Кавоманія, або ранок добрим не буває

Мільйони людей не уявляють свого ранку без кави. Як працює цей магічний напій, звідки він узявся та як його правильно пити, щоб не нашкодити здоров’ю? Далі – все, що ви хотіли знати про каву.


На годиннику – 6:30. Якщо це зима, навколишній світ ще спить, якщо ж літо – він прокидається, сонце підіймається над горизонтом, птахи починають розспівуватися. Одним словом – звичайний ранок. Якщо сьогодні субота, ти навряд чи почуєш цю пташину співаночку. Якщо ж це понеділок – саме цієї миті ти чуєш звук будильника, переборюєш бажання кинути його в стіну і подовжити спати під дзвін розбитого скла. Але відповідальність і те, що будильником скоріше за все слугує смартфон, змушує тебе притримати інстинкти і розплющити очі. Ти повільно підіймаєшся. Голова, звичайно, відмовляється, але ти якось збираєшся з силами і несеш її на кухню. Бо знаєш: надія є, ти маєш чудову панацею, яка робить твій ранок добрим. Але сьогоднішній день відрізняється від попередніх. Сьогодні ти відкриєш кухонну шафу і світ перестане існувати. У тебе закінчилася кава.

Назад у минуле

Коли 1827 року Удрі з чайного листя виділив новий алкалоїд і назвав його теїном, ніхто не міг подумати, що вже за два сторіччя цю гірку безбарвну речовину прирівняють до наркотичної, а ранку без неї не зможе уявити половина людства.

У чистому вигляді кофеїн уперше отримали за рік після теїну, а ще за чотири роки Валер, Пфафф та Лібіх з’ясували його остаточний склад. Структуру кофеїну визначать лише ближче до кінця XIX століття. 1882 року професор університету в Ерлагені Герман Еміль Фішер почне вивчати будову пуринових зв’язків. Ці початкові досліди дадуть поштовх тому, що за кілька років німецький хімік штучно синтезує кофеїн, а 1902 року йому вручать Нобелівську премію як визнання особливих заслуг, пов’язаних з експериментами з синтезу речовин із сахариновими і пуриновими групами.

Кофеїн містять деякі рослини, найвідоміші з яких – кавове дерево, чай, какао, мате та гуарана. Останні рідко використовують як джерела кофеїну і в основному – для приготування чаю та енергетиків.

Кава, мила моя кава, що ти зі мною робиш?

У чистому вигляді кофеїн – це білий легкорозчинний порошок. Саме тому кавомани повинні його так боятися. Він легко потрапляє у кров і розчиняється в ній. Кров циркулює всім тілом, тому кофеїн досягає найпотаємніших його закутків.

Перша зупинка кофеїну в подорожі людським організмом – кровоносна система. Кофеїн знижує згортання крові, посилює сечовиділення, активізує процеси тканинного окислення, посилює розпад глікогену. Повністю розчинившись у крові, він продовжує мандрівку організмом людини.

Спершу кофеїн збуджує вегетативну нервову систему. Зростає частота і сила серцевих скорочень, підвищується секреція шлункового соку, підсилюється потовиділення, підвищується температура тіла.

Наступна станція в подорожі кофеїну – центральна нервова система (ЦНС). Тут основна його дія проявляється у впливі на кору головного мозку. Саме через це після чашки кави ваш ранок стає добрим, а світ починає існувати. Кофеїн підсилює процеси, від яких залежить працездатність мозку. Посилюючи активність клітин його кори, кофеїн покращує умовно-рефлекторну діяльність. Це у свою чергу створює гарний настрій, викликає відчуття бадьорості, підвищує рівень розумової та фізичної активності.

За тим, як ваш організм реагує на кофеїн, ви можете визначити тип своєї нервової системи. Якщо після маленької чашки кави у вас виникає бажання пробігти марафон або ж злітати на місяць – мені шкода, але нервова система у вас слабенька. Якщо ж ніяка кава не може змусити вас прокинутися о третій ночі перед важливим дедлайном, радійте: навіть якщо ви зірвете всі терміни, вам не доведеться витрачати гроші на заспокійливі.

Хибне твердження про те, що через кофеїн виникають нервові збудження. Скоріше – кофеїн не дає блокуватися тому, що вже притаманно людині. Активну участь у роботі головного мозку бере аденозин – хімічна сполука, яка уповільнює викид медіаторів, що передають нервові імпульси від однієї клітини до іншої. Потрапляючи у мозок, кофеїн блокує діяльність аденозину, а без його заспокійливої дії нервові клітини перебувають у постійному збудженні. Цією своєю властивістю кофеїн значно змінює рівень мозкової активності людини, тому його дію можна назвати психотропною.

Синдром відсутності кави, або «Я не проживу без тебе це життя»

Для людини, яка не виконує щоденного ритуалу доброго ранку з кавою, увесь ажіотаж навколо цього напою здається дивним. Але справжні шанувальники еспресо, американо, лате та капучіно розуміють, що таке прожити день без кофеїну.

Якщо людина, яка звикла до цієї речовини, раптово припиняє її вживати, в неї може виникнути «синдром відміни».

Перш за все це – головний біль. За 18 годин після останньої чашки чаю чи кави людина може почати відчувати різкий біль, який протягом наступних кількох годин посилюється.

У того, хто раптово відмовляється від кави, може паморочитися в голові. Людина відчуває млявість, слабкість, тривожність і навіть гнів. Вона стає неуважною, розсіяною, стомленою – навіть вдосталь виспавшись. Після чашки кави ці симптоми зникають.

Таку реакцію організму можна пояснити тим, що після припинення вживання кофеїну заблокований раніше аденозин займає всі рецептори і починає виконувати свою основну функцію – гальмувати роботу хімічних сполук, які передають нервові імпульси. Це й викликає втому та неуважність. Людина, яка до цього постійно була у піднесеному стані та відчувала прилив енергії, починає робити все, аби повернути собі здатність працювати та вести звичайний спосіб життя. В результаті – опиняється у замкнутому колі «кава-бадьорість-слабкість-кава».

Це не означає, що не можна пити напої з кофеїном. Проте в усьому потрібно знати міру. Зрозуміло, що ніхто не зможе випити смертельну дозу кави в 150 чашок протягом 5 годин (це термін напіввиведення кофеїну з організму), але і трьома чашками на день можна сильно собі нашкодити. Якщо ви не знає різниці між арабікою та ліберікою, ви може спати спокійно (і в прямому і в переносному сенсі) – хвилюватися потрібно тим, для кого ця відмінність має завелике значення.

Аліна Саветюк