Ви коли-небудь бували в Одесі? А чи відпочивали на березі Куяльницького лиману? Якщо вас цікавить активний відпочинок в тихому місці, подалі від міського шуму та постійної надокучливої метушні, тоді ви маєте відвідати цей чудовий куточок Одещини. Андріївський лиман (так його ще називають на честь засновника курорту Ераста Андрієвського) розташований на півночі Одеси. Він славиться своїми цілющими грязями та лікувальними солоними водами.


 До Куяльницького лиману можна доїхати автомобілем, проте якщо його немає, то від залізничного вокзалу Одеси відходять автобуси № 119 і №110. Куяльник знаходиться всього лише за 13 кілометрів від центру міста, тому сюди можна дістатися не докладаючи надто великих зусиль.

Великою компанією відпочивати тут краще й навіть веселіше, тому що кожен може захопити з собою намет, спорядження, теплі речі та «сухі пайки» і вирушити на прогулянку, та роздивитися розкішну природу місцевості. Любите планувати відпочинок до деталей? Не хвилюйтеся за їжу. З нею проблем немає. Харчуватися можна в їдальні санаторію Куяльник, розташований він прямо на березі лиману. Тож вечері тут смакують лише на свіжому повітрі. Навколо багато різних продовольчих магазинчиків, а найголовніше – Привоз. Одесити кажуть, що на базарі «Привоз» можна і слона купити, були б гроші. Продукти можна придбати і в найближчих селах, де продають свіжесеньке коров’яче і козине молоко, сир, бринзу, або щойно зірвані з грядки овочі й фрукти. Любителі дикого відпочинку можуть розташуватися безпосередньо на березі лиману, влаштувавши тут кемпінг з піснями під гітару навколо багаття.

А якщо ви не хочете тягнути з собою рюкзаки з палатками чи багато різних важких речей, то завжди можна зняти квартиру або будиночок у селищі, яке розташоване поруч з санаторієм. У літній сезон, та й теплої осені, охочих здати квартиру тут досить багато. У місті є агентства з нерухомості, які можуть надати вам широкий вибір квартир як у центрі міста, так і біля Куяльника.

Температура води в лимані влітку досягає 28-30 градусів, а через високу солоність щільність її така, що може тримати на поверхні будь-кого, навіть того, хто зовсім не вміє плавати. Цікаво, що в перекладі з тюркської мови слово «куяльник» означає густий. Міські жителі люблять приїжджати сюди, щоб намазатися лікувальними грязями і прийняти сольові ванни. Влітку Куяльник «цвіте», тобто біля берегів скупчуються водорості з бульбашками повітря. Під променями сонця вони нагріваються до досить високої температури. На такій м’якій і теплій подушці можна лежати годинами. Одночасно тіло засмагає, а організм отримує іони йоду та цілющі мікроелементи з водоростей і води.

На дні лиману Куяльник залягають шари лікувальної глини, яка містить безліч мінералів. Сама ж вода має позитивний вплив на жінок, які планують вагітність. Про те, як користуватися глиною, вам із задоволенням розкажуть одесити, допоможуть намазати спину або хребет, а потім і змиють водою з лиману. Тут до таких процедур ставляться без здивування. А сам процес лікування зовсім простий: намастити ділянку шкіри глиною, дати їй підсохнути на сонці, яке проміннями прогріє намащені місця. Коли змиєте засохлу кірку, то відчуєте себе на декілька років молодшими. З дна лиману можна дістати білу глину, вона всім відома своїми лікувальними й профілактичними властивостями, адже живить волосся, омолоджує шкіру обличчя й тіла, робить її гладкою.

Після купання в воді лиману на тілі виступає сіль, яка неприємно щипає тіло, якщо її не змити прісною водою. Тому тим, хто відпочиває в наметах, за прісною водою доведеться попрямувати на територію санаторію. Там є душ, а також можна безкоштовно набрати мінеральну воду з бювету.

Під час шлюбного сезону рачків (маленькі мешканці вод лиману), вода в водоймі набуває червонуватого відтінку. Є там і мотиль, який одесити збирають літніми ранками в сачки. Хвилі викидають рачків на берег, де вони товстим шаром покривають місцеві пляжі разом з кристалами солі. Кажуть, її можна збирати просто жменями. Таку сіль можна привезти з собою додому, розчинити її у воді і прийняти сольову ванну, не виходячи з квартири.

