29.09.2013 - Хобі

Кілька слів про методи самооборони

Не ходіть, дівчата, поночі гуляти… Якщо вірити розповідям, вулиці в цю пору аж кишать від строкатого різнобарв’я маніяків, збоченців, убивць та інших антисоціальних суб`єктів на кшталт кишенькових злодіїв. То як же рятувати власне життя?


Насправді, мало віриться у те, що під кожним кущем на вас чекатиме самотній ексгібіціоніст, однак не варто спокушати долю і тинятися по скверах і цвинтарях вночі. Береженого, як-то кажуть… Але кримінальні хроніки розслабитися не дають – кожен день чуємо про нові і нові злочини. Тому винахідники понавигадували різноманітні пристрої, що повинні, в ідеалі, зробити ваше спілкування з маніяком максимально безпечним для вас і, відповідно, неприємним для «опонента». Та чи насправді це діє?

 Цвіте «Терен», цвіте «Терен»…

Газовий балончик. Взагалі, як намагався мене «просвітити» продавець у мисливському магазині, балончики бувають аерозольні (з газом всередині) і струменеві (наповнені рідиною), з яких останні є більш точними, бо не створюють хмарку отруйної гидоти, яку може необачно вдихнути і сама жертва. Цілитися бажано в ділянку обличчя (очі, ніс і рот), а потім швидко тікати, поки дія речовини не припинилась і зловмисник раптом не згадав про причину незабутніх відчуттів і яскравих переживань, тобто про вас.

Що відчуватиме нападник, і як довго це триватиме, залежить від вмісту балончика. Зазвичай, це суміш активнодіючої речовини (іританту) в органічному розчиннику з пропелентом. Коли ми вибираємо балончик, то звертаємо увагу на різновид іританту. Їх є кілька:

CS — сльозогінний газ, що справляє незначний «кропив’яний ефект » на шкіру і не діє на собак, п’яних і наркоманів;

CN — іритант змішаної дії (сльози/труднощі з диханням), який має слабкий запах черемхи і застосовується міліцією для розгону демонстрацій. Теж краще діє на тверезих;

ОС — витяжка із особливих сортів червоного перцю, що діє  на всіх, викликаючи сильний біль при потраплянні в очі, чхання, кашель.

МПК — синтетичний аналог ОС.

І пошліть по дрова тих,  хто намагатиметься продати вам балони з нервово-паралітичним газом, оскільки такі речовини (зарин, зоман) можна придбати тільки на дуже чорному ринку.

Як вдалося з`ясувати, звичайний газовий балончик не є абсолютно безпечним, оскільки, як стверджує лікар-терапевт В. В. Ігольникова, його застосування може викликати детоксикацію організму (нудота, блювота, запаморочення), яка почнеться через кілька годин після використання балончика.

Купити газовий балончик можна абсолютно легально в будь-якому мисливському магазині (середня ціна — в межах 20 грн). За словами Сергія Івановича, продавця тієї ж таки мисливської крамнички,  газові балончики купують у майже рівних пропорціях як жінки, так і чоловіки. Існує дуже багато видів такої продукції: український «Терен», російські «Высшая мера», «Оружие пролетариата» та ін.

Вибір, таким чином, тільки за покупцем. Головне — прочитати інструкцію на балоні і не розпилювати речовину, що міститься в ньому, проти вітру.

 Розряд!

Електрошокери, як вид несмертельної зброї, з’явились у 70-х роках минулого століття в США. Тоді заморські «світлі голови» билися над проблемою немотивованого використання вогнепальної зброї при затриманні підозрюваних, а також при знешкодженні масових заворушень. Потрібно було стримувати агресію, нікого при цьому серйозно не покалічивши.

Протягом наступних тридцяти років електрошокери активно завойовували позиції на американському та світовому ринках. Дія приладу базується на виникненні імпульсу високої напруги. При прикладанні його до ділянки тіла між електродами викликається судомна реакція м’язів і блокується передача сигналів від мозку. Посилене скорочення м’язів спричиняє швидке їх виснаження внаслідок розпаду цукру в крові. Ці процеси накладаються на больові відчуття і сильний психологічний вплив, тому м’язи нападника на певний час стають нерухомими. Однак подальшу реакцію на дію пристрою передбачити досить складно: хтось помітить лише незвичні відчуття в тілі, а хтось може й зомліти.

З одного боку, зручна конструкція дозволяє застосовувати прилад у закритих приміщеннях в умовах обмеженого простору (у ліфті, наприклад). Ввімкнений електрошокер відлякує і агресивно налаштованих тварин, але, з іншого боку, у нього є ряд недоліків. Основним з них є можливість завдати непоправної шкоди «об’єкту прикладання».

«Все залежить від того, яка провідність серця у людини, оскільки це індивідуальний показник для кожного, – стверджує спеціаліст Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеско А. Д.  Сокол. — Може відбутися фібриляція, що врешті призводить до зупинки серця. Іншими побічними ефектами можуть бути головний біль або біль у серці».

Але якщо вас не зупинить навіть це, то виникає ще одна перепона — законодавство. «Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1995 електрошокери віднесено до засобів активної самооборони, що використовуються під час охорони громадського порядку разом із гумовими кийками, наручниками, газовими балончиками та ін. Їх можуть використовувати лише правоохоронні органи, — зазначила дипломований юрист В. С. Данацко — В  Україні певні засоби, що їх використовують правоохоронні органи, не можуть знаходитись у власності громадян та юридичних осіб недержавної форми власності. За порушення цих норм передбачено адміністративні покарання: від штрафу до адміністративного арешту».

Втім, адміністративний арешт не стає на заваді  підпільній торгівлі електрошокерами. В Інтернеті зустрічаються найрізноманітніші товари цієї галузі виробництва: ручка-шокер, плеєр-шокер тощо.

 Вибір за вами

За медичними спостереженнями багаторазове використання газових балончиків може викликати звикання, тобто зменшення впливу речовини на організм зловмисника. Простіше кажучи, якщо маніяк «для профілактики» щодня обприскуватиме себе із газового балончика, то згодом, в ідеалі, він перестане реагувати на нього. Використання електрошокерів серед цивільного населення переслідується законом. То що ж робити бідолашній гіпотетичній жертві ницого нападу?

Мабуть, шукати шляхів виходу з ролі жертви. Існує безліч можливостей. Можна водити за собою кремезного сек’юриті, можна пересуватися містом тільки у складі добре озброєних груп, можна вивчати єдиноборства: карате, дзюдо, айкідо, щось більш близьке — бойовий гопак — немає особливої різниці. Вся справа у бажанні захиститись і психологічному налаштуванні на оптимальний вихід із критичної ситуації.

 Москвичова Анастасія