Не лише зброєю треба боротись, а й умінням

Більшість політиків, створюючи передвиборчі програми, вписують пункт про те, що вони підтримують ідею видачі зброї мирному населенню (психічно здоровим людям, віком від 21 року), але чи є в цьому необхідність?


Радикально налаштоване населення всіляко підтримує подібні задуми. Але чи може психіатр дізнатися чистоту помислів тієї людини, яку визнає здоровою? Зброя завжди була інструментом вбивства. Коли в країні легалізоване право на носіння зброї – рано чи пізно виникне спокуса застосувати її на комусь. Але одна справа, коли ти просто хочеш мати зброю, щоб похизуватися, і зовсім інша – коли ти маєш певні навички поводження.

Насправді, перед тим, як взяти зброю до рук, людина повинна добре обміркувати і дати відповідь собі на запитання: чи готовий я її застосувати проти людини, і що буде, якщо я випадково вб’ю когось. Коли людина здобуває вміння стрілка, вона вже ніколи не буде такою, як раніше. З кожним пострілом по мішені адреналін б’є в голову. І все здається не таким, як зазвичай. Люди починають відчувати себе кращими за інших. Бо вони тепер вміють пострілом відбирати життя.

З огляду на воєнні дії в країні, стало цікаво, чи готується мирне населення до самозахисту. Мені вдалося знайти людину, яка і в мирний час проводила інструктажі для власників зброї. Інструктор по безпечному поводженню зі зброєю (пістолетами, карабінами, мисливською зброєю), Євгеній Постолатій, погодився відкрити таємницю: хто? коли? з якою метою?

Чим саме займається Ваша організація?

Зараз отримати зброю – не проблема. Достатньо довідки про несудимість та психічне здоров’я – і все, у вас на руках зброя. Також вдома повинен бути обов’язково сейф для зберігання зброї, і довідка про проходження курсів (де вивчають матеріальну базу зброї). Тому суть наших курсів полягає в тому, що ми спочатку навчаємо загальним принципам роботи зброї, правилам поводження з нею, а згодом і практикуємо.

Як довго потрібно навчатися?

Перше заняття – теоретично-практичне. Ми намагаємося в нього найбільше втиснути, пояснити людям, що це небезпечна річ. Розглядаємо типи зброї. І кожна наша «проповідь» закінчується тим, що в жодному разі не можна наводити зброю на людину.
Існує чотири правила стрілка:
1. Я поводитимуся зі зброєю так, ніби вона заряджена.
2. Я ніколи не направлю ствол туди, куди не буду стріляти.
3. Я ніколи не торкнусь пальцем спускового гачка, поки не наведу на ціль ствол.
4. Я завжди перевірю, що перед ціллю, і що за нею.

Усі, хто приходять займатися, мають свою зброю?

Звісно, що ні. До нас приходять лише з паспортом. Ми перевіряємо по базах, чи є ця людина психічно-здоровою, чи не було судимостей. А зброї вони можуть не мати, навіть дозволу на неї. Законодавством України дозволяється передавати свою зброю іншій людині, якщо ти перебуваєш поруч. Але той, хто хоче навчитися стріляти, одразу купує певну модель зброї. Буває так, що отримані навички на одному типі зброї, можуть заважати на іншому. Нашою зброєю люди користуються довше, коли планують купувати точно таку ж модель.

Нині попит збільшився, чи нічого не змінилося?

Попит збільшився суттєво. У нас курси вихідного дня. Тому це зручно для всіх. Навчання проводяться і в будні, все узгоджується між інструктором та учнями. Цікаво, що зараз багато людей записуються, не маючи власної зброї. Після п’яти практичних занять можна вважати, що вже є достатня база, але люди продовжують ходити і далі.

З якою метою люди навчаються стріляти?

Самооборона. В наш неспокійний час багато хто приходить без намірів придбати зброєю, але хочуть вміти з нею поводитися, раптом що. І, звісно, бажання навчитися правильно користуватись зброєю. Ніхто ж не хоче придбати пістолет і перестріляти випадково своїх близьких.
Прості громадяни, яким по життю не доводилося працювати зі зброєю, не хочуть тримати її вдома, кажуть, бояться провокації. Справді, у невмілих руках – це ще гірше, ніж без неї.

Які вік і стать переважають?

Більше приходять займатися чоловіки, але і жінки не відстають. Вікових обмежень немає – головне, щоб повнолітні. В основному люди віком від 30 років. Старші і виважені. Молоді – частіше самовпевнені. Думають, що все просто. А старші не соромляться приходити. Це ще й солідне хобі для дорослих людей. Можна сказати, клуб за інтересами. Ми і змагання проводимо між учнями.

Які поради Ви можете дати людям, які ніколи не тримали в руках зброю? 

Нікому не приходить в голову сідати за кермо машини і їхати, поки немає навичок. Це оманлива простота. Тільки здається, що все просто, але щоб зброя поводила себе так, як нам потрібно – необхідні вміння та знання.

Тому, якщо ви раптово заволоділи зброєю з метою самооборони, не маючи при цьому навичок, краще нею не користуватись. Зброя провокує постріли. Усвідомлення того, що можна поранити або вбити людину у багатьох викликає ступор, людина може, сама того не бажаючи, вистрелити. У непідготовлених і руки трясуться, і ноги підкошуються. А випадкове вбивство, навіть з метою самооборони, все життя буде переслідувати людину. Навіть коли відбираєш зброю і налаштовуєшся на постріл, може виникнути технічна заминка: багато хто не знає, що зброя стоїть на запобіжнику, який треба розблокувати. Можна клацати і думати, що заряджена, а супротивник матиме час для дій.

Якщо хтось погрожує зброєю, що варто робити?

Не робити різких рухів та не підвищувати голос. Якщо нападник не дає ніяких вказівок, то найкраще тримати руки перед собою долонями до нападника, а не за головою. Якщо буде можливість бігти, то тільки «зигзагом». Усе залежить від ситуації, сказати однозначно, як себе треба поводити – неможливо. Якщо це грабіж, тоді краще виконувати все, що наказують, і не дратувати злочинця. Якщо психопат нападає – передбачити нічого неможливо, але з такими краще спокійно розмовляти. Варто діяти в залежності від ситуації. Звісно, «рибак рибака бачить здалеку»: професіонал може відрізнити справжнього нападника від того, хто хоче просто налякати. Але варто усвідомлювати, що це не знімання фільму, і все по-справжньому, тому краще на вдавати з себе «Рембо». Кращий захист – це не напад, а вдаваний спокій. Все-таки найцінніше – це життя, а не гроші, прикраси чи ще якісь речі. Коли берете зброю до рук, не забувайте, що це велика відповідальність.

На жаль, не всі ще зрозуміли, що зброя – це не іграшка і не розвага, а смертельно небезпечна річ. Не в усіх однаково розвинене відчуття відповідальності, усвідомлення дійсності. Навіть випадковий вбивчий постріл, за який хтось може понести кримінальну відповідальність, не поверне життя людини, а навпаки скалічить ще не одне. В інструкцію стрільців варто дописати ще один пункт: якщо ти не цінуєш своє життя – це не означає, що інші теж своє не цінують.

Ця стаття – звернення до молодих людей, які все ж зважуються на цей крок. Сподіваюся, доля змилується, і вам ніколи не доведеться застосувати ваші вміння на практиці, усе залишиться тільки в теорії або як хобі.

Юлія Пустова