Короткометражки: життя довжиною в кілька хвилин

Вам набридли двогодинні фільми? Хочете побачити, як режисери вкладаються у вкрай короткий «кіношний» час? Будь ласка. Жанр короткометражного кіно був, є і завжди буде популярним.


А починалося все…

Короткометражка – це фільм, довжина якого не перевищує 40–50 хвилин.

Саме такі кінострічки почали з’являтися в кінці 19 сторіччя. Їх тривалість становила від кількох секунд до 2 хвилин. На довжину зйомки впливала недосконалість апаратури.

1888 року зняли перший у світі фільм, який мав назву Сцени в саду Раундхей. Стрічка тривала 2 секунди. Широковідомою вона так і не стала.

Сімома роками пізніше брати Люм’єр, яких справедливо вважають родоначальниками кіно, зняли фільм Прибуття потягу на вокзал Ла-Сіоти. Ця кінострічка тривала всього 49 секунд і мала досить простий сюжет: було відзнято рух потягів та пасажирів, що ходять пероном. Шоковані новим витвором глядачі відскакували від екранів, бо думали, що потяг їде на них. Початок епохи кінематографу ознаменувався появою саме цієї стрічки.

Того ж року першопрохідці у світі кіно зняли ще один фільм – Вихід робітників з фабрики. Він тривав 53 секунди.

З плином часу, удосконаленням апаратури та розвитком кіноіндустрії режисери почали поступово виходити за межі однієї хвилини.

На початку нового тисячоліття широкої популярності набули німі короткометражні комедії з Чарлі Чапліном. Їхня тривалість коливалася від 3 до 30 хвилин.

Далі – більше. Поява звуку та «окольоровлення» зображення додали нових фарб як мініатюрним, так і більш довгим кінострічкам, що почали з’являтися частіше.

Короткометражка сьогодні

Сьогодні ми звикли дивитися 90-хвилинні кінострічки. Режисери та сценаристи вміщують ціле життя у парі годин. За цей час у фільмі когось рятують від небезпеки, хтось одружується, а когось убивають. Якщо дивитися уважно, можна не тільки зрозуміти ідею фільму, а й розшифрувати посил авторів та зробити свої висновки. Режисери мають час, а значить – вони вмістять у фільм усі свої ідеї.

Та не всі режисери шукають легких шляхів. Деякі заради оригінальності, цікавості та блискавичності скорочують тривалість своїх стрічок, повертаючись до найдавнішого жанру – короткометражки.

Побудувати сюжет так, щоб встигнути показати цілу історію за якихось пару хвилин або навіть за 60 секунд – вкрай важко. Але на що тільки не підуть режисери та сценаристи заради внесення своєї частки креативності у світовий кінематограф!

Відомий французький режисер Люк Бессон починав свою кар’єру саме з мікрофільму. 1981 року режисер зняв чорно-білу короткометражку Передостанній. Саме після цієї безсловесної драми сформувався тандем Люк Бессон–Жан Рено. Незважаючи на це, широкої популярності кінострічка так і не набула.

Не менш відомий режисер Стівен Спілберґ теж деякий час займався короткометражними кінострічками. Перший такий його фільм тривав 8 хвилин і називався Остання рушниця. Останній мікрофільм Спілберґа – поки що – Емблін, знятий 1968 року.

Сучасніші короткометражні кінострічки користуються більшою популярністю і мають різноманітні сюжети. Багато з них мають глибокий сенс, поміщений у секундні рамки.

Міні-фільм Вовки, підписаний у Ютубі як найкраща короткометражка у світі, набрав більше мільйона переглядів. Головна ідея фільму – в тому, що завжди треба йти вперед, незважаючи ні на що – тоді всі твої страхи стануть не такими помітними, а ті, кого ти боїшся, виявляться зовсім не страшними.

Популярна також короткометражка Одна сота секунди англійського режисера Сьюзен Джейкобсон. Стрічку зняли 2006 року. Вона розповідає про вибір між амбіціями та життям маленької дитини. Усього 6 хвилин цього фільму змогли зачарувати мільйонів прихильників короткого кіно.

