Онлайн-навчання: переваги та недоліки

Останнім часом онлайн-університети спричинили дискусії навколо того, який вплив вони мають на традиційну систему освіти. Відкритість та доступність таких навчальних платформ сприяють їх швидкій популяризації. Онлайн-освіта має чимало переваг і недоліків, які важливо знати, записуючись на курс. Тамара Овчаренко поділиться власним досвідом і розповість про три найпопулярніші освітні платформи.


Coursera

Coursera є однією з найбільших платформ для отримання безкоштовної академічної онлайн-освіти. Вона дає можливість прослухати курси 107 університетів з різних країн світу. Цей ресурс розпочав своє існування в квітні 2012 року. Засновниками є професори інформатики Стенфордського університету Дафні Коллер та Ендрю Ин. Партнерами платформи стали не лише університети, а й інституції інших типів, такі як, наприклад, Національне географічне товариство, Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Світовий банк, музей «Експлораторіум» в Сан-Франциско тощо. Курси пропонуються 20-ма мовами, однак переважна більшість викладаються англійською. На Coursera представлені 25 основних навчальних напрямків: гуманітарні та суспільні науки, математика, економіка, право, природничі науки, медицина, харчування, музика, дизайн, бізнес, комп’ютерні науки, інженерія та ін.

Coursera пропонує студентам повноцінні курси, які складаються не лише з відеолекцій та навчальної літератури, а й містять завдання, що сприяють кращому розумінню та засвоєнню матеріалу. Форма завдань залежить від специфіки обраного курсу.

Через те, що курс можуть одночасно прослуховувати декілька тисяч студентів, для оцінювання використовується система peer-assessment, за якої студенти анонімно оцінюють виконані завдання одне одного відповідно до отриманої шкали. Також в рамках курсу є форум, де студенти можуть обговорювати різноманітні цікаві теми, знайомитися одне з одним, ставити запитання викладачу. Курси Coursera мають визначені дати початку та кінця. Навчання триває переважно від 4 до 14 тижнів.

Станом на 2018 рік кількість зареєстрованих студентів становить 25 мільйонів осіб. В Україні з платформою Coursera співпрацюють Фонд Віктора Пінчука та BIONIC University, які займаються субтитруванням популярних курсів українською мовою.

Khan Academy

Платформа Khan Academy була створена у 2006 році випускником Массачусетського технологічного інституту Салманом Ханом. Вона розпочиналась як відеоуроки для його кузини і перетворилась на навчальний ресурс, сайт якого містить близько 4000 невеликих лекцій з математики, фізики, хімії, біології, історії, економіки, комп’ютерних наук, медицини, астрономії та мистецтва. У своїх відеолекціях Хан на чорному тлі від руки малює схеми, формули і ключові поняття та пояснює певну проблему. Також існує програма, що створює завдання для перевірки засвоєння знань. Упродовж навчального процесу формується статистика учня, його бали та відзнаки. Академія Хана є зручним ресурсом не тільки для самостійного опанування курсів, а й для використання її вчителями. Ресурс існує за підтримки благодійних фондів Біла та Мелінди Гейтс. Субтитруванням займаються волонтери.

Udacity

Платформа Udacity дуже схожа на Coursera, однак її спеціалізацією є комп’ютерна освіта. Студентам пропонуються близько 40 курсів, які стосуються програмування, штучного інтелекту, 3D-графіки, криптографії та ін. Навчання на Udacity не має фіксованого розкладу, тому предмети можна проходити в індивідуальному темпі. Курси поділені на уроки, які складаються з коротких відеолекцій. Під час їхнього перегляду студенту пропонують відповісти на інтерактивні тестові запитання, що перевіряють розуміння матеріалу. Також до кожного уроку додається домашнє завдання. Після успішного завершення курсу можна отримати сертифікат. У партнерстві з Університетом Сан-Хосе (Каліфорнія) платформа запустила п’ять курсів, прослухавши один з яких та сплативши 150 доларів, студент може отримати академічні кредити, що будуть визнані більшістю університетів. Також кредити можна одержати, прослухавши курс «Вступ до комп’ютерних наук» та склавши платний іспит у спеціальному екзаменаційному центрі.

Переваги

Одним із найбільш приємних моментів в онлайн-навчанні є те, що університети надають неймовірно велику кількість курсів на вибір. Наприклад, ресурс Udacity дає можливість вивчати близько 40 курсів, пов’язаних з програмуванням та комп’ютерними технологіями. На Coursera кожен може знайти щось собі до душі, адже надається можливість вибирати з майже 700 програм. Сайт Khan Academy надає доступ до 3600 лекцій з історії, мистецтва, математики та інших предметів абсолютно безкоштовно. Тому вибір величезний, годі всюди встигнути. Другим позитивним аспектом є усіма обговорюваний гнучкий графік, який студент підлаштовуватиме під себе. Звичайно, так воно і є, адже лекції можна переглянути і о 3 ночі, зробити допис на форумі, коли буде зручно, однак дедлайни є і в цьому графіку, про них поговоримо пізніше.

