Про що насправді бодіпозитив?

Останні десятиліття активна пропаганда еталону краси перегнула палицю нав’язаної ідеальності та змусила людей боротися з цим. Б’юті індустрія не захотіла втрачати клієнтів, тому швидко відреагувала на зміни в суспільстві. Бодіпозитив став популярним та суперечливим явищем, викликавши різноманіття думок. Чи справді це рух феміністок та чи бодіпозитив лише про розмір талії?



Бодіпозитив захопив світ з благородною метою – змусити людей приймати своє тіло таким, яким воно є. Та чомусь, аналізуючи цю тему, найчастіше можна зустріти думки про те, що бодіпозитив стосується лише жінок. Й взагалі це феміністський рух, який створений задля боротьби з нав’язаними стандартами краси, найчастіше пов’язаними зі зайвою вагою.

Світ моди та краси швидко вхопив тенденцію бодіпозитива. Справжнім бумом стали обкладинки глянцевих журналів з моделями plus size, які закликають полюбити своє тіло та не боятися його показувати. На обкладинці жовтневого номера британського Cosmopolitan зображена модель plus-size Тесс Холлідей в зеленому боді, яке підкреслило її пишні форми (вага дівчини – 155 кг). Деякі читачі були обурені, вважаючи, що й у бодіпозитива теж мають бути рамки, а пропагувати ожиріння неправильно.
Набирають популярності шоу з моделями XL. Наприклад, «Топ-модель по-американськи» та український проект «Модель XL» вже не перший рік запрошують на зйомки пишних дівчат. Український дизайнер і суддя першого сезону проекту «Модель XL» Андре Тан розробив колекцію для повних жінок «А.Tan plus». Популярна співачка Ріанна представила власну колекцію спідньої білизни з розмірною сіткою, що вражає (від XS до XXXL). Демонстрували білизну моделі різних розмірів, навіть вагітні дівчата у відвертих образах. Ріанна хотіла довести, що будь-яка жінка може виглядати красиво й спокусливо. Чи дійсно світ моди хоче допомогти жінкам почувати себе впевненішими та привабливішими? Чи просто заробляє гроші й намагається бути в тренді, щоб не втратити аудиторію, а можливо й залучити нову? Справедливим є те, що дизайнери почали думати не лише про дівчат з так званими модельними параметрами.

Великі груди, розтяжки, короткі спідниці на дівчатах в тілі тепер в моді, та не у всіх викликають захоплення. Критики руху горланять звідусіль про ризики, які несе в собі бодіпозитив. Лікарі побоюються, що бодіпозитив може стати пропагандою нездорового способу життя, жінки, які витрачають багато сил та часу на догляд за собою, називають бодіпозитив прикриттям ліні, а психологи розмірковують про баланс нашого самосприйняття.
Жінки повинні мало їсти, багато тренуватися і ретельно приховувати ознаки віку й материнства. Бодіпозітив дає право бути красивим просто так, залишаючись собою. Дехто почав використовувати рух для виправдання власного не дбайливого ставлення до свого тіла. З гордістю демонструвати мозолі на ногах, кольорові пахви, ожиріння (що приховує діабет, проблеми з серцево-судинною системою, проблеми з суглобами) й в усьому шукати обмеження своєї гідності.

Дискримінація за зовнішністю є глобальною та серйозною проблемою, яка має неймовірний психологічний вплив на людей. Жінки та чоловіки страждають однаково сильно від думки соціуму. Глянцеві журнали та рекламні вивіски демонструють однаково ідеальних чоловіків та жінок. Чомусь бодіпозитив більше уваги приділяє жінкам. Якщо жінки почали відвоювати своє право на красу, то чоловіки поки не мають такої сили голосу.
Для багатьох людей бодіпозитив став можливістю заявити про свою проблему. З деякими фізичними винятками люди народжуються, з деякими стикають в важкому підлітковому віці, а з деякими в старості. Людям з особливостями важко не стати об’єктом насмішок, критики чи засудження. Найважливішим завданням бодіпозитива є можливість створити для них сприятливе середовище. Донести до суспільства, що бувають обставини, які людина не в змозі виправити.

Необхідно виховати терпимість до людей з особливостями. Вам може подобатися партнер з підтятою фігурою й густим волоссям, але не варто засуджувати всіх, хто не входить у ці рамки. Так в суспільстві формується негативна оцінка, що має руйнівну силу. Яскравим прикладом є модель Джиджі Хадід. Вона страждає від хвороби Хашимото. Це хронічне запальне захворювання щитоподібної залози, що вражає ендокринну систему. Хвороба погано піддається лікуванню. Модель сильно схудла за останні роки, через що багато хейтерів звинувачували її в анорексії та наркотичній залежності. Дівчина дала гідну відповідь критикам: «Я більше ніколи не буду виправдовуватися за те, як виглядає моє тіло. Й ніхто не повинен, якщо його тіло не відповідає вашим поняттям про красу». Бодіпозитив – це наша зброя проти комплексів, які псують життя.
Потрібно любити себе, але постійно працювати над собою. Ми можемо самі собі допомогти, якщо це нам справді потрібно. Головне досягти внутрішньої гармонії. Тоді нікому нічого не потрібно доводити.

Олена Кріт