Фільм на 6 хвилин – це сьогодні не межа. Останнім часом набули популярності кінострічки, які тривають близько хвилини.

Режисер Дмитро Бондарчук 2013 року презентував міні-кіно Рідке телебачення. 60-секундна кінострічка в дуже цікавій формі показує реалії сьогоднішнього світу, перенасиченого телебаченням.

Найкоротший у світі фільм жахів також триває одну хвилину. Він називається Тату, укрий мене. Незважаючи на простоту сюжету, фільм дійсно лякає неочікуваним фіналом. На фестивалі в Хорватії короткометражка перемогла у конкурсі однохвилинних фільмів.

Та й 60-секундні фільми сьогодні не найкоротші. Кінокартина (якщо її можна так назвати) Найменший, найкоротший фільм триває 1 секунду. Це унікальне кіно зняв голландський режисер Антон Корбайн. У надкороткометражці основну і єдину роль зіграла актриса Каріс ван Хаутен. У «міні-міні-кіно» вона стоїть на фоні вітряного млина та кусає когось за палець. Ось і все дійство. Розумій, як хочеш.

«100 фільмів за 100 хвилин»

Концепцію всеукраїнського фестивалю 100 фільмів за 100 хвилин, який вже вп’яте відбувається в Україні, зрозуміти неважко. Є 100 фільмів, кожен з яких триває близько 1 хвилини. Після перегляду глядачі обирають з-поміж цих кінострічок переможця.

Організатори своїм особливим досягненням вважають уміння знайти фільми, в основі яких – на перший погляд занадто масштабні для 60-секундного відео історії. Головна умова організаторів – зібрати не кліпи або рекламу, а саме повноцінні мініатюрні фільми різних років та країн.

Кінострічки тривають усього хвилину, але в багатьох із них зміст був глибшим, ніж у повному метрі. Цікавий також підбір фільмів. Мені сподобалися картини українських авторів. Особливо запам’яталася стрічка «Рідке телебачення» – там чудово показали, що в нас відбувається, – розповіла учасниця кінофестивалю Катерина Руднік.

Окрім змістовних українських стрічок, організатори презентували глядачам оригінальні експериментальні міні-фільми.

– У рамках заходу ми побачили дуже багато незвичних картин. Я навіть не можу визначити їхній жанр. Це було щось на кшталт постмодерного психоделічного кіно. Також нам презентували документалістику, хоча це дуже рідкісний жанр для коротких фільмів, – поділилася прихильниця заходу Марина Череміс.

Переваги короткометражок

Незвичністю та присутністю документалістики не обмежуються позитивні риси коротких фільмів. Основний їхній плюс – невеликі матеріальні затрати порівняно з повнометражними стрічками.

Молодий режисер Артем Беркалов каже, що хорошу ідею можна помістити навіть у картинку:

– Ми витрачаємо менше засобів і отримуємо рівноцінне з повнометражним кіно. Можна зробити гарну стрічку швидко, без особливого бюджету – і люди потім отримуватимуть неабияке задоволення від перегляду, – додав Беркалов.

Фанат короткометражок Арсеній Титаренко виділив ще один плюс недовгих фільмів. На його думку, міні-стрічки економлять глядацький час:

Як-то кажуть, стислість – сестра таланту. Нам, глядачам, точно не буде нудно дивитися коротке кіно. Не треба сидіти кілька годин, чекаючи розв’язки. Подивився швидко, зрозумів, зробив висновки – і побіг у справах. Але, незважаючи на те, що короткометражне кіно недовго триває, у ньому завжди дуже глибокий сенс, – підсумував Титаренко.

Дивитися чи не дивитися короткометражки – вирішувати вам. Певно, щось-таки у цьому кіно є – адже режисери продовжують знімати, а люди продовжують переглядати.

Анастасія Биковська