Одна тайська казка розповідає історію Атіт та Чан, двох сестер, в яких була маленька рабиня Раху. Одного разу вони втрьох пішли у найбільший монастир країни, аби помолитися. Та Атіт забула чашу для рису та дерев’яну ложку і попросила Раху принести їх. Рабиня швидко повернулася, але забула принести ложку – Атіт знову відправила її додому. Раху повернулася, але Атіт була дуже сердита на неї і вдарила її ложкою. Зганьблена перед усім світом, маленька рабиня заховала злість у своєму серці, і коли вона молилася в монастирі, вона попросила богів, аби сестри Атіт та Чан стали Сонцем і Місяцем і так само відчули ганьбу, а Раху в наступному житті стала би Раху. Так і сталося. Сестри стали Сонцем і Місяцем і подорожували небом лише в певні проміжки часу. А Раху відродилася біля підніжжя гори Меру і подорожувала небом безперервно. Так вони втрьох і тепер пливуть небом. Іноді Раху зустрічає на своєму шляху Атіт та Чан – Сонце і Місяць – тоді вона підіймає руку і б’є їх так, аби весь світ побачив цю ганьбу. Якщо вона б’є їх сильно – настає повне затемнення, якщо вони встигають ухилитися – лише часткове.


В Тайланді існує стародавня традиція: коли відбувається затемнення, люди виходять на вулиці і стукають ложками, відлякуючи Раху. Налякана галасом і шумом, Раху відступає, а Атіт та Чан знову яскраво світять.

Тайланд – це, безперечно, країна загадок та казок. Це королівство протилежностей: в Тайланді знаходиться найбільша золота статуя Будди і живе найменший ссавець – свиноносий кажан. “Країна білого слона” – найбільший експортер рису у світі, адже цю культурну рослину вивели саме тут приблизно 6000 років тому. Тайланд, або Пратхеттхай, означає “Земля вільних”, і цілком справедливо, адже Тайланд – єдина країна в Південно-Східній Азії, яка не була колонією.

Для туристів Тайланд відкритий увесь рік, проте радять приїжджати сюди в період листопад-квітень, адже влітку надто спекотно і цілими днями йдуть дощі. Майже Макондо! Щодо планування відпочинку у Тайланді – тут все просто. Українцям не доведеться ходити навіть в Консульство Таїланду, адже тайську візу оформлюють прямо в аеропорті. Утім, якщо залишаєтеся довше, аніж на два тижні, в Консульство усе ж таки завітати доведеться.

Бангкок

Бангкок – столиця і душа Тайланду. Вона неоднорідна, хаотична і дивна. Великий лежачий Будда і безмежні базари Кхао Сан та Чайна-таун, дорогі ресторани і ринок, “що пливе”. Великий королівський палац, резиденція тайських монахів, біля 400 неперевершених храмів по всьому Бангкоку… Вулицями столиці можна їздити автобусом чи мікроавтобусом, а можна взяти напрокат “тук-тук” – тайські мопеди. Взагалі, тайці – народ, який не дуже полюбляє ходити пішки, більшість місцевого населення пересуваєтсья саме на “тук-тук” чи автобусах. До речі, рух в Тайланді – лівосторонній, тому навіть найдосвідченішому українському водію буде складно. Найпопулярніші та найдоступніші готелі знаходяться на площі Сіама, вулиці Сілон.

Пхукет

Одним з найбільш популярних островів є спокійний Пхукет, що приваблює туристів природою та тихим відпочинком. Від шумного та яскравого Бангкока до Пхукета можна дістатися літаком, машиною або автобусом. Пхукет з’єднаний з материком за допомогою мосту Сарасін. З травня і аж по жовтень на Пхукеті справжні тропічні зливи, найкращим часом для відпочинку справедливо вважається період з листопада по лютий, коли температура не підіймається вище + 34 °C.

Весь Пхукет – чарівна намистина, нанизана на стрічку білосніжних пляжів. Найпопулярніший пляж на острові – Патонг. Тут завжди багато туристів: одні вперше в житті куштують блакитного краба, другі – відправляються з тайцями на човнику до іншого пляжу, а треті – займаються дайвінгом. На Мис Панва їдуть ті, хто втомилися від нічного життя та постійних розваг, це – ідеальне місце для сімейного відпочинку. Позмагатися з ним може хіба що Най-Харн – невелика бухта, де є лише один готель та декілька ресторанів. Чарівні пляжі, теплі води Андаманського моря – в Пхукеті відкривається справжній тропічний рай.

