Кожна країна пишається своїми традиціями і культурою. Адже вони пов’язують сьогодення країни і її історичне минуле. Це як дань нашим предкам, адже тродиції передаються з покоління в покоління. І в кожної країни, не залежно від того, чи країни маютьспільну історію, все рівно святкування великих свят різняться.


Можна із впевненістю назвати Різдво Христове найважливішим святом всіх християн. І одним із найурочистіших і яскравіших свят в цілому світі. Прикрашені ялинки, свічки на столах, подібні до тих, які горіли в віфлеємському хліві — все це об’єднує всі країни. Проте як і кожне свято воно має свої традиції та звичаї, пов’язані з його святкуванням.
Тому в цій статті я вирішила проаналізувати, як саме святкують Різдво Христове у країнах Європи.

«Христос ся рождає — славімо його»

В Україні є два найголовніші релігійні свята — це Великдень і Різдво. Наша країна Різдво святкує за Юліанським календарем, тобто 7 січня. В деяких областях свято триває 3 дні ( Різдво Христове, собор Пресвятої Богородиці і Стефана апостола первомученика). Перед цим великим святом українці вірять, що треба очиститися духовно (посповідатися) і помиритися зі всіма ворогами. 6 січня в Україні називають Святим вечором. Цілий день сім’я повинна бути вдома. Малі діти в першій половині дня, ходять колядувати. Згідно з церковним статутом слід дотримуватися суворого посту з повним утриманням від їжі до першої зірки, яка символізує різдвяну зірку, що сповістила волхвам про народження немовляти Христа. Тільки дітям можна перекусити в обідній час. Святу вечерю готують після наведення порядку в будинку. Прикрашати стіл можна після заходу сонця. Його застилають соломою, поверх сіна насипають трохи зерна і покривають білою скатертиною, під яку по кутах кладуть по зубчику часнику. Він оберігає від злої сили та хвороб. Люди сідають за святковий, але пісний стіл, тільки після того, як на небі з’явиться перша вечірня зірка. Перед тим, як починати саму трапезу потрібно запалити свічку і помолитися. На столі має бути 12 страв – в честь 12 апостолів. Традиційними стравами є кутя, борщ, вареники, риба, гриби, каша, квасоля або боби, картопля, голубці, печиво, узвар. Спочатку потрібно спробувати кутю, і від кожної страви варто покуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не потрібно з’їдати страви повністю — «щоб холодильник не залишився порожнім».
Під час вечері не можна багато розмовляти і виходити з-за столу. Хлопець і дівчина не повинні сидіти на куті стола, бо не знайдуть своєї майбутньої пари.
Після вечері, дорослі і діти в різдвяну ніч ходять на вулиці і колядують. Вони стукотять у двері будинків, співають господарям колядки, а господарі, в свою чергу, обдаровують їх солодощами. Взагалі в українців Різдво асоціюється із колядками.

Boze Narodzeniе


Різдво для Польщі прирівнюється до одного з найголовніших державних свят. За європейською традицією, Різдво тут настає 25 грудня та називається Boze Narodzenіе. Прийнято не тільки ялинки наряджати, а й кольорові макети, які розповідають про появу на світ Спасителя. Святкове оздоблення доповнюють зв’язками соломи або сіна, які прикрашені золотими бантами. Ці декорації можна знайти всюди, як і на різдвяних столах, так і в кафе чи ресторанах.
Різдвяна зірка — це основний символ польського Різдва. День перед Різдвом поляки називають — вігілія, вона починається з появою на небі першої зірки. Вже тоді сім’я може сісти за стіл, де повинно бути 12 страв. Традиційною стравою є короп. Голову коропа повинен з’їсти господар будинку, який сидить на чолі столу. На стіл ставлять і оселедець, прикрашений кільцями цибулі та зелені. Вареники роблять з картоплі або капусти.
Спочатку в тиші звучить молитва. Після якої найстарший член сімейства ділить оплатку (це тоненька пластинка з печеного тіста, яку купують в костелах). На ньому зображений символ Різдва. Всі члени сім’ї діляться один з одним шматочками оплатки і бажають щастя, здоров’я. Цей обмін є найважливішим моментом під час вігілії. Потім всі сідають за стіл, вечеряють, співають колядки. Коли вся сім’я встає із святкового столу, обмінюється подарунками. Приходять гості, що найцікавіше зі своїми оплатками. Гості та господарі обмінюються оплатками та побажаннями. Під час Різдва у Польщі від будинку до будинку ходять колядники, які співають різдвяні колядки.
Шопки — мініатюри відомих будівель чи історичних сцен, що зображають народження Христа. Їх на Різдво ставлять у костелах.
Однією важливою традицією Різдва у Польщі є Пастерка ( служба), яка проводить в ніч проти Різдва. Всі поляки збираються в костелі в ніч, коли народився Ісус, щоб відчути його присутність. Після служби звучать колядки, потім всі йдуть додому. І знову вранці приходять на службу, щоб почути привітання з Різдвом Христовим від священика і помолитися Богу.

