Новий метод виготовлення рутину, або українські винаходи в шухляду

Немає науки для науки, немає мистецтва для
мистецтва, – всі вони існують для суспільства…
Некрасов М. О.


Наука працює для суспільства, а ось суспільство про неї не дбає. Україна не може похвалитися активним розвитком науки. Деякі вчені шукають кращої долі в лабораторіях за кордоном, деякі знаходять іншу роботу, втрачаючи сенс в науці. І лише ентузіасти власними силами продовжують працювати на користь держави та людства.
Одні з таких — вчені Київського національного університету імені Тараса Шевченка, винаходи яких важливі не лише для країни, а й для світу. На жаль, їх відкриття часто не набувають поширення, припадаючи пилом у шухляді. А популяризація є не те, що потрібною, а стратегічно важливою для нас.

Сучасний стан науки
Ситуація з вітчизняною наукою вже майже нікого не дивує. За даними Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України й Українського інституту науково-технічної і економічної інформації держава знаходить ряд причин, щоб не фінансувати дослідження та розвиток науки. В Аналітичній довідці, опублікованій цими агентствами, зазначається, що Білорусь чи навіть Греція у кризовому для себе 2011 році виділяли більше коштів на фахові дослідження та розробки.
Деякі наукові проекти, як зазначає Павло Орлов, член організації «Українські науковці у світі», залюбки фінансують приватні особи, але їм це радше вигідно для використання у власній промисловості; також на діяльність українських науковців закордонні або міжнародні організації можуть виділяти гранти, але тоді найчастіше їх винаходи не вважаються українськими.
В таких умовах, здавалося б, українська наука мала бути зовсім непрацездатною. Але знаходяться альтруїсти, які здатні робити якісні українські відкриття, гідні всесвітньої уваги. Більше того, їхні експерименти стали не лише корисними в науковому світі, а й можуть використовуватися в прикладних цілях – допомагають щось створити та отримати прибуток. Саме під такий критерій підпадає винахід нового способу одержання рутину, відкритий у стінах навчально-наукового центру «Інституту біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Рутин, більш відомий як вітамін Р, використовують при лікуванні багатьох хвороб внутрішніх органів. Його виготовлення трудомістке та економічно невигідне. Вчені Інституту біології — доктор біологічних наук Таран Наталія Юріївна, кандидат біологічних наук Косян Анатолій Михайлович та ряд молодих науковців — винайшли прогресивний метод отримання рутину з вегетативної маси гречки, затрачуючи на це мінімальну кількість енергетичних та органічних ресурсів.

Власне про рутин
Сам по собі рутин, або ж вітамін Р, є біологічно активною речовиною, яку застосовують при лікуванні серцево-судинних захворювань, зокрема для укріплення кровоносних капілярів, а також під час лікування захворювань печінки, жовчного міхура, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, атеросклерозі та ревматизмі. Також його радять при ймовірному виникненні злоякісних пухлин.
За даними Державної служби статистики, щороку виявляють понад 430 тис. випадків реєстрації нових пухлин у мешканців України, також щороку помирає близько 460 тис. людей з вадами серцево-судинної системи. Обом групам хворих необхідно вживати рутин для прискорення лікування. Як бачимо, попит на препарат вражаючий.

Як виготовляють рутин?
Зазвичай рутин виділяють з квітів та бутонів софори японської, плодів цитрусових, ягід смородини та чорниці, листя сумаху й тютюну. Але найбільш поширеним є метод виготовлення його з вегетативної маси гречки, тобто з її листя та суцвіть, а не ядриці, яку ми вживаємо в їжу.
Традиційна технологія отримання рутину складається з п’яти стадій. Спочатку сировину (в нашому випадку – вегетативну масу гречки) подрібнюють. Далі за допомогою таких органічних розчинників як бензол та дихлоретан здійснюють екстракцію – розділяють однорідну масу на складники. Третя стадія – фільтрація екстракту під час якої залишають тільки необхідні компоненти. Потім суміш кристалізують при низьких температурах і відокремлюють з неї лише рутин. Остання стадія – промивка та висушування продукту.