Окрім того, Пхукет запрошує любителів серфінгу, дайвінгу, катання на водних лижах та скутерах. Для початківців працюють спеціальні школи, в яких вам допоможуть перебороти страх пірнання та навчать правильно кататися. На Пхукеті можна легко взяти напрокат яхту, човен та приборкати найноровливіші хвилі Андаманського моря.

Пхукет, як і будь-який тайський острів, контрастний та незвичайний. Поряд з шикарними ресторанами та дорогими спа, відкривають двері цілком доступні бунгало, які здають тайці, а за рогом – рибні ринки.

Ко Тапу

Безумовно, усі пам’ятають сцени з дев’ятого фільму “бондіани”, які знімалися в Тайланді. Незабутні обриси острова, прекрасні пляжі і дзеркально чиста вода… Тепер острів Ко Тапу все частіше називають островом Джеймса Бонда. Він став чи не найпопулярнішою точкою на усіх туристичних маршрутах Тайланду. Екскурсоводи пропонують на цілий день зануритися в атмосферу острова Джеймса Бонда, майже з усіх куточків дістатися на Ко Тапу можна теплоходом.

Тайська кухня

Про смакоту тайських страв не говорив хіба що ледащо. Тайська кухня сформувалася під впливом китайської, португальської, індійської кухні, при цьому не втратила і свою національну специфіку та характер. Кисло-солодкий соус, який зараз такий популярний у світі, традиційний у Тайланді. Велика кількість тайських рецептів побудовані на поєднанні кислого та солодкого: кислих фруктів та цукру. На перший погляд може здатися, що всі тайські страви нагадують незрозумілий салат з усього, що було під рукою. Насправді ж це не так. Уся рецептура – традиційна. Ще з давніх-давен тайці навчилися поєднувати непоєднувані на перший погляд речі: наприклад, ананас та перець, рибу і фрукти тощо.

Рис та лапша, які зазвичай вважають гарніром, в Тайланді – основна страва. Лапша – це друга після рису складова тайської національної кухні. Її їдять з рибою, м’ясом, овочами, яйцями, її додають в суп. До речі, місцеві жителі дуже люблять супи, найпопулярніший з яких – гостро-кислий Том Ям. Безумовно, тайська кухня славиться своєю гостротою: туристам слід бути обачливими і просити, аби страви були не надто перчені – “middle spicy” або ж зовсім без спецій – “no spicy”. Любителям солодкого також є де розгулятися – різноманітні фруктові десерти, коктейлі, тістечка і печиво. Є і незвичні страви – наприклад, солодкі фрикадельки. “Країна білого слона” – це просто рай екзотичних фруктів: карамбола, кокоси, манго, ананаси, джекфрути… В Тайланді росте і відомий на весь світ дуріан. Цей фрукт дуже калорійний і ним можна наїстися на весь день! Втім їсти його в громадських місцях заборонено, адже окрім дивовижного смаку він має і нестерпний запах. Морські продукти, свіжі фрукти, найкращі сорти рису – все це можна скуштувати в Тайланді практично за копійки! Та втім подорожчання цін в деяких закладах та ресторанах досвідчені туристи часто пов’язують саме із щедрими відвідувачами: після великого та смачного обіду вдячні іноземці лишають немаленькі чайові.

Ганна Бєлая, директор турагенції:

“Серед туристів сьогодні надзвичайно росте попит на азійські країни, особливо Тайланд. По-перше, це зовсім інша культура, зовсім інші традиції, це повністю інший світ! Тайланд абсолютно відрізняється від того, де живемо ми, як живемо ми – він незвичний для нас. По-друге, це надзвичайна природа: чиста вода, прекрасні пляжі, інший клімат. По-третє, це відносно дешево. Єдиний дорогий пункт в цій подорожі – це авіаквитки. Прямий переліт триває майже 10 годин, тому й квитки недешеві. Проте ціни там доступні: наїстися досхочу можна за 50 гривень, при цьому наїстися не лапші чи одного рису, а смачнючих морепродуктів, екзотичних фруктів”.

Олександра Мишкіна