Natale


В жодній країні світу не шанують так різдвяні традиції як в Італії. До цього свята тут готуються дуже ретельно. Перед святами все має виблискувати. У саму святкову ніч все повністю затихає. Банк, магазин, ресторан чи дискотеку виявити нереально. Громадський транспорт також припиняє їздити по Італії. Богослужіння розпочинається о дванадцятій ночі і триває півтори години. Святкові дні в Італії розпочинаються з 24 грудня (Різдво) і продовжуються аж до 6 січня (Хрещення). Особлива квітка — пуансеттія або різдвяна зірка є символом цього свята. Її можна зустріти всюди як в будинках, так і магазинах. Основою цієї квітки є червоний колір. Червоний колір — це колір католицького Різдва. Він присутній у всьому: на ялинці, в оздоблені будинків, навіть дітей одягають в червоне.
24 грудня відзначають Vigilia di Natale, ніч перед Різдвом. На столі у кожного італійця повинен бути міланський пиріг, дуже схожий на паску, і називається «Панеттоне», подають його по закінченні різдвяної трапези з вином брют. Його прикрашають фруктами — родзинками, сухофруктами, цукатами, особливо апельсиновими і лимонними. Всі страви, які знаходяться на столі складаються переважно із рибних страв, особливо в південних областях. У Римі традиційним різдвяним рибним блюдом є Капітонов — запечений або смажений вугор, який має бути жіночої статі і з ікрою. На Різдво італійці їдять ягнят. У кожної сім’ї є свої традиційні страви. Також важко уявити італійський різдвяний стіл без традиційної сочевиці і дзампоне — фаршировані ковбасами і сосисками свинячі ніжки. Притаманний святові напій — це італійське вино. Пити шампанське, особливо французьке забороняється. Деякі сім’ї люблять сідати за святковий стіл ще й на наступний день (26 грудня).
В Італії саме в різдвяну ніч, а не в новорічну, приходить з подарунками Дід Мороз, якого називають Babbo Natale.
Однією з старовинних традицій святкування Різдва в Італії є оригінальне театралізоване дійство, яке відображає суть або всі подробиці таїнства народження немовляти Христа. В Італії це дійство називається Презеппе (вертеп).

Navidad


В Іспанії Різдво відзначається також 25 грудня, і воно є найважливішим зимовим святом, до якого починають готуватися ще в листопаді. На вулицях встановлюють ялинки, можна зустріти Папу Ноеля — рідного брата Діда Мороза і Санта Клауса.
Починають святкувати за тиждень-два до самої дати. Влаштовують вечори для друзів або співробітників. За традицією застілля закінчується зранку. В середньому кожен іспанець відвідує 3 таких заходи.
За звичаєм напередодні Різдва в Іспанії вікна будинків прикрашають гасовими лампами. Традиційним заходом в Мадриді на Різдво є піротехнічне шоу. Вулиці світяться не просто ліхтариками, а цілими світловими композиціями.
Тут Різдво — це домашнє свято, тому на нього запрошують всіх, навіть далеких родичів. Різдвяна ніч у іспанців носить назву Nochebuena. У різних регіонах Іспанії своє різдвяне меню. На півдні — це традиційна для багатьох народів індичка, в центральних областях — порося чи ягня, а на півночі — вугор. А також всілякі солодощі: халва, марципани, анісові льодяники та ін. Після вечері всі члени сім’ї збираються навколо ялинки і виспівують різдвяні пісні.
Найважливішим традиційним різдвяним символом в Іспанії є Белен —макет, що демонструє картину народження Христа. Ним прикрашають як вітрини магазинів, так і міські площі.
Для іспанців головний день Різдва — 6 січня, свято Трьох Волхвів, а головна страва — горіхи з медом. Випікається ще пиріг, який начиняється маленькими гостинцями.

