16.10.2012 - Сім'я

Панацея від дитини

Протягом останніх десятиріч ми стали свідками публічної полеміки, що розгорнулася навколо абортів. Здавна ставлення до них було різним. В одних країнах стародавнього світу аборти суворо заборонялися, в інших вибір стояв лише перед жінкою. Але завжди такий крок засуджувався як загроза здоров’ю. Проте етичною проблемою він постав тільки тоді, коли розвиток медицини стрімко пішов угору…


Карєра та кохання проти дітей

Саме слово «аборт» у декого викликає острах, у декого – сум. А для декого це щось звичне або неминуче. Для багатьох жінок аборт став одним із найпростіших способів вирішення проблем. Дитина може відібрати в тебе роботу, зашкодити кар’єрному зростанню, відігнати від тебе кохану людину? Рішення просте: позбудься цієї дитини. Але тут різко змінюються ролі. Не так давно ти ще була жертвою, билася в сльозах, не знаючи, що з тим робити, а тут уже стаєш катом, вбивцею власної дитини.

– Одразу після прийому в гінеколога я зателефонувала коханому. Крізь сльози, схлипуючи, ледь змогла вимовити, що я вагітна… «Ти не народжуватимеш! Не до того зараз!» Ці слова прозвучали, як вирок, із вуст батька немовля, яке жило в мені вже вісім тижнів, – поділилася своєю сумною історією 19-річна Ірина. Подібні розповіді нерідко можна почути від молодих, часто ще незаміжніх, жінок.

На жаль, доводиться констатувати такі факти. По-перше, зосереджуючи всі свої сили на кар’єрі, жінки забувають про головне призначення в цьому світі – народження дітей. По-друге, коли опиняються перед вибором –  дитина або коханий, який ставить ультиматум, часто вибір падає саме на друге.

Пошесть на аборти

Людство сьогодні намагається вирішити такі глобальні проблеми, як екологічні, війни та миру, голоду й інші. Та чомусь аборти не вважають проблемою, яку потрібно розв’язувати на світовому рівні, хоча вона справді гостро постає в сучасному суспільстві. Саме звідси випливає демографічна проблема, що також належить до ряду глобальних.

У більшості країн проблема з абортами не постає надто гостро, оскільки все чітко встановлено законодавчо. Такі процедури дозволено лише в тому випадку, коли вагітність загрожує життю та здоров’ю матері або дитини (у 119 країнах із 193). Тільки в чотирьох країнах світу, зокрема в Ірландії та на Мальті, аборти заборонені за будь-яких обставин. Хоча важко сказати, чи правильно це, оскільки вагітність може приректи на нещасливе існування як жінку, так і її малюка. Мало хто серед тих, котрі активно виступають проти вагітності за будь-яких обставин, на будь-якому терміні, забажають усиновити дитину з тими чи іншими фізичними або психічними вадами. Правильніше було б сказати, що ніхто. Загалом, у більшості європейських країн (таких як Швейцарія, Німеччина, Іспанія, Португалія) аборт за бажанням матері заборонений.

Україна (як і всі колишні республіки СРСР) належить до країн, де аборти дозволені без обмежень. Навіть тоді, коли цього вимагає вагітна жінка та немає загрози життю й здоров’ю ані її власному, ані дитини. Хоча в 27 статті Конституції України зазначається: «Кожна людина має невід’ємне право на життя». Проте таке твердження втрачає свої межі, стає розпливчастим і неточним.

Про право на життя йдеться і в міжнародних документах. Це засвідчує  Загальна декларація прав і свобод людини (була прийнята в 1948 році), а також Європейська конвенція (1953 рік).

Вважається, що аборт порушує право чоловіка на батьківство. Адже татко ненародженої дитини не має на неї жодних прав. Він не може давати згоду чи не погоджуватися на аборт, точніше жінка не зобов’язана враховувати його думку. Але переривання вагітності найчастіше й трапляється через батька ненародженої дитини, під його впливом чи тиском. Тому постає питання: чи не порушує чоловік права жінки?

