08.09.2013 - Здоров'я

Пірсинг: бути чи не бути?

Усім відомо, що мода часто буває нерозсудливою, як і ті, хто сліпо слідує усім її новітнім віянням, бездумно копіює манери, стиль одягу та поведінку зірок подіуму та естради. Та все ще було б нічого, якби модниці задовольнялися лише химерним одягом і фантастичними зачісками, яскравим макіяжем і силою-силенною прикрас. Однак сьогодні ми можемо спостерігати невтішну тенденцію: молоді люди, бажаючи відповідати модним стандартам, нівечать власне тіло, не задумуючись про наслідки.


Погляньте на довжелезну чергу біля кабінету пірсера. Не знаєте, хто такий пірсер? Як вам не соромно?! – “справедливому” обуренню прихильників не буде меж. Адже пірсер – це той, хто наскрізь проколює людське тіло.

В кабінеті майстра з проколювань на білосніжному простирадлі акуратно розкладені інструменти: прилади для розтягування шкіри, затискачі, вигнуті голки різноманітних розмірів і діаметрів (найбільша – приблизно з олівець)… Вельми популярним є спеціальний пістолет. Щоправда, професіонали вважають, що він рве і травмує шкіру, але ж це дрібниці, чи не так, шановні любителі пірсингу?

Для пересічного громадянина, мабуть, назавжди залишиться загадкою, як люди можуть добровільно йти на такі необдумані вчинки в ім’я примарної моди? В наш час, котрий можна назвати епохою Відродження Давно Забутих Хвороб? Сьогодні, коли назви “сибірська язва”, “холера”, “тиф” постають з минулого, наче страшні привиди? Навіть в стерильних умовах поліклінік та стаціонарів, де ретельно дотримуються всіх правил гігієни, відвідувач не застрахований від зараження страшною інфекцією… Словом, тут є над чим замислитися.

Так що ж це таке – цей горезвісний пірсинг? Звідки родом така небезпечна, дивакувата людська примха?

Дещо з історії мистецтва пірсингу

Тиха Данія – батьківщина не лише усім відомого Гамлета. Саме там на світ з’явився такий собі Алан Оверсбі, пізніше знаний як Ганс із Копенгагена. Дожив він до тридцяти років нікому не відомою людиною. А розмінявши четвертий десяток (наприкінці 1970-х років), почав активно проколювати свою шкіру, чим і прославився. Що ж, слава буває різною…

Спочатку Ганс вставив собі у вуха по невеликому дерев’яному бруску. Щоправда, довгий час видавав їх за слухові апарати. Чоловік перестраховувався: а що, як визнають божевільним? Аналогічна доля чекала на щоки, носову перегородку, губи… Знайшлися місця для проколів і нижче пояса. Так поступово Ганс довів кількість пірсингів на своєму тілі до сотні, а загальну вагу прикрас – до семи кілограмів!

Врешті-решт місцеві обивателі і служителі Феміди обурилися. Ганс постав перед судом за “непристойну поведінку і насильство над власним тілом”. Під час судового процесу Оверсбі був виправданий і став знаменитістю. На фотографіях в різноманітних журналах безумець красувався з більярдним києм крізь обидві щоки, пластиковим динозавром у носі, каблуком черевика в язиці і букетами квітів у вухах. З часом чолов’яга остаточно втратив здоровий глузд і написав заповіт, у якому вимагав, щоб його шкірою після смерті… обтягнули крісло. Проте його останню волю так і не виконали…

Однак справа навіженого Ганса не померла разом з ним. Незабаром прихильниками пірсингу показали себе Мадонна, музичний гурт “Роллінг Стоунз” та багато інших відомих людей. Відразу після цього пройшла хвиля “самопродірявлення” серед меломанів. Не лишилася осторонь і славетна модель Надя Ауерман. Втім, вона була не настільки захопленою цим способом прикрасити своє тіло, щоб нівечити себе кохану. Пірсинг моделі виявився несправжнім. А скільки довірливих прихильниць зірки встигли взяти з неї приклад?

А як у них?

