Мілленіали й теорія поколінь

У стрічці Фейсбуку щодня трапляються матеріали про те, що «не так» з мілленіалами і чого чекати від покоління-Z. Ця тема турбує інфопростір давно, а теорія поколінь лягає в основу досліджень ринку послуг, суспільних тенденцій та політичних вподобань.


Та чи не обмежують наше суспільство, хай навіть умовні, детермінації поведінки того чи іншого покоління? Чи залишаємось ми собою, коли екстраполюємо на себе такі визначення, як ”міленіали – найтовстіше покоління” чи ”покоління Y — ліниві та егоїстичні”?

Є багато соціологічних досліджень, які намагаються підтвердити усі тенденції. Почалося усе з теорії поколінь, яку розробили американські історики Уільям Штраус і Ніл Хоув. Згідно з нею зараз існують генерації бебі-бумерів, покоління X, Y, Z та інші. Цю концепцію вчені висвітлюють у своїх працях ”Покоління” (1991), ”Тринадцяте покоління” (1993), ”Сходження покоління Мілленіуму: наступне Велике покоління” та інші.

Для покоління мілленіалів (Y-покоління) відмежовують 1981-1999 роки народження. Проте дослідницький центр Pew нещодавно оголосив, що він визначатиме мілленіалів, як людей, які народились між 1981 і 1996 роками, а це охоплює більш вузький діапазон років.

Але яка різниця, хто коли народився?

Припинити поділ між поколіннями пропонує експерт New York Times Джон Квіггін. На його думку, поділ людей на покоління не приносить користі, а тільки шкодить, затьмарюючи певні чинники, які формують наші погляди, ставлення до політики та інші можливості. Експерт вважає, що як тільки ви поспілкуєтесь з окремою людиною, а не з уявним поколінням, то більшість відмінностей, якими наділяють молодь, зникнуть.

Також на думку Квіггіна, поділ суспільства на покоління відводить на другий план реальні проблеми раси, статі і класу. Вибір сучасний молодих людей визначається їхніми політичними поглядами, власними рішеннями та вчинками, а не датою народження.

То що приписують мілленіалам?

Різні дослідження перелічують багато типових моделей поведінки мілленіалів. Наприклад, люди Y-покоління є ідеалістами в усіх сферах життя, вони імпульсивні та не визнають авторитетів. Для них важл
иво мати гнучкий графік роботи, їм притаманна любов до подорожей, їм важко заощаджувати кошти. Мілленіали, ніби-то, “нетерплячі, ліниві, це люди з низькою самооцінкою та нарциси”.

Студентка 2 курсу магістратури, Марина, яка є представником покоління міленіалів, теж вважає, що рік народження не суттєво впливає на особистісні риси людини: ‘’Не можна всіх однаково типізувати. Деякі характеристики, які перелічують вчені, дійсно властиві мені, але я не впевнена, що рік мого народження впливає на те, яка я є.”

Як трактувати поділ між генераціями?

Кандидат соціологічних наук Алла Петренко-Лисак каже, що соціологи не сприймають серйозно теорію поколінь, адже вона є трохи ”науково-розмитою”. Тим більше це дослідження не можна цілком екстраполювати на українське суспільство, адже теорія генерацій розроблялася на прикладі США, а наші покоління трохи відстають від західних. На її думку, типові риси якогось категорії сприймаються людьми, як гороскоп: десь ти знаходиш себе, а якась поведінка тобі сьогодні не притаманна. Відкидати усі моделі поведінки міленіалів чи інших поколінь не можна, адже є тенденції, є плинні речі, під які людина мусить підлаштовуватись.

Теорію поколінь можна розуміти по-різному. Головне – не приміряти усі штампи на себе, а характеристики поколінь сприймати умовно й не забувати відчувати і поважати власне ”Я”.

                                                                                                                                                                                                                                                                          Юлія Довгайчук