Чарівне нововведення «Verified Certificate» є ще однією перевагою навчання в онлайн-університетах. Сплативши від 30 до 90 доларів ви отримуєте так би мовити верифікацію і сертифікат, а також можливість додавати інформацію про закінчення курсу до свого резюме та профілів у професійних соціальних мережах, таких як LinkedIn. Також не можна не згадати про можливість прослухати курси найкращих університетів світу, вступ до яких є майже нездійсненною мрією для багатьох українців, як-от Єльський університет, Стенфорд, Браун, Колумбійський чи Пристонський, університети Амстердама, Гонконга, Лондона чи Сіднея.

Окрім того, що можна повчитись в австралійському чи британському ВНЗ, не встаючи з власного стільця, охочі мають можливість вибрати мову, якою вони слухатимуть лекції. З кінця 2013 року Coursera пропонує курси українською мовою від Мічиганського, Лондонського та Пенсильванського університетів. А якщо все ж таки обраний курс не сподобається, завжди можна від нього відмовитись та обрати інший. Ця можливість є надзвичайно корисною, адже онлайн-освіта має також і недоліки, які можуть завадити повноцінно прослухати курс.

Недоліки

Варто зазначити: в багатьох українців склалася стереотипна думка про те, що все закордонне апріорі має бути кращим, особливо освіта. Однак ця думка є хибною, і, як показав мій досвід, відоме ім’я університету та гарна назва курсу не завжди означають, що буде дуже цікаво, краще ніж в Україні, або цей курс узагалі зможеш дослухати до кінця. Тому важливо ретельно підбирати курси за змістом, а не просто дивитись на їхню рекламу. Слід пам’ятати, що навіть якщо обираєте якийсь творчий курс, багато залежатиме від вас і вашої додаткової роботи, адже не всім можуть сподобатися співи африканських племен 8 лекцій поспіль та пошуки книжок виданих 2 місяці тому в Единбурзі.

До навчання онлайн краще не ставитись як до забавки, адже вимоги там досить високі і працювати треба старанно, незалежно від того, чи сплатив за сертифікат. За тиждень до початку курсу відкривається доступ до розкладу та списку необхідної літератури. Саме з цього моменту можуть початись проблеми, адже досить часто буває так, що відсотків 60 із потрібних книжок не будуть доступні в Україні, або ж їх доведеться замовляти в Інтернеті та сподіватись на швидку доставку. Іншою «приємністю» стає розклад, який, на жаль, досить часто збігається з заліковими та іспитовими тижнями в українських університетах чи канікулами. Тому студентам варто вирішити, чи хочуть вони поєднувати реальне та віртуальне навчання. Уже згадувані дедлайни теж є не найпозитивнішим моментом, адже вони чітко встановлені, й ніхто не переноситиме їх за вашим проханням. На деяких курсах якщо ви пропустили один із термінів здачі, вам закриють доступ до наступних завдань, однак дозволять дивитись лекції.

Сертифікати верифікації та спеціалізації від провідних університетів світу є чудовим доповненням до будь-якого резюме, однак додаткова плата не для кожного є можливою. Тому може зникнути мотивація старанно виконувати усі завдання, якщо без сплати додаткових коштів твою участь не можна підтвердити офіційно. Онлайн-університети існують порівняно недовго, а отже, будуть ще вдосконалюватись, тому можна сподіватись, що вони знайдуть спосіб підтвердити участь не лише платників, а й просто сумлінних студентів.

Варто чи не варто, ось у чому питання

Відповідь надзвичайно проста: попри все варто спробувати. Однак поставитись до цього треба трішки серйозніше, і тоді матимете нові навички, знання, знайомства та, за бажанням, сертифікат. Таке навчання допомагає розширити горизонти не лише знайомств із невідомими в Україні дисциплінами, а й розуміння того, що «за чужим парканом трава не завжди зеленіша» і в закордонних університетах не всі курси кращі. Самодисципліна та уважність допоможуть відчути усі переваги онлайн-освіти. Адже приємніше мати сертифікати від Стенфордського університету, ніж лайк у соцмережі. Як казав Джим Рон: «Формальна освіта допоможе вам вижити. Самоосвіта приведе вас до успіху».

Тамара Овчаренко