Насправді пірсинг виник дуже давно, ще на світанку цивілізації. В Стародавньому Римі, наприклад, металеве кільце у вухо вдягалося лише рабам. Індіанці племені майя вставляли в щоки золоті трубочки, кількість яких дорівнювала кількості вбитих ними ворогів. В Африці повсюдно практикувалися продірявлені носи – це вважалося ознакою місцевого аристократизму. Словом, за всю історію людства пірсинг мав і освічених, і абсолютно “темних” прихильників (останніх, до речі, було значно більше).

А яке ж ставлення до пірсингу в сучасному світі? Однозначно відповісти складно. В Америці, приміром, є достатньо багато любителів таких екстремальних прикрас для власного тіла. А ось у Франції, котра, до речі, вважається законодавицею моди, ставлення до пірсингу суто негативне. У Парижі можна зажити слави небувалого зухвальця, якщо з сережкою в носі піти в банк, або, тим паче, на співбесіду.

А що ж змушує робити подібні вчинки популярних зірок шоу-бізнесу? Бажання самоствердитися? Здається, воно більшою мірою присутнє людям у підлітковому віці. Прагнення вирізнитися з-поміж інших? Навряд чи таким чином можна досягнути несхожості, радше навпаки. “Я навіть не знаю, які знайти слова, щоб ясно і доступно пояснити, чому я вирішив проколоти пуп”, – зізнається Валерій Леонтьєв. Що ж, цілком вичерпне пояснення…

Не потрібно особливо напружувати пам’ять, щоб назвати хоча б ще декілька всім відомих прикладів: Костянтин Кінчев (вухо), Лінда (ніс), Володимир Пресняков-молодший (вухо), Барі Алібасов (ніс) та багато інших. Дивляться на них наші дівчата і парубки і несвідомо тягнуться за газетою з оголошеннями. Ага! Те, що треба: “Пірсинг на будь-яких ділянках тіла. Доступні ціни. Телефон…” Ось ми й повернулися до того, з чого починали: черги перед кабінетом пірсера.

Ні-ні, автор цих рядків жодним чином не налаштований проти моди! У кожного покоління повинні бути свої забаганки, свій сленг і свої модні штучки. Одначе варто не втрачати здоровий глузд і завжди критично оцінювати те, що нам пропонується. Замисліться: які першокласні професіонали проколюють знамениті тіла зірок, яка у них висока ступінь захищеності від подальших ускладнень! А підбір металу? Адже не всі “залізяки” однаково впливають на організм. У вас є всі ці умови? Якщо так, тоді можете проколювати все, чого душа бажає! Ні? Тоді замисліться, чи варто гнатися за такою сумнівною красою, ставати черговою жертвою моди, наражаючись на небезпеку. Чи варто врівноважувати чужі примхи та власне здоров’я?

Види пірсингу

Пірсинг вух. Це – найпоширеніший вид пірсингу, відомий ще з давніх-давен. Довгий час на європейському континенті вуха проколювали виключно жінки. Цікаво, що в царській Росії вуха проколювали собі також і моряки. Для них сережка у вусі свідчила, що її власник свого часу перетнув екватор. Цей вид пірсингу широко розповсюджений і сьогодні, адже, по-перше, він має свої традиції в нашому житті, а, по-друге, больові відчуття при проколюванні мочки вуха практично відсутні.

Пірсинг губ та язика. Прикраса та місце проколу мають підбиратися з урахуванням індивідуальних анатомічних особливостей, адже є великий ризик появи набряків, котрі можуть перекривати дихальні шляхи та ускладнювати процес дихання. Тканини губ та язика швидко відновлюються, але сам прокол несе доволі неприємні відчуття. Відразу після проведення пірсингу у людини може серйозно змінюватися дикція. Виникають обмеження на вживання певної їжі.

Пірсинг пупа. Розповсюджений вид пірсингу, причому настільки, що вже починає вважатися повним несмаком. Заживає досить довго – 2–7 місяців – та є найбільш піддатливим до занесення інфекцій та виникнення різноманітних запальних процесів. Після проколу слід обмежити навантаження на м’язи живота.

