Самоосвіта замість кількох років в університеті

Скільки вікових криз вам відомо? Як правило, молодь знає лише про «такий важкий підлітковий вік», який уже минув, та кризу середнього віку, до якої ще далеко. На думку психологів, вікових криз більше, одна з них припадає на 23 роки. Це період, коли людина вже закінчила університет, вважаючи, що диплом подарує їй світле майбутнє, і приходить на омріяну роботу, де отримує відмову. А потім ще одну. І тоді відбувається своєрідний дисонанс між фантазіями та реальністю: «Я вже не навчаюсь і ще не працюю. Я нікому не потрібен». Людина розгублюється і впадає в депресію, яка проходить до наступної кризи — 30 років.


Але є і добрі новини. Сьогодні способів отримати самоосвіту, розширити світогляд та знайти мотивацію кури не клюють. Потрібно просто закрити паблік із бізнес-цитатами в соцмережі й обрати один зі способів самоосвіти. Поки ви шукаєте причини, інші шукають можливості. Аби було бажання. Бізнес-сніданки, бібліотеки з фаховою літературою, безкоштовні майстер-класи і платні школи підприємництва та навіть бізнес-табори — якби на ці проекти не було попиту, їхня кількість не зростала б так стрімко, згодні?

Варіант 1: безкоштовні освітні лекції
Ціна питання: безкоштовно або плата за вільний простір (від 30 грн година).

Навчитися на подібних лекціях можна будь-чому: від основ тайм-менеджменту, правильного харчування і здорового способу життя до копірайтингу, основ SЕО чи інтернет-маркетингу.
Найчастіше зустрічі проходять у кафе з форматом вільного простору, де плата знімається погодинно, а чай, кава та солодощі — як в