Музика замість пігулок

На перший погляд, що може бути спільного між мистецтвом та медициною? Розберімось разом. 


Останнім часом стало досить популярним лікування за допомогою мистецтва. Можливості в обох сферах значно зросли за останні десятиліття, тож зараз ми спостерігаємо «схрещення» театру, художнього мистецтва та музики із медициною. Усі вони дослідженні не до кінця, однак зараз вчені випробовують театротерапію, арттерапію та музикотерапію й вивчають їхній вплив.

Виникнення музикотерапії

Музикотерапія як галузь, що має лікувальний вплив, почала досліджуватись вченими не так давно, хоч ще з давніх часів музика була частиною різних ритуалів, у тому числі релігійних та цілительських. Єгипетський папірус, що був написаний приблизно 1500 р. до н.е., згадує про вплив музики на тіло людини. Як виявилось, єгиптяни вважали, що різні мелодії здатні очищувати й заспокоювати душу, а потім зцілювати й тіло. Навіть сам Арістотель в одній зі своїх теорій стверджує, що поєднання різних звуків здатне створювати різні стани душі. Тому, повертаючись у наш час, ми розуміємо, що якщо раніше це були фактично недоведені слова та поради, то у другій половині ХХ ст. появилися наукові дослідження фізіологічних реакцій організму. Вчені довели, що музика активно здійснює вплив на всі важливі системи організму людини, зокрема, серцево-судинну та систему кровообігу. Один із вчених, які досліджують це питання, пояснює вплив музики на здоров’я людини таким чином: «Вібрація звуків створює енергетичні поля, що впливають на кожну клітину нашого організму, ми «поглинаємо музичну енергію», і вона нормалізує ритм нашого дихання, пульс, артеріальний тиск, температуру, знімає м’язове напруження». Тому важливо правильно підібрати мелодію, яка б прискорювала одужання хворого.

Зараз музичну терапію вивчають у вищих навчальних закладах, наприклад, у Російській академії музики імені Гнесіних та в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, де відкрили кафедри й відділення музикотерапії. Загалом у світі існує понад 100 університетів та коледжів, які проводять курси вивчення музикотерапії. Розвиток музичної терапії, хоч і повільний, також відбувається й в Україні. Маємо надію, що у ХХІ ст. і в нашій державі лікувальні можливості музики будуть достойно оцінені та використані у медицині, психіатрії та педагогіці. Адже у світі ще у 2003 році музикотерапію визнали одним із офіційних методів лікування.

Як допомагає музика?

Як лікувальний метод музична терапія допомагає через правильно підібрані та поєднані музичні мелодії. Це допомагає лікувати безсоння, депресію, гіпертонію невротичного походження, а в деяких випадках навіть шизофренію. Помічали, як різна за темпом, ритмом та звучанням музика здатна впливати на почуття, настрій й взагалі життєвий тонус? Виявилось, що рослини і тварини також мають відповідну реакцію на навколишні звуки й музику, що лунає. Відомо, що під дією музики рослини швидше дозрівають, приносять кращі врожаї. Тварини дають краще потомство, спокійніше поводяться, коли лунає відповідна музика, й навпаки можуть ставати агресивнішими. І тут мені пригадується приємний материнський голос, який щовечора лунав біля мого ліжечка. Мама співала колискову, яка приносила умиротворення й сонливість перед сном. На мій погляд, це саме той випадок, коли ліричне наспівування має певною мірою лікувальний ефект.

Барабан – то наше серце!

Музика у поєднанні з медициною має потужні лікувальні властивості, які полягають у досить простому й навіть природному прояві. У природі кожен елемент має певний ритм руху, таким чином й кожен орган людини перебуває у своєму темпі й ритмі, відповідному до інших органів у нашому організмі. Вчені стверджують, що ритм деяких музичних інструментів збігається з рухом певних органів життєдіяльності. Тому відповідно, коли ми занедужуємо, ритм того чи іншого органу збивається й нам потрібно його відновити. Для цього нам слід дати нашому тілу відчути та послухати певну ритмічну мелодію, котра б допомогла налаштувати діяльність хворого органу й допомогти нам одужати.

