Мистецтво літати, або Коротко про Pole dance

Крок, другий, замах, полетіли!.. Тримаємося лівою ногою, праву на коліно в упор, відпускаємо руки, вигинаємо спину, висимо!.. Залазимо якомога вище, згруповуємося, відпускаємо, падаємо вниз, зупиняємося за кілька сантиметрів до підлоги! – Приблизно це можна почути на тренуваннях з pole dance. Якщо досі Ваше серце не стукає швидше на словах «крутка», «зрив», «флажок», моя стаття для Вас!


Поняття Pole dance прийшло в Украіну зовсім нещодавно. Можливо, Ви чули й інші його назви – пілонний танець, танець на пілоні або на шесті. В усьому світі pole dance вже давно вважається повноцінним фітнес-напрямком. Існує безліч організацій, які проводять конкурси серед полденсерів та які постійно звертаються до спортивних комітетів з проханням визнати pole dance спортом та включити його до програми Олімпійських ігор.

Сам Pole dance надзвичайно багатогранний. Тут кожен може знайти те, що йому до вподоби. Pole sport – для тих, хто любить силові трюки, pole exotic – для прихильників звабливого та пристрасного танцю, pole art – мистецтво артистичності на пілоні. Ну а просто pole dance – це дивовижний мікс всього вищеперерахованого.
Pole dance в Україні

Геть стереотипи

Коли починаєш казати друзям, рідним та знайомим, що займаєшся полденсом (або, по-простому, танцем на шесті) зустрічаєш в кращому випадку бажання тебе зрозуміти. Зазвичай дівчата трохи сором’язливо розпитують що там і як, хлопці якось багатозначно всміхаються, а люди старшого покоління пару разів перепитуюють, потім ахають, хапаються за серце та намагаються настановити тебе на шлях істинний. «Ну а що, – кажуть знайомі, – дівчина на якій мінімум одягу танцює навколо вертикальної палиці – чим не стриптиз?» Полденсери не роздягаються, не ставлять собі за мету еротичне зваблення осіб протилежної статі. Для них існують лише візуально гарні трюки, що без належної сили, гнучкості та вмінь годі намагатися виконати. Ну а з приводу того, чому ж на дівчатах, що займаються pole dance, так мало одягу – це не має нічого спільного з еротикою. Для них це життєвонеобхідно – тіло має бути відкритим у місцях зціплення з пілоном. На висоті єдине, що дозволяє втриматися, шкіра живота, рук чи ніг.

Існують люди, які знаходять відмінності між стриптизом та pole dance, але все ж вважають, що друге пішло від першого. Свої висновки вони аргументують приблизно так: «стриптиз відомий вже давно, а pole dance – з десяток років.» Такі судження є поверховими, а люди, що їх роблять – недалекоглядними. Дійсно, активного розвитку та більш масового поширення pole dance здобув на початку 2000-х. Проте, згадуючи його пращурів, варто казати не про всім відомий клубний танець, а про китайську циркову акробатику та про індійську йогу на пілонах, Маллакхамб-йогу. Вам важко в це повірити? Тоді подивіться виступи йогів та полденсерів, не скажу, що один в один, але спільного достатньо.

Pole dance для всіх і кожного

Те, що pole dance підходить тільки молодим спортивним дівчатам, – ще один стереотип. Займатися ним можуть люди будь-якого віку. Останнім часом pole dance набирає все більшої популярності серед дітей віком від 5 до 12 років. Батьки приводять малечу, аби прищепити любов до спорту, і pole dance для цього ідеальний варіант. Куди цікавіше тягнути шпагат, качати прес та присідати, знаючи, що від цього залежить, чи вийде в тебе трюк, який показує тренер. Чоловіки також займаються на пілонах. За своєю природою та фізичними можливостями представники сильної статі частіше обирають pole sport. Виглядають чоловіки на пілоні надзвичайно мужньо – складні елементи дозволяють не лише гарно натренувати м’язи, а й продемонструвати їхню силу в трюках. До речі, якщо згадувати про китайську акробатику та індійську йогу, ними переважно займаються саме чоловіки. Та й у популярного workout, тренуваннях на турніках, з pole dance багато спільного. В українських школах pole dance чоловіків займається дуже мало. Напевно, виною тому все ті ж стереотипи.

Крізь терни до зірок, або З чого починати

Коли дивишся виступ полденсерів на змаганнях, аж дух захоплює. Настільки легко вони злітають догори, настільки граційно виходять з одного елементу в інший, спускаються додолу, демонструючи свою гнучкість. І тільки люди, які хоч раз ставали до пілона, розуміють, наскільки це важко! Що ж відбувається на тренуваннях? Перший раз ви приходите в зал з мрією, з бажанням літати так само, робити трюки та крутки, але… в кінці тренування ви ледь-ледь стаєте на ноги, з купою темно-фіолетових синців на ногах, руках, спині, з подряпинами повертаєтеся додому. Залізний пілон від тренування до тренування лишатиме вам нові синці, шкіра горітиме від тертя з ним. Але вас вже буде не зупинити. Тепер ви захворіли. Бажання зробити новий трюк викликатиме залежність від pole dance. Попри біль та попри лінь, у дощ, спеку чи мороз ви йтимете на тренування. Аби довести собі, що ви здатні. Аби перевершити себе та інших, бо ви наполегливі. Аби хоч на годину забути про те, що існує ще хтось і щось окрім тебе та пілону. Аби відчути свободу польоту і силу свого тіла… Ось ці відчуття називаються полденсом.

Ганна Капля