Нова молодша школа: реформа чи імітація

У серпні 2016 року Міністерство освіти й науки України затвердило зміни до навчальних програм для учнів 1-4 класів та оновило систему оцінювання їхніх досягнень. Відповідні рекомендації мали на меті понизити психологічне напруження дітей, прищепити їм бажання вчитися та творчо мислити. Нововведення розпочали діяти з 1 вересня 2016 року. Батьки й учителі київських школярів уже відчули перші наслідки змін.


Місія здійсненна

«Відгуки, які ми отримуємо, дають підстави для оптимізму: батьки дякують за скасування перевірки темпу читання, за право вчителя розподіляти години на теми, за скасування роботи зі схемами на уроках української мови в першому класі, за нових сучасних авторів», – розповідає Іванна Коберник – радниця міністерки освіти і науки та одна із засновниць громадського об’єднання «Батьківський контроль».

Справді, Оксана Суховій визнає, що її син, який цьогоріч перейшов у другий клас спеціалізованої школи №185, почав менше втомлюватися завдяки тому, що вчителі вже не дають йому завдань на вихідні, канікули й свята. Із цим погоджується Наталія Баланчук – мама другокласника Андрія, який навчається в СЗШ №229. Каже: «Тепер дитина легше засвоює матеріал, адже не звертає уваги на оформлення, а швидше пише відповідь».

Найбільше позитивних відгуків отримує нова навчальна програма з «Літературного читання» для школярів. Її урізноманітнили, додавши твори сучасних письменників. Як стверджує Лариса Приходько – вчителька початкових класів ЗНЗ «Академія сучасної освіти «А+» – навчальний матеріал з цього предмету змінився на 20%. «Нововведення були на часі. У програмі було багато письменників радянських часів і чимало посилань на російськомовні видання», – підтримує зміни Неоніла Макіна – вчителька початкових класів гімназії №48.

У вчителів, зокрема, теж з’явився привід тішитися. За словами Лариси Приходько –– рекомендації МОН були націлені на полегшення контролю з боку управлінь освіти, департаментів, тому вчитель отримав більше можливостей для творчості.

Черговий апгрейд: що зайве?

Серед вимог Міністерства – рекомендації не використовувати червону ручку при перевірці письмових робіт першокласників та скасувати оцінювання в першому класі (у другому рішення щодо оцінювання має ухвалювати педагогічна рада школи). Із такими нововведеннями погодилися не всі. На думку Наталії Баланчук, без оцінок дитина не знає, як вона вчиться.

«Ми виросли з червоною ручкою. І виросли не травмованими», – жартома зазначає Інна Михайлик, заступник директора з навчально-виховної роботи в початковій школі СЗШ №169. «Наша вчителька каже, що без червоної ручки діти не звернуть уваги на зауваження чи підкреслення. І я з нею згодна», – каже Валентина Шостак. Її донька Поліна навчається в СЗШ №111. Тут вчителі викладають за педагогічною технологією «Росток». Її принципи – це пріоритет творчої діяльності учня та особистісний підхід до нього. На думку батьків, ця програма не потребує тих змін, які передбачає реформа, тому й суттєвого розвантаження вони не відчули.

Виявилося, що й зменшення обсягів домашньої роботи у молодшій школі задовольнило не всіх. «Є ліцеї й гімназії, де додому продовжують давати стільки завдань, як раніше. Отже, діти, які зараз навчаються в середній загальноосвітній школі, а в 5 класі захочуть вступати туди, можуть не дотягнути за рівнем до тамтешнього 4 класу», – застерігає Анастасія Волобуєва. Цього року її донька пішла в перший клас СЗШ №281.

Не до вподоби розвантаження і декому зі старших школярів. «Я почала давати менше завдань додому. Однак учні, які звикли працювати, хочуть продовжувати в тому ж темпі. Діти, які люблять математику, підходять і просять додаткові завдання», – помітила Неоніла Макіна.

«Реформа для дітей мала б виглядати інакше»

Необхідність подальшого запровадження принципово нового підходу до навчання в молодшій школі визнають і батьки, і вчителі. Щоправда зміст теперішніх реформ у декого викликав сумніви. Зокрема, на думку Інни Михайлик, нововведення стали кроком назад і поверненням до традиційної системи освіти. «Реформа для дітей мала б виглядати інакше. Наприклад, потрібно було прибрати такий предмет як «Основи здоров’я», а замість нього запровадити щоденну «Фізичну культуру». Адже який сенс вивчати основи здоров’я за книгою? – обурюється вона. – В початковій школі потрібно вчити читати, писати і рахувати. Також на хорошому рівні лишити природознавство і мистецтво (образотворче, музичне і трудове). Тоді це була б реформа. А так це тільки імітація».

«Серед творів – все ще чимало застарілих, які містять багато архаїзмів. З одного боку, це розвиває дитину. З іншого – поки пояснюєш значення того чи іншого слова, губиться зміст прочитаного», – звертає увагу на недосконалість змін Валентина Шостак.

Далі буде

У деяких школах не змогли застосувати рекомендацію МОН не перевантажувати учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках. «Підручників за програмою не вистачає. Як купували додаткові матеріали, так і продовжуємо це робити», – пояснює Наталія Баланчук.

Тож зараз на заваді створення так званої «нової української освіти» поки що й матеріальне забезпечення столичних шкіл. За словами вчительки Інни Михайлик, нові підручники очікуються тільки у 2018 році, тому розвантаження поки відбувається лише на словах.

Втім, як наголошує Іванна Коберник, ті зміни, які були здійснені протягом літа 2016 року, стосувалися лише найочевидніших речей, а повна реформа зараз лише готується.

Олена Рябічева