Мамо, купи! Як правильно вибирати іграшки?

Дитинство кожного нерозривно пов’язане з іграшками: плюшевими зайчиками, гарненькими пупсами, скакалками і м’ячиками. Саме завдяки їм ми з ніжністю і любов’ю згадуємо минулі роки. А звідки узялися іграшки? І як обрати для своєї дитини саме те, що не набридне і не зламається за два дні?


Погодьтеся, якби в нашому світі не було іграшок, він був би зовсім іншим – безрадісним і нудним. Адже так приємно засинати, обійнявшись із коханим плюшевим ведмежам: біля нього сняться лише хороші, добрі сни.

Варто зауважити, що іграшки – не лише гарні предмети, які розважають дітлахів. Вони виконують функцію вихователів і наставників. З ними карапузи пізнають світ, вчаться розрізняти кольори, форми, розвивають моторику, слух і уяву.

Згадаймо самих себе, коли ми годинами могли сидіти над гіркою кубиків і перекладати їх з місця на місце, уявляючи себе справжніми архітекторами. А цієї миті відбувалося диво: ми поступово починали усвідомлювати себе. Минув час – ми стали дорослими. З’явилися інші інтереси, турботи – і ми вже не звертаємо уваги на свої рідні, справді найкращі іграшки. Якісь із них дісталися у спадок молодшим братикам чи сестричкам, інші вирушили на полицю. Лише іноді, помітивши сумні очі своєю кучерявої Маші, ми намагаємося тихо, поки ніхто не бачить, обійняти ляльку і згадати, як гарно і легко бути дитиною.

Коли саме з’явились іграшки?

Іграшки супроводжували людину практично завжди. Авжеж, спочатку вони слугували зовсім не для забави. Глиняні та дерев’яні фігурки робили для проведення священних обрядів, щоб догодити численним богам. Деякі існували для відлякування злих духів. Цими фігурками, звісно, дітям гратися не дозволяли. Але хіба дитині можна щось довго забороняти? Мабуть, із часом дитячий плач розчулив дорослих, і вони стали майструвати ляльок спеціально для своїх чад.

Археологи в усьому світі знаходять стародавні предмети, якими дітки гралися кілька тисяч років тому. Наприклад, під час розкопок давньоримського міста Помпеї було знайдено багато різних брязкалець: трещіток, аденофор.

У Британському музеї зберігається ганчір’яна лялька, яка належала маленькому римлянину, що жив за 300 років до початку нашої ери.

Найдавніша лялька, якій більше 4 тисяч років, була знайдена в Єгипті, у гробниці маленького фараона. У неї не було ніг, оскільки єгиптяни боялися, що іграшка може ожити і втекти від свого нерухомого господаря. Ляльки для дітей фараонів були зроблені дуже майстерно і чимось нагадували нинішніх Барбі. У них були ретельно виліплені носи, рухалися руки і ноги, а зачіска була із справжнього людського волосся.

Фінікійські купці створювали надзвичайної краси іграшки зі скла. Дорослим ці вироби дуже подобалися, а ось дітей – тільки засмучували. Адже ці «іграшки» їм тільки показували, а потім ховали у скриньку і ставили якомога далі, щоб малюк ненароком їх не розбив. А це так прикро, коли тобі дарують іграшку – а ти можеш лише трохи помилуватися нею! Тому часто прості глиняні ляльки, з якими можна було робити що завгодно, були дітворі набагато милішими за вишукані експонати.

Як вибрати найкращу іграшку для своєї дитини? Консультує дитячий психолог Олена Шимко

1. Купуємо тільки якісні іграшки

Сьогодні практично всі іграшки, що продаються в нашій країні, виготовляють у Китаї. Причому якість більшості з них залишає бажати кращого. Багато іграшок вже за день ламаються, не лишаючи шансів на відновлення. Саме тому перед покупкою варто переконатися в належній якості товарів, спитавши у продавця сертифікат.

Крім швидкого виходу з ладу, неякісні іграшки можуть нашкодити і здоров’ю дитини. Сьогодні дедалі частіше ЗМІ передають новини про конфіскацію нових і нових партій іграшок, що виділяють небезпечні речовини. Нерідко гострі краї зламаної іграшки можуть травмувати дитину, а дрібні частини малюк може проковтнути або засунути в ніс. Тому, перш ніж давати дитині іграшку, дорослі повинні її оглянути: завести механізм, перевірити кріплення дрібних частин.

2. Іграшка має відповідати віку дитини

Кожна іграшка повинна відповідати віку свого передбачуваного власника – хоча і неважко за зовнішнім виглядом іграшки здогадатися про те, в якому віці маляті буде цікаво з нею гратися. Сьогодні особливо популярні розвиваючі іграшки, але не варто купувати тільки їх. Звичайні пупси, машинки, коляски, іграшковий посуд, набори лікаря і перукаря, плюшеві іграшки, солдатики, іграшкові музичні інструменти, фігурки звірів теж сприяють розумовому розвитку дитини.

У ранньому віці дитині буде цікаво гратися з брязкальцями і яскравими плюшевими звірятами. Згодом малюк почне цікавитися предметами побуту – тільки в дитячому варіанті. Далі йому стануть цікаві пазли, конструктори, розмальовки та інші настільні дитячі ігри. Ну а в шкільному віці дитину найбільше приваблюють рухливі ігри з однолітками.

Не варто купувати конструктор немовляті. Це не тільки марно, але й небезпечно через наявність дрібних деталей. Розумові здібності дитини треба розвивати, але не варто примушувати її до надто складних ігор. У кошику з іграшками має бути різноманіття, щоб дитина розвивалася всебічно і мала право на вибір роду діяльності навіть у ранньому віці.

3. Іграшка повинна мати призначення, але давати простір для фантазії

У процесі гри дитина вчиться мислити, придумувати різні ситуації і обігравати їх. Іграшка має допомагати їй у цьому, надихаючи на створення різних ігрових моментів. Наприклад, дитячий посуд підштовхуватиме дитину обігравати прийом їжі, сервірування столу і миття столового приладдя. У майбутньому всі ці навички знадобляться у побуті. Ляльок діти будуть одягати, роздягати, укладати спати – це цікаво і повчально. Гра з машинкою перетвориться в захоплюючі гонки, поїздки у справах і перевезення вантажів. Тобто іграшки повинні мати своє призначення, щоб у дитини виникали ідеї їх застосування. Ідеї братимуться з життя, почутих казок. Отже, перед покупкою іграшки потрібно самому собі відповісти на питання: для чого саме вона потрібна дитині? Якщо відповідь не знаходиться, то і сенсу купувати іграшку немає. Сьогодні на полицях магазинів лежить купа безглуздих іграшок, до яких малюк утратить цікавість за дві хвилини.

Деякі фахівці вважають, що іграшки для розвитку обмежують фантазію дитини. Ця думка має право існувати, бо такі предмети припускають вирішення певної задачі. Звичайні ж іграшки змушують дитину фантазувати, щоб придумати цікаву гру. А ось особливі розумові зусилля застосовувати навряд чи доведеться. При цьому вдалим рішенням буде створити велике розмаїття іграшок у дитячій кімнаті: починаючи від розвиваючих – закінчуючи звичайним м’ячиком.

Батькам слід пам’ятати: наближаючись до шкільного віку, головними «іграшками» дітей стають однолітки, а точніше спільні ігри. Проте інтерес до іграшок нікуди не зникає. Він формується залежно від особистісних якостей та інтересів дитини.

Анна Кирсенко