Активний відпочинок на Куяльницькому лимані в Одесі запам’ятається вам ще більше, якщо ви пішки пройдетеся навколо нього. Тут збереглися унікальні ділянки ковилового степу з рідкісними рослинами, який ніби хвилями гойдається від солоного місцевого вітру. Можна поспостерігати за неймовірною різноманітністю світу пернатих. Взимку сюди злітаються зграї водоплавних птахів, бо Куяльник не замерзає навіть у люті морози.

На території селища Куяльник любителі археології можуть подивитися на залишки городища, заснованого в першому тисячолітті до нашої ери. Любителі історії можуть побувати на скіфських курганах, побачити залишки грецького поселення періоду 3-4 століть до нашої ери. На Жеваховій горі, прилеглій до Куяльника, також розташовувалося давнє поселення, яке довгий час було під контролем монголо-татар. Цікаво також і те, що в історичних переказах було віднайдено запис, солоність в лимані стала різко підвищуватися в 14 столітті, а чумаки часто їздили сюди за промислом.

Якщо захочете побувати також і на морському березі, то за кілометр від санаторію знаходяться розкішні міські пляжі Лузанівка, Продмаш і Сортувальна. Тут є ресторани, де подають страви з найсвіжіших морепродуктів, готелі і будинки відпочинку, де одесити приємно здивують вас винятковою гостинністю. Думаю, вже не варто говорити і про загальновідомий одеський гумор. Це ще одна деталь, яка додасть колоритності вашому відпочинку. А померти від голоду не дадуть місцеві жителі, які продають різні пиріжки та булочки, в’ялену рибку і вареники, варену кукурудзу і трубочки зі згущеним молоком – стандартне меню, що пропонують відпочивальникам. Пляжі називають Привозом № 2, через велику кількість таких продавців їжі. Поруч, на маленькому стадіончику, байкери завжди влаштовують наметове містечко. Ви можете поставити біля них і свій намет, перебуваючи в компанії веселих і товариських людей.

Вирізняється цей курорт ще й тим, що має помірні ціни. Загальновідомі кримські місця для лікування та відпочинку коштують набагато дорожче. При тому лікарі санаторію «Куяльник» розповідають про експрес-лікування, що можливе за 14 днів. Воно також дає свої результати, а відпочивальники помічають покращення самопочуття. Такий короткий час лікування ще й дозволяє зекономити час та гроші.

Лучанка Надія (19 років) два роки поспіль із задоволенням відпочиває на берегах Куяльницього лиману. Вперше поїхала туди з батьками, а наступного року вирушила на Одещину з компанією друзів. Надійка наголошує, що відпочинок на Куяльнику не лише цікавий, але й корисний. Щороку на літо вона виривається з метушливого міста в найвіддаленіші куточки України, аби відпочити і тілом, і душею. Вона любить «релаксувати» на солоних водах лиману і стверджує, що відчуває, як кожна часточка її тіла оздоровлюється в водах лиману. Подобаються Надії і маски із лікувальної глини. Дівчина ділиться, що після них почуває себе значно краще. Звичайно ж для подорожі обирає місця і з розвиненою інфраструктурою, бо як обійтися сучасній людині без винаходів сучасності. А Куяльник саме те місце, адже нічим не поступається іншим загальновідомим курортам нашої країни. Із найяскравіших спогадів відпочинку на Одещині пригадує вечір напередодні свята Івана Купала. Говорить, що це найзатишніше літнє свято, а провести його на свіжому повітрі в колі друзів та ще й біля багаття – мрія з самого дитинства.

Харків’янин Сергій (45 років) щорічно відвідує санаторій «Куяльник». Говорить, що давно має проблеми з суглобами. Лікувальна глина лиману, палюче літнє сонце та чисте морське повітря в комплексі здійснюють чудову терапію. Такого двотижневого відпочинку вистачає, аби оздоровитися на весь наступний рік. Сергій розповідає, що раніше часто ходив до лікарів зі скаргами на здоров’я. Численні лікарські рецепти – пігулки, мазі, уколи – ніколи не давали бажаного результату. Потім один знайомий порекомендував взяти собі за звичку відвідувати такі курорти. Сергій йому відповів, що на Єгипет чи Ізраїль коштів йому не назбирати. Тоді знайшов собі непогану альтернативу і в Україні. Якість лікування не поступається закордонним недешевим курортам, а заощадити вдається немало.

 Ліна Шевченко