Вбивство потенційної особистості?

Більшість противників у суперечці «За та проти штучного переривання вагітності» абсолютно погоджуються з висловлюванням колишнього американського президента Рональда Рейґана, який в 1987 році сказав таке: «Якщо ми не знаємо, коли починається життя індивіда, то чи не було б для нас краще вважати його таким, що вже почалося? Якщо ви побачили людину, що непорушно лежить і не можете з’ясувати, жива вона чи ні, ви вважатимете її живою доти, доки не стане зрозумілим, що вона мертва. Так само потрібно розмірковувати й при вирішенні проблеми абортів». Проте питання про початковий момент людського життя неоднозначний. Більшість людей погодиться, що ембріон – ще не особистість у звичному розумінні цього слова. Тому, знищуючи ембріон, людину не вбивають.

Проблема тут набагато складніша, аніж здається. Імовірно, вона має більш філософський та етичний характер, ніж природничо-науковий. Відповідно той прошарок суспільства, котрий виступає проти абортів, зосереджує увагу на тому, що людський зародок потенційно здатний стати особистістю. Тому вбивати його аморально. Це означало б фактично забирати в нього право на життя.

Церква, наприклад, належить до тих інститутів та об’єднує думки тих, хто негативно ставиться до абортів. Вона стверджує, що проблема криється не в обставинах і зовнішніх проблемах, а в духовності людини, душі, яка починає розкладатися в той момент, коли людина стає на гріховний шлях дітовбивства.

Докладніше про ставлення церкви до абортів – у коментарі Отця Олега:

– У дореволюційні часи не було ні памперсів, ні пральних машин, ні доплат на кожне немовля, а ненароджених дітей позбувалися одиниці. Причому такі люди піддавалися жорстокому осуду суспільства. Заповідь «Не убий!» тоді мала велике значення. Краще померти самому, ніж позбавити життя безневинної дитини. Якщо маля нічим годувати, то треба було піти на другу, третю роботу, кинути курити, розміняти квартиру, продати телевізор, їсти менше самим батькам і відмовляти собі у якихось речах, але в жодному разі не робити аборт. Гріх жінці, яка зважилася на такий крок, не прощається! Вона нестиме його в собі усе життя.

То, зрештою, чому ж на аборти наважуються? По-перше, однією з основних причин є легковажність людей, навіть дорослих, у ставленні до власного здоров’я. По-друге, на сьогоднішній день гостро постає питання виховання в сім’ї. У багатьох із них розмови на тему статевих стосунків, вагітності є забороненими. Але діти з часом дорослішають, і те, чого їм не змогли розповісти вдома, вони намагаються надолужити. За це вони платять ціною власного здоров’я, життям своєї дитини. По-третє, у такий спосіб намагаються вирішити свої проблеми та позбутися «клопоту», що невчасно з’явився.

Аборти та молодь

Історія однієї 16-річної дівчини (побажала не називати свого імені), викликає, перш за все, смуток. Зі своїм хлопцем вона зустрічається майже два роки. У статеві стосунки вступила приблизно через півроку після першого побачення. Ніякими засобами контрацепції закохані не користувалися.  «Небезпека» наче й проходила повз них. Та через рік після першої статевої близькості дівчина відчула, що з нею щось діється. Вона пішла до гінеколога. Підозри виправдалися – вона ще сама була дитиною, а вже носила в собі нове життя.

Думки молодих людей щодо виходу з ситуації збіглися: вони вирішили позбутися ненародженої дитини. Аргументом було те, що в них дуже суворі батьки, які в жодному разі не повинні дізнатися про таке непорозуміння. Крім того, молода пара переконана, що в них все ще попереду (і діти також). Ще одне відвідування гінеколога позбавило їх багатьох проблем. Тепер вони вільні. Та чи можна сказати, що вони звільнилися від власної совісті, яка чим далі, тим більше мучитиме їх. Особливо якщо з’ясується, що дівчина ніколи вже не зможе стати матір’ю. І подібних історій можна почути безліч.