Пірсинг брів. Цей вид пірсингу є доволі складним для виконання, адже саме під ділянкою брів розташовується велика кількість нервових закінчень. Непрофесійне виконання пірсингу може призвести до серйозних порушень зору, або й до його повної втрати. Пірсинг супроводжується значними болісними відчуттями. За умови нормального проведення заживає приблизно через місяць.

Пірсинг носа. Також доволі відомий вид пірсингу. Варто пам’ятати, що він личить далеко не кожній людині. Окрім того, вимагає високого професіоналізму та кваліфікації майстра.

Пірсинг статевих органів. Болючий і ризикований вид пірсингу. Якщо за таку делікатну справу береться не професіонал, а випадкова людина, існує висока ймовірність травмування геніталій, що може негативно позначитися на стані здоров’я та можливостях репродуктивної системи людини. Жінки, як правило, вдаються до пірсингу статевих органів з метою зробити свої сексуальні відчуття більш яскравими. Чоловіки також нерідко переслідують схожі цілі.

Пірсинг сосків. Може негативно впливати на стан молочних залоз у жінок, особливо в період вагітності та лактації. Тому перед проведенням проколу слід обов’язково проконсультуватися з лікарем. Ділянка соска є дуже чутливою і травматичною, тому люди, що мають пірсинг у цьому місці, досить часто страждають від неприємних відчуттів, що виникають внаслідок механічного контакту соска з одягом тощо.

Віктор Дмитрович Шабельников, пірсер: “Професію пірсера я опанував досить давно, вже маючи медичну освіту. Першим моїм клієнтом був я сам. Практикую різні види пірсингу і можу сказати, що в моїй практиці не було ще жодних інцидентів або нарікань на неякісну роботу. Звісно, пірсинг – це справа доволі специфічна, тому до кожної людини слід підходити індивідуально. Особисто я не радив би робити шрамування і тату, якщо клієнт не впевнений на 100 відсотків. Сережку чи цвяшок можна вийняти без проблем, і сліду не буде видно, а більш серйозні маніпуляції з людським тілом залишають сліди назавжди”.

Підводні рифи

Чи знаєте ви, шановні прихильники пірсингу, що навіть при проколюванні у відмінного спеціаліста вуха, брови та губи заживають протягом 1–2 місяців, соски та пуп – 2–7 місяців, язик – 2–3 місяців, інтимні частини тіла – 1–2 місяців?

Чи відомо вам, що проколи грудей провокують онкозахворювання? Що проникнення металу в плоть викликає безпліддя і знижує чутливість шкіри? У противників пірсингу є й більш вагомі аргументи. Наприклад, проколом невідповідного місця можна спричинити надмірну кровотечу або ж завдати шкоди, уразивши відповідний нерв. Існує також небезпека зараження СНІДом, гепатитом, правцем і туберкульозом через нестерильні інструменти.

Лікарі вважають, що проколювання вушного чи носового хрящів набагато небезпечніше за проколювання мочки вуха, оскільки в разі потрапляння інфекції можна втратити цілу верхню ділянку вушного завитка, а вставлення цвяшків у ніс може призвести до інфекції, котра легко передається у мозок через сусідні кровоносні судини.

Окрім того, не можна забувати, що пірсинг, як і татуювання, не схвалюється жодною релігією світу. Отець Зиновій, протоієрей, зазначає: “Прихильники проколювання людського тіла часто оперують твердженням про те, що в Біблії, мовляв, немає жодного слова про заборону робити пірсинг чи татуювання. Однак, думаю, кожній людині, що вміє критично і логічно мислити, зрозуміло, що Господь не схвалює таке знущання над власним тілом. Окрім того, є ряд норм, котрі забороняють в окремих випадках, навіть з лікувальною метою, проливати власну або чужу кров, і це, певна річ, має безпосереднє відношення і до декоративних проколювань”.

Тож бути чи не бути пірсингу – це особиста справа кожного. Однак якщо ви все ж таки наважилися на такий відчайдушний крок, слід усвідомлювати той рівень небезпеки та ризику, який приховує в собі проколювання людського тіла.