Отже, конкретні музичні інструменти відповідають своїм звучанням роботі певного органу в нашому організмі й допомагають його діяльності. Наприклад, для нашого серця корисним є звучання барабану та арфи, вони покращують серцебиття. Роботі легень сприяє звучання флейти, за нирки відповідає віолончель. Звучання фортепіано допомагає діяльності щитоподібної залози. Пронизливе звучання скрипки допомагає нам пізнати себе, відчути співчуття до інших, провокує на допомогу та підтримку людей навколо нас. Саксофон впливає на сексуальну енергію в нашому житті. Щодо такого рідкісного інструменту, як орган, то виявилось, що він надає сили хребту. Загалом прослуховування класичної музики має сприятливий вплив на людину.

Куди б втекти?

В житті трапляються моменти, коли не хочеться нічого, ти всюди почуваєш себе чужим, навіть вдома. Часто, аби втекти від всіх й всього, ми вмикаємо музику в навушниках, колонках вдома чи за кермом машини, й вона допомагає нам пережити цей неприємний стан. Через звуки можна виплеснути навіть таку негативну емоцію, як агресія. Прикладами цього слугують такі види музики, як хеві-метал, треш, хард-кор. Зазвичай їхнє прослуховування провокує прояви самої агресії та адреналіну. Негативно така музика може вплинути на психічний стан людини, якщо дуже довго та гучно її слухати.

Останнім часом я помічаю, що музика, яка лунає в машині, має вплив на водія. Я помітила досить дивну річ у своїй поведінці. В житті я завжди за можливості слухаю музику через навушники, а вдома під час якоїсь хатньої роботи я вмикаю музику на повну гучність. Однак мене починала дратувати будь-яка мелодія, як тільки я сідала за кермо машини. Навіть якщо це була одна із найулюбленіших пісень з моїх аудіо. Я була шокована тим, як я сприймаю звуки, коли перебуваю за кермом. Я почала розпитувати у знайомих водіїв, котрі мають великий стаж водіння. Багато з них пояснювали цю ситуація тим, що я – новачок, а тому занадто сильно напружуюсь. Однак я з впевненістю можу сказати, що воджу машину із задоволенням у будь-яку погоду, тому я вирішила провести невеличкий експеримент. Я завантажила на флешку музику різних виконавців та різного темпоритму. Й тільки через день чи два я зрозуміла, яка музика мені найбільше підходить, а найдивнішим було те,  що обраний репертуар мало чим збігається з тим, що я звикла слухати. Зазначу ще одну річ, перед тим, як завантажити пісні, я прочитала декілька сторінок про музикотерапію, саме тоді мене зацікавила ця тема. Я завантажила композиції, які читачам радили прослуховувати. Тому репертуар на моїй флешці складався із творів Антоніо Вівальді, Чайковського, Баха й Моцарта. Музика цих видатних композиторів надзвичайно милозвучна й приємна, однак той стан спокою, який вона мені дарувала, якоюсь мірою мене навіть налякав. Проте я з впевненістю можу сказати, що моє самопочуття й настрій значно покращувались після їхнього прослуховування. Чи кожному підійде така музична підбірка? Я дуже сумніваюся, але я вважаю, що варто спробувати аби переконатися. Весь цей процес приніс мені трішки клопотів, однак й немало задоволення. По-перше, я дізналася більше про цих композиторів. По-друге, я тепер розумію, яку сучасну музику я можу вмикати, коли їду в машині. По-третє, я усвідомила ще один аспект цього невеличкого експерименту, а він виявився дуже простий – мені до вподоби радіо! Раніше я його слухала рідко, а зараз я фактично за 20-30 хвилин в дорозі дізнаюся новини та цікаві факти. Однак головне – правильно налаштувати радіо й обрати ті станції, які вам до смаку. Насправді нічого особливого в цьому дослідженні не виявилось, але декілька цікавих та індивідуальних моментів я для себе відкрила. Можливо й вам це вдасться.

В житті ж намагайтеся насолоджуватись якісною та приємною для вас мелодією, котра підніматиме настрій і тішитиме у різні моменти.

Ярина Клід