Christmas


Англійці не надають великого значення Новому року. Для них головним зимовим святом є Різдво, яке по всій Європі відзначається 25 грудня. Підготовка до нього починається ще в листопаді. Обговорюється меню, складають список подарунків, прибирають в будинку і розсилають листівки. В Англії ялинка встановлюється в середині грудня. Її називають «Різдвяним деревом», прикрашають в традиційні кольори — червоний, зелений і золотий. Ялинку прибирають не раніше, ніж через 12 днів після Різдва. Для англійців Різдво — сімейне свято (в принципі як і для кожної національності). Його мало хто святкує на самоті, або серед незнайомих людей. Головною стравою різдвяного столу є індичка. Також повинні бути печені картопля і каштани, бекон, пастернак і брюссельська капуста. До них подається журавлинний соус. На десерт — англійський фруктовий пудинг, приготований на пару. До речі, в його приготуванні (а точніше помішуванні) повинен взяти участь кожен член сім’ї. В ніч проти Різдва діти лягають спати після того, коли залишають м’ясний пиріг і молоко для Отця Різдва і морквину для Рудольфа (це різдвяний казковий герой). А зранку біжать до ялинки, де в панчохах або різдвяних шкарпетках лежать довгоочікувані подарунки. У Англії прийнято дарувати один одному подарунки однієї вартості. І в сімейному колі вручення подарунків проводиться за допомогою жереба.
Щороку, о третій годині дня, по телевізору транслюють промову королеви Єлизавети з привітаннями, після чого вся сім’я грає в шаради або в настільні ігри.

Noël


Різдво є найголовнішим святом в році і для будь-якої французької сім’ї. Та готуються до нього відповідно, ґрунтовно цілий місяць. В сучасній Франції свято розтягується на цілий місяць. Починається 6 грудня, в день святого Миколая, а підходить до кінця тільки 6 січня — в день Короля (або день Епіфанії). Всюди розвішують різнокольорові гірлянди. Величезні сніжинки прикріплюються на вікна і вітрини універмагів та кафе. У Франції ялинка не є особливо популярною. Французи просто вішають над дверима будинку гілку омели. Надають перевагу квітам, які розміщують по всьому будинку та обов’язково один букет має бути на столі.
Свято Різдва у Франції відзначають в близькому родинному колі, в якому меню, завжди залишається незмінним. Різдвяна вечеря — це важлива сімейна подія. На святковому столі неодмінно має стояти смачне м’ясо і найкраще вино. А також устриці, фуагра або паштет з гусячої печінки, звичайно ж індичка і торт, запечений у формі поліна. До речі, поліно — це не тільки десерт, а відгомін старовинного ритуалу.
Напередодні Різдва після нічної меси люди збираються, у себе вдома або в ресторанах, на святкову вечерю під назвою Ревейон (reveillon). Ревейон означає пробудження, настання дня. Це символічне духовне пробудження людини що означає усвідомлення величності народження Христа.

Weihnachten


З 1 грудня, Німеччину не впізнати, всюди відчувається атмосфера свята і радості. Вітрини магазинів, фасади будинків, арки, вулиці і дерева прикрашаються до свята. Все навколо виблискує від різдвяних вогнів, вони є одними з атрибутів Німецького Різдва.
Головним символом Різдва в Німеччині вважається «Різдвяна зірка» — це кімнатна рослина молочай найкрасивіший, пуансеттія. Вона розквітає, як правило, в грудні і має яскраво-червоні приквітки, які нагадують зірки. Одним з символів німецького свята є також різдвяний вінок з обов’язковими чотирма свічками. Перша свічка запалюється за правилами в першу неділю, в друге запалюють уже дві свічки, а в останню неділю традиційно 4 свічки.
24 грудня – Святий вечір (Heilige Abend). Німецькі сім’ї йдуть до церкви, а потім сідають вечеряти. На святковий стіл подають сім чи дев’ять страв. Різдво не обходиться без пшоняної каші на молоці, приправленої маслом і медом. Ну і, обов’язковий фарширований гусак, а також свинина з квашеною капустою. Німці не можуть обійтися на святковому столі і без різдвяного пирога — Штоллен, в рецепт якого входять багато сухофруктів і всіляких приправ.
Як бачимо традиції святкуванні Різдва Христового у кожній країні різні. Але незмінним атрибутом всюди є сім’я, адже це в першу чергу сімейне свято.

Людмила Гаврилюк