Опитавши 50 дівчат віком від 16 до 20 років щодо того, чи готові вони перервати вагітність, можна пересвідчитися, що тільки 10 із них ні за яких обставин не позбавляться дитини. Ще 17 із 50 підуть на аборт у тому випадку, якщо вагітність загрожувати їх здоров’ю або життю. А 23 опитаних дівчат перервуть вагітність, якщо вона буде невчасною, суперечитиме їхнім планам. Що це? Кар’єризм? Звичайнісінький егоїзм? Кожен може таку тенденцію назвати по-своєму.

Коментар спеціаліста

Прокоментувати проблему абортів у сучасному суспільстві ми попросили завідувачку гінекологічним відділом студентської поліклініки Світлану Абаджарову.

Розкажіть, будь ласка, про способи переривання вагітності.

Вид аборту залежить від терміну. Якщо на ранньому терміні, тобто до двадцяти днів затримки менструального циклу, то це міні-аборт. Існують аборти на ранніх строках та аборти на пізніх строках, тобто ті, що проводяться за медичними показаннями.

Що Ви можете сказати про таблетки, які, так би мовити, здатні відновлювати менструальний цикл?

Є такі методи. Але, швидше за все, це не вид аборту, а один із способів переривання вагітності. Такі методи справді проводяться. Проте повинні їх застосовувати не дуже часто. Проводитися вони мають у медичних умовах, під контролем.

Яка ймовірність того, що наступного разу, після аборту, коли жінка захоче завагітніти, їй це вдасться?

Цього вам ніхто не скаже. Усе залежить від багатьох факторів: на якому фоні зроблений аборт, як зроблений. Він не просто ж так робиться. Мають бути показання, певні обстеження. Не повинно бути запалювального процесу, усі аналізи мають бути нормальними. Жінку необхідно повністю обстежити. Тоді ймовірність того, що жінка завагітніє та матиме дітей, звичайно, більша. Проте можливість мати дитину наступного разу зменшується, коли переривають саме першу вагітність.

Останнім часом аборти частіше роблять жінки старшого віку чи дівчата, що досягають періоду статевого дозрівання, більш молоді, до 25 років?

Мені важко сказати щодо старших жінок, адже специфіка нашої клініки – це молодь. Дівчата переривають вагітність досить часто. Хоча, здавалося б, у наш час методів контрацепції достатньо, існує величезна кількість літератури, необмежений Інтернет-простір. Все це могло б навчити їх запобігати небажану вагітність.

Скажіть із власного досвіду: протягом останнього часу кількість абортів збільшується?

Мені важко відповісти на це запитання. Згідно з нашою статистикою, кількість абортів зменшується. Але трапляється так, швидше за все, не за рахунок того, що їх стали менше робити. Причина в тому, що з’явилося багато приватних клінік. Дівчата до нас просто не доходять. Вони звертаються туди, де їм одразу ж і переривають вагітність.

Якими Ви бачите шляхи виходу з даної проблеми?

По-перше, потрібно покращувати грамотність молоді. У нас на сьогоднішній день медицина знаходиться на такому рівні, що методів контрацепції достатньо. Потрібно більш відповідально ставитися до себе. Варто подумати про методи контрацепції, аніж про переривання вагітності. Іншого шляху просто немає.

Наскільки сучасна молодь усвідомлює, йдучи на аборт, те, що більше може й не мати дітей?

На мою думку, не усвідомлює. Молоденькі дівчата не замислюються над наслідками. Мені здається, що всі вчинки здійснюються на емоціях, а осмислення своїх дій з’являється вже пізніше. З давніх-давен жінка, що вагітніла до шлюбу не могла уникнути цькування та ганьби. На сьогоднішній день позашлюбна вагітність стала звичним явищем. Ніхто цього не цурається. Це стає свого роду геройством.

Небажану вагітність вважають якимось непорозумінням, своєрідним станом здоров’я, короткотривалою хворобою. І найефективнішими ліками від такого «захворювання» помилково вважають аборт.

Олена Кисіль