02.06.2014 - Подорожі

«Чи можуть бути гори чужі такими гарними…»

Ми дізналися, які місця користуються найбільшою популярністю серед туристів у Карпатах влітку, та як найкраще організувати гірський відпочинок теплої пори року. Тим паче, що влітку тут можна відпочити вдвічі дешевше, ніж узимку.


Влітку ми звикли відпочивати біля моря. Що ж може бути краще, ніж десять днів пролежати на пляжі, поніжитися під сонцем та поплескатися у воді? Можливо, для різноманітності варто замінити випалений пляж на гірську полонину, палюче сонце на прохолодний вітер, а парке море на стрімкий гірський потік? Тих, хто наважився провести відпочинок не так, як завжди, гостинно чекають Українські Карпати. Де ж, як не серед гірської тиші можна відпочити по-справжньому? Але для того, щоб ви привезли з поїздки, окрім бадьорості, ще й купу вражень і фотографій, ми пропонуємо вашій увазі п’ять місць, які обов’язково варто відвідати, перебуваючи у Карпатах.

Яремче

Містечко Яремче знаходиться в горах у межах Івано-Франківської області. Це відоме низькогірне містечко-курорт, центр відпочинку та туризму Прикарпаття. Місто оточене горами. На півночі вони переходять у пагорби, покриті густими хвойними та листяними лісами. У Яремчі велика кількість санаторіїв, зокрема для хворих туберкульозом.

Свого часу тут активно розгортався рух опришків. Перші повстанці з’явилися в Яремчі у кінці XVII-го століття. А до початку XVIII-го значна кількість населення належала до цього руху. Часто в Яремчі бував і сам ватажок Олекса Довбуш. Тут проживала його сестра і звідси був родом його племінник Павло Орфенюк, який також належав до опришків.

Щодо цікавинок Яремчі, увагу привертає один із найбільших у Європі залізничних арочних мостів. Він був сконструйований архітекторами Станіславом Косинським та Зигмундом Шариком за теорією пружних арок на основі досліджень австрійського товариства інженерів у Відні. Під час Другої світової війни у 1944 році арочний міст був зруйнований, а згодом знову відновлений.

Велике значення у туристичній галузі грає сувенірний ринок у Яремчі. Тут продають велику кількість предметів народних промислів: писанки, різані, інкрустовані дерев’яні вази, блюдця, ложки, скриньки, різноманітний керамічний посуд, вишиті та ткані сорочки, рушники, килими, покривала, вироби з бісеру, шкіри, металу. Хоч ціни тут і кусаються, але серед карпатських туристів цей ринок – найпопулярніше місце для придбання сувенірів.

В Яремчі, як і в багатьох карпатських містах, можна відвідати велику кількість церков, але, що цікаво, в Яремчі кожна із них – справжній витвір мистецтва. Зокрема, для відвідання туристам пропонують: Церкву Успіння Пресвятої Богородиці, Церкву Святого Іоанна Милостивого з дзвіницею, Церкву Святого Пророка Іллі, Чудо Архістратига Михаїла.

Серед природних чудес у Яремчі варто відвідати Манявський, Труфанецький, Джуринський водоспади, водоспади «Гук», «Пробой», «Дівочі сльози», «Жонка», Яремчанський каньйон та перевал Переслоп. Є тут і чудеса, створені вже руками людей. Зокрема, цікавий дерев’яний ресторан «Гуцульщина» неподалік сувенірного ринку. Він прикметний тим, що побудований без єдиного гвіздка.

Скелі Довбуша

Скелі Довбуша – це група залишків скель, до 80 метрів висотою, що розміщені неподалік села Бубнище. Місцеві жителі назвали ці скелі на честь лідера опришків Олекси Довбуша, який за легендою ховався тут від нападників.

Археологічні розкопки свідчать, що в ХХ–ХVII століттях до нашої ери тут знаходилося язичницьке святилище. Після розповсюдження християнства, у ІІ тисячолітті нашої ери тут виник  скит невеликих розмірів, згодом – сторожова фортеця. Про неї згадується ще у «Слові о полку Ігоревім». Це та сама споруда, якою Ярослав Осмомисл «підпер Угорські гори».

Також скелі Довбуша цікавлять і любителів активного відпочинку. Зокрема, тут існує велика кількість скелелазних маршрутів різної складності та часто проводяться змагання зі скелелазіння.

Чивчинські гори

Це гірський масив в Українських Карпатах. Чивчини виконують роль україно-румунського кордону. Найвища вершина – гора Чивчин. Її висота 1769 метрів над рівнем моря. Чивчини віддалені від великих населених пунктів, але розташовуються поблизу державного кордону. Ці гори майже не заселені, у них збереглися незаймані букові та ялинові ліси.

Чивчинські гори незвичайні для Карпат. Вони утворилися давно, ще в еру Палеозою. Складаються гори з метаморфізованих кристалічних порід – сланців, гнейсів тощо. Ландшафти Чивчин дуже нагадують альпійські. Найвищі вершини сягають 1900 метрів.

Через особливості природи Чивчини сприятливі для гірського туризму, яким тут і займаються з року в рік.

Горгани

Горгани – система гірських хребтів в зовнішній смузі Українських Карпат. Довжина цього хребта – 75 кілометрів, ширина – близько 40 кілометрів.

Назва «Горгани» походить від назви кам’яних насипів, які звуться «горган». Найвища вершина масиву – гора Сивуля. Її висота 1836 метрів. Через Горгани проходять знані дикі туристичні маршрути Карпат.

В найбільш недоступній частині Горган – Довбушевих – є природний заповідник, який було створено 1996 року для охорони сосни кедрової європейської. Серед ендемічних видів тут є також: лоція карпатська, васильки мармароські і карпатські, гвоздика карпатська.

Серед тварин відомі: олень благородний, косуля, кабан дикий, білка звичайна, заєць-русак, бурий ведмідь, лисиця, рись звичайна, видра річкова, тхір звичайний, норка європейська, куниці, дятли, мухоловки, снігурі.

Справжньою перлиною Горган є озеро Синевир.

Синевир

Це озеро найбільше та найвідоміше у Карпатах. Воно розташовується на висоті майже тисячі метрів над рівнем моря. Озеро багате на форель та раків. Рибу тут ловити заборонено, а ось раків – можна.

У народі існує легенда про походження цього озера. Колись давно гори належали багатому графу. У нього була донька надзвичайної краси – Синь. Дівчину назвали так через те, що очі її були синіші, ніж небо.

Одного разу граф узяв доньку в гори, де дівчина зустріла пастуха Вира. Вир грав на сопілці, і ця музика зачарувала дівчину. Синь почала часто приходити до пастуха, щоб послухати його гру, а згодом молоді люди закохалися одне в одного. Коли батько Сині дізнався про це, він заборонив їм зустрічатися. Але Синь та Вир не змогли жити одне без одного. Тоді граф наказав своїм людям вбити хлопця, і на нього скинули камінь з високої скелі.

Коли Синь дізналася про це, вона прибігла до місця, де впав камінь, обійняла його і плакала доти, поки її сльози не стали озером. Вода в озері була така чиста, як очі Сині, а посередині видніється верхівка каменя, який убив Вира. У народі кажуть, що якщо молоді люди познайомляться і полюблять одне одного на Синевирі – їх чекає міцний союз.

Олена Бережнюк