Недоліки виробництва
Варіант отримання рутину із зеленої маси гречки є найбільш продуктивним та економічно вигідним. Вміст рутину в її листі та стеблах доволі високий – з 1 га в результаті можна отримати 34-40 кг рутину. При чому вегетативна маса гречки є відходом при вирощуванні аграрної культури, тому є дешевою сировиною, яка приносить великий дохід. Для прикладу, в 2008 році прибуток від перероблення вегетативної маси гречки з 1 га складав близько 4800 грн.
Серед вагомих недоліків – метод отримання рутину. Його екстракція із зеленої маси гречки відбувається за участі органічних розчинників бензолу та дихлоретану, а кристалізують рутин водно-спиртовими розчинами при нагріванні. По-перше, ці речовини є токсичними та вогненебезпечними. По-друге, процес ускладнюється додатковими стадіями обробки та є дуже енергоємним, що збільшує собівартість продукту і шкодить планеті.
Прогресивний спосіб отримання рутину
Винахід науковців з Інституту біології зменшує кількість проміжних стадій при виготовленні рутину та є екологічно чистим і безпечним.
Його суть полягає у тому, що зелену масу гречки варять у водному розчині солей кальцію (хлорид, нітрат, ацетат тощо) при температурі 100°С протягом 30 хв. Одразу після цього нерозчинний осад відокремлюють на фільтруючій центрифузі. При охолодженні розчину до температури 20°С утворюються кристали рутину. Їх промивають дистильованою водою та висушують у потоці теплого повітря.
Отриманий рутин навіть чистіший, ніж за звичайних умов виготовлення. Відносна частка його у препараті складає 95%. Такий рутин відповідає всім фармакологічним нормам. При чому виготовляється він без додаткових стадій очищення, а допоміжні речовини не є токсичними і можуть використовуватись після обробки вегетативної маси гречки для підживлення сільськогосподарських культур. Це може забезпечити безвідходне виробництво.
Як бачимо, спосіб дозволяє налагодити екологічне продукування рутину з відходів сільськогосподарського виробництва і отримати додатковий прибуток під час реалізації зерна.

Переваги
При виготовленні рутину методом науковців з Інституту біології можна відзначити одразу три переваги: економність, екологічність та ефективність.
Економність полягає у непотрібності великих затрат на виготовлення рутину. Якщо інші країни одержують його з плодів цитрусових чи чорниці, то у цьому випадку застосовують вторинну сировину – відходи при виробництві гречки. Оскільки посіви цієї культури в Україні значні (понад 350-400 тис. га), то налагоджене виробництво рутину з вегетативної маси гречки може теоретично принести вагомий прибуток – близько 170 млн грн.
Екологічність, як уже зазначалося, стосується використання речовин для обробки зеленої маси гречки. Якщо під час традиційного виготовлення застосовують токсичні органічні розчинники, то київські науковці пропонують використовувати водні розчини нешкідливих солей кальцію. Ними після отримання рутину можна підживлювати поля, що сприяє безвідходному виробництву. Також науковці пропонують зменшити кількість стадії обробки гречки, що зменшує використання електроенергії.
Ефективність, безперечно, полягає у постачанні населення вітаміном Р. Препарат необхідний при лікуванні ряду захворювань користується великим попитом, а чистота отримуваного рутину дозволить забезпечити населення якісним продуктом.

Значення
Винахід науковців Інституту біології має економічне, екологічне та фармацевтичне значення. Проте, на жаль, в Україні на нього недостатньо звернули увагу.
Винахід лише відзначили нагородою на Міжнародному екологічному форумі «Довкілля для України» разом із дев’ятнадцятьма іншими екологічними відкриттями в КНУ імені Тараса Шевченка.
Велись переговори з радником міністра екології та природних ресурсів України про можливість використання наукових розробок університету для покращення екологічного стану. Також обговорено можливість кооперації в роботі з Європейськими мережами трансферу технологій. Поки без результату.
Практичне застосування новації на державному рівні допомогло б принести додатковий дохід у бюджет, зменшити забруднення та зберегти здоров’я українців.

Юлія Нагірняк