових і завершуючи всесвітніми. Він допоможе зменшити рівень забруднення, оптимізувати використання енергії та впорядкувати спосіб нашого життя.

Що роблять українці?

Інтернет речей: розумний будинокЯкщо говорити про Україну, неможливо не згадати гучні проекти, як-от Ecois.me, Branto та DiGi24 (система «розумного» будинку), Open World (для координування руху сліпих людей у місті), Hideez band (наручний браслет, що захищає всі дані в інтернеті, активізуючись через скан сітківки ока), смарт аксесуари: браслет FORCE emotion, кулон Senstone. Деякі з них уже отримали значну міжнародну підтримку, наприклад, славнозвісний Petcube ($ 2,5 млн), що дозволяє господарям дистанційно стежити за домашніми улюбленцями. Українські стартапери активно торують шлях до «золотої жили» можливостей. Втім, наше суспільство дещо консервативно налаштоване щодо використання таких новинок, тому клієнтів шукають насамперед в інших країнах.

Степан Веселовський, виконавчий директор Львівського ІТ-кластера, в ефірі «Радіо Ера» зазначив, що ми бачимо чергову хвилю технологічної революції. «Це спричиняє великий бум стартапів, навіть на Kickstarter проекти здебільшого зі сфери internet of things», — констатував він.

Як це відбувається?

Львівський ІТ Кластер та Львівська політехніка з 2016 року запустили спільну бакалаврську програму «Internet of Things». Натхненник проекту Зеновій Верес, що має багаторічний досвід в ІТ-галузі, каже, що це безпрецедентне явище: «Львівська політехніка впроваджує її одночасно з найкращим технічним вишом світу — Массачусетським інститутом. У нас її розробляли найліпші львівські ІТ-компанії та ІТ-фахівці, вона передбачає проектно-орієнтоване навчання. Таких програм в Україні ще немає: вона поєднує розробку програмного забезпечення, роботу з апаратною частиною та комунікаційний складник». У планах авторів — оновити за цим принципом навчання на суміжних спеціальностях, а також запустити програму «Інтернет речей» в інших українських вишах — у Києві, Рівному, Миколаєві. Так ІТ-компанії зможуть реалізовувати потребу у фахівцях сфери Internet of Things, які одразу після університету зможуть вливатися в роботу, і, відповідно, розвиток IoT-технологій в Україні пришвидшиться.

Інтернет речейВтім, досить часто найкреативніші винаходи належать ентузіастам і без фахової підготовки. Олександр Оленев, менеджер проектів у корпорації Intel, в інтерв’ю «Освіта України» зазначив: «Ми зараз шукаємо «мейкерів»: дітей, студентів, дорослих, які намагаються робити щось особливе самостійно, «в гаражі». Далі допомагаємо їм втілити задуми, створити бізнес-ідеї. З таких «гаражних» стартапів (яким у 60-х роках була й компанія Intel) з’являються дуже потужні інновації. Я вважаю, що саме культура мейкерства нам дасть дуже багато результатів уже в найближчому майбутньому. Ми живемо в цікавий час: нові технології народжуються щодня. І це починає безпосередньо впливати на культуру суспільства».

Інтернет речей — це, безумовно, вже не фантастика, а наше сьогодення. Втім, у цьому безмежному океані можливостей ще доведеться вчитися плавати. Однак, ця наука точно обіцяє бути цікавою.

Наталія Будзяк