Камасутра під «шашечками», або Знайдіть бюро знахідок

Дехто списує це на погану пам’ять, дехто – на поспіх, а дехто – на алкоголь. Проте чи не кожен із нас хоча б раз у житті забував свої речі у транспорті. Залишене у приватній автівці можна згодом забрати, зникле у громадському транспорті – можна назавжди забути. А як щодо таксі? Куди діваються речі, випадково залишені у цьому «приватно-громадському» транспорті, та чи можна їх повернути назад?


Чи зобов’язаний таксист повертати загублене?

Відповідь на це нескладне питання може здатися очевидною – звичайно ж, таксист зобов’язаний повернути загублені речі пасажирові, який їх втратив. Проте таку відповідь нам диктують виплекані в нас змалечку норми моралі: всі мають бути чесними, добрими, тощо… А що ж каже сувора й точна буква закону?

Анастасія Салімова, юрист, каже, що законодавець начебто відповів на наше запитання у двох рядках дев’ятого пункту статті 150 «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», ухвалених Кабінетом міністрів України ще у 1997 році. Проте на практиці дотримуватися цих вимог законодавця таксистам майже нереально.

Так, водії таксі зобов’язані, по-перше, віддавати загублені у їх машинах речі не безпосередньо пасажирам, а у міський стіл знахідок, по-друге, робити це за власний же кошт.

– Ви взагалі чули, що існує такий «міський стіл знахідок»? Навіть якщо загублене майно і потрапить у такі бюро – не факт, що воно там же й не зникне. Та й який таксист за власні гроші повезе ваші загублені речі до того «стола»? Ніякий. Чесному водієві вигідніше просто викинути забуті речі на якійсь зупинці, ніж виконувати норми законодавця, – каже Анастасія.

Де знайти ті бюро знахідок?

Cтатусу «міський», якого вимагають згадані вище «Правила», не має жоден із столів знахідок у Києві. На сьогодні подібні державні установи працюють і при Центральному вокзалі, і при метрополітені, і при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України. Працюють й активно допомагають киянам приватні «столи», наприклад, Інформаційно-пошукове бюро знахідок. До речі, останнє, за іронією долі, розташоване на вулиці Ентузіастів. Певно, на самому лише ентузіазмі і тримається пошук та повернення загублених у Києві речей…

Варто сказати і про те, що популярністю столи знахідок не користуються ні серед тих, хто загубив, ні, серед тих, хто знайшов загублене. Зокрема, найчастіші «гості» стола знахідок при київському Центральному вокзалі – торби та валізи пасажирів, які власники забули вчасно забрати із камер схову.

Деякі великі столичні служби таксі вирішили проблему досить просто, але дуже ефективно – відкрили власні столи знахідок у приміщеннях своїх офісів. Місця загублені пасажирами речі займають небагато, а для солідного таксі це не лише питання совісті, але й неабиякого престижу. Утім таких «престижних» та «добросовісних» служб виклику таксі поки що в Києві небагато. Що ж найчастіше гублять пасажири та що із забутими речами роблять водії таксі?

Хіт-парад забутого: від рукавичок до «Камасутри»

Розповідати байки про забуті речі в їх машинах – певно, улюблена справа ледь не усіх таксистів. Григорій, працівник цієї сфери з кількалітнім стажем, із захопленням розповідає про дивовижні знахідки, які «готували» йому пасажири. Найчастіше гублять банальне – парасолі, рукавички та шапки, але іноді трапляється й екзотика:

– Одного разу допомагав людям перед новосіллям, так вони в мене в машині клітку із своїм хом’яком забули… А колись один мужик мені «Камасутру» залишив: красива така із буквами золотими – може на подарунок брав, а може подарили… Я його потім набрав, сміюся й кажу «Мужчіна, заберіть свою літературу», – сміється Григорій.

Проте найбільше турбуються пасажири через свої забуті мобільні телефони. Хоча сучасні легкі та малогабаритні смартфони загубити дійсно не важко, та, за словами Григорія, найчастіше телефони втрачають пасажири «під градусом».

Недобросовісний таксист: як повернути втрачене?

Оскільки мобільні телефони поміж інших дорогих речей губляться в таксі найчастіше, розгляньмо проблему та алгоритм дій потерпілого на цьому прикладі детальніше. За словами Григорія, добросовісний таксист сам поверне загублений мобільний – це в його ж інтересах. Адже більшість сучасних служб таксі надсилають пасажирам SMS-повідомлення із номером державного реєстраційного знаку автомобіля, а деколи навіть із номером телефону таксиста. Тож відстежити та покарати злодія буде досить просто. А крадіжка, таким чином, не матиме жодного сенсу.

Додаткові проблеми створюють для недобросовісних таксистів-викрадачів і виробники мобільних телефонів. Про це розповідає Владислав Ступаренко, студент ІТ-напряму, який паралельно працює у службі ремонту техніки.

– Відстежити мобільний можна навіть тоді, коли злодій замінив SIM-карту. Для цього є код ІМЕІ. Виробник дає цю унікальну комбінацію цифр кожній мобілці ще на заводі. Щоправда, якщо дуже захотіти, можна змінити навіть її, так що це не панацея.

До того ж процедура пошуку не така вже проста: спочатку треба звернутися до міліції, написати заяву про крадіжку, вказати код ІМЕІ з гарантійного талону чи упаковки вашого телефону, дочекатися поки міліція звернеться із запитом до мобільного оператора і поки мобільний оператор визначатиме розташування вашого телефону, а міліція його за цими даними знайде. Іншими словами, визначити телефон за ІМЕІ довго і це може зробити виключно оператор мобільного зв’язку:

– Всі ці «сервіси пошуку за ІМЕІ» в Інтернеті – липові, це чисте шахрайство. В кращому випадку тебе просто обдурять, в гіршому – ще й гроші за це візьмуть, – застерігає Владислав.

Отже, якщо Ви забули в автівці таксиста мобільний, а оператор таксі відмовляється Вам допомагати – мерщій поспішайте до міліції. Допоки злодій не встиг втрутитися у код ІМЕІ Вашого телефону, ще є надія на щасливий фінал детективної історії. Аналогічним алгоритмом слід користуватися і при пошуку інших забутих в таксі речей: особистий контакт із водієм – оператор – міліція. Проте, оскільки ні фотокамери, ні навіть ноутбуки власних аналогів ІМЕІ-коду не мають, повернутися їх буде значно складніше.

Добросовісний таксист: справа проста

Як вже було зазначено вище, добросовісний таксист, як правило, сам вийде на контакт із пасажиром, який загубив якусь річ. Найчастіше водії пропонують підвезти Вам загублені речі прямо під Ваш дім. Часто після такої пропозиції водій попереджає, що Вам доведеться заплатити йому певні кошти за дорогу – 30–50 гривень.

Проте деякі ентузіасти готові допомагати власним пасажирам безкоштовно. В такому випадку надавати таксистові додаткову винагороду чи ні – вирішувати Вам.

Нелегальне таксі – окрема історія

Всі випадки, розглянуті нами вище, базувалися на ідеальному варіанті, коли пасажир викликає «офіційного» таксиста, скориставшись послугою оператора таксі. А що робити, якщо Ви щось забули у машині нелегального таксиста? Адже не завжди є час викликати водія по телефону – на вокзалі, наприклад, зручніше звернутися до послуг численних чоловіків, що зустрічають пасажирів фразами типу «Таксі не треба?»

На жаль, забути річ у нелегальному таксі – означає самостійно винести собі вирок. По-перше, Ви не маєте жодних контактів водія, щоб зателефонувати та запитати про загублену річ. По-друге, він і сам не має Ваших контактів, отже навіть якщо Ви натрапили на дуже сумлінного та добросовісного таксиста, йому не буде куди й кому повертати загублене. Хіба що у напівміфічні столи знахідок, з «ефективною» роботою яких ми вже ознайомлені.

Робити однозначні висновки щодо чесності таксистів неможливо, адже найголовнішу роль тут, без сумнівів, відіграє суб’єктивний людський фактор. Проте те, що відомо напевно – краще не довірятися випадку і не користуватися послугами нелегальних таксистів. В службі таксі, яка працює на законних підставах, у Вас, принаймні, залишаються контакти, завдяки яким можна спробувати повернути забуту річ. Нелегальні ж таксисти не залишать своїм пасажирам анічогісінько, окрім надії. Тож, виходить, спасіння забуваючих – справа рук самих забуваючих.

 Загорулько Дмитро