Про соціум, або Не все те золото, що є золотим

Спілкування є важливою ланкою для сучасного суспільства. Проте зараз ми не слідкуємо за тим, що і кому говоримо, все менше приділяємо увагу збагаченню свого словникового запасу і розширенню світогляду. А ще звикли спілкуватися «смайликами» та пересилати один одному картинки, які нібито повідомляють більше, ніж ми самі. Суспільство забуло, що вміння контактувати відчиняє перед людиною великі двері, за якими знаходиться омріяний успіх.


Здавалось, що таке спілкування? Це ж зовсім легко, спілкуватися вміє кожен! Насправді ми помиляємося. Чи зможете ви вийти перед незнайомою численною аудиторією і подискутувати з нею чверть години на будь-яку тему? Ось тут вже ви й задумалися, адже це вдасться не кожному. Через брак словникового запасу більшість молоді не може аргументовано розповісти про свої навички і вміння. Люди звикли отримувати задоволення від спілкування перш за все на психологічному рівні, на успіху в роботі й досягненні життєвих цілей, вмінні знаходити нових друзів.

Спілкування — це плідна праця над собою

Культура мовлення є запорукою ефективності спілкування. Ще зі школи ми знаємо, що культура мовлення — це багатство словникового запасу, дотримання мовних норм: правильний наголос, логічний зв’язок слів і доречність лексичних конструкцій. Ваша культура мовлення залежить від того потоку інформації (переважно від сфери роботи, хобі, певних життєвих ситуацій), яким ви цікавитесь. Наприклад, багато дослідників вважають, що аби покращити культуру мовлення, слід завести книгу для нотаток, куди треба записувати цікаві цитати, афоризми, слова.
Основоположник інституту суспільних відносин у Великобританії, Сем Блек, вважає, що запорукою ефективності комунікації є:
— наполягати на правді;
— будувати повідомлення просто і зрозуміло;
— не набивати ціну;
— пам’ятати, що ½ аудиторії — жінки;
— не допускати нудьги і буденності в мовленні;
— контролювати форму спілкування, не допускати екстравагантності;
— не шкодувати часу на з’ясування істини;
— бути переконливим на кожному етапі спілкування.
Часто на своїх майстер класах психологи у вигляді гри відточують свою техніку спілкування через легкі запитання: «Що ви відчуваєте зараз?», «Чому ви так думаєте?» тощо. Таким чином, вони привертають співрозмовника до себе. Не варто боятися ставити відкриті питання, відчуйте себе журналістом і сміливо запитуйте «Що?», «Як?», «Чому?». Зазвичай відповіді на такі питання дають багато цікавої інформації. Читання книжок допоможе розширити світогляд. Особливо варто надати перевагу класичним творам, адже саме у них містяться оригінальні висловлювання та повчальні думки.

7 % ролі у розмові відіграють слова, а 38% — міміка й жести

Важливим у розмові є невербальне спілкування, тобто рухи тіла, міміка. Наразі про це пишуть багато книжок, розшифровують, що означає той чи інший жест як окремо, так і у комплексі (рухи, жести, міміка). Якщо ж ви будете активно розмахувати руками або розмовляти з насупленим обличчям, то це аж ніяк не викликає прихильності учасників бесіди. Важливо вміти володіти мімікою, жестами і поєднувати це з мовленням. Вербальне та невербальне мовлення показує людину такою, якою вона є насправді. Чим кращі імпульси посилаємо, тим кращими вони до нас повертаються.

Комунікація означає вміння слухати

Дуже багато інформації ми втрачаємо через неспроможність слухати. Або ми заздалегідь продумуємо наступну фразу, або ж взагалі літаємо у хмарах. Американський психотерапевт Карл Роджерс упевнений, що, слухаючи, ми не тільки отримуємо користь, але й допомагаємо людині зрозуміти її проблеми. У цьому допомагає емпатія — перейняття почуттів свого співбесідника, їх розуміння. Емпатія включає у себе уточнення, резюмування, перефразування, що є свідченням розуміння інформації, а також співбесідник буде впевненим, що ви його слухаєте. Вважається, що використання емпатії (уважного слухання) приваблює до себе співрозмовника. Адже кожна людина любить, коли їй співпереживають та розуміють її почуття.

Дана Павличко

«Вміння спілкуватися з людьми — це товар, і я заплачу за таке вміння більше, ніж за що-небудь інше на світі», — Джон Рокфеллер

Для декого вміння спілкуватися — вроджене, а деяким це вдається трохи важче. Ця різниця досить вагома. Усі успішні люди вважають, що не тільки наполегливість допомагає досягти висот, але й вміння вести бесіду. Наприклад, Джон Рокфеллер знав, що для ділової діяльності треба вміти контактувати, і це свідчить про вміння знатися на людях. Адже під час спілкування формується образ людини, це своєрідний процес пізнання один одного.
Якщо ти не вмієш знаходити спільну мову з незнайомою людиною, тобі важко буде знайти роботу. Жоден роботодавець не захоче мати в команді таку людину, адже вона буде тягнути компанію на дно.
«Аби налагодити процес у роботі (а в моєму випадку з людиною), для мене важливо вміти спілкуватися, правильно викладати думки письмово. Треба вміти контактувати, а якщо не вмієте — то підіть навчіться!» — вважає Дана Павличко, яка очолює видавництво «Основа». Розумові здібності, наполегливість, ерудиція можуть не приносити бажаних результатів, якщо людина не вміє спілкуватися. І, навпаки, — досконале спілкування спроможне стати ключем до успіху в соціумі.

Отже, під час спілкування ми презентуємо себе. Саме тому з упевненістю можна стверджувати, що комунікація розкриває людські якості, внутрішній світ людини. Також важливо під час бесіди знайти основний стрижень, тему, яка обговорюється. І вміти влучно додати щось, аргументувати або спростувати. А вирішити проблему можна в тому випадку, коли є інтелектуальне підґрунтя. Тому не варто забувати про саморозвиток і думати, що вести бесіду так легко. Одним із кроків до успіху під час спілкування з незнайомою людиною є невербальний контакт, вміння затримати увагу. Більше того, коли ви звертаєтесь на ім’я — це одразу налаштовує співбесідника на позитивні емоції. Комунікаційний процес є доволі важким. Проте якщо ваша мета полягає у розумінні інформації, яка є предметом обміну, — то це вже успіх, оскільки ви маєте мету, а не говоріння заради говоріння.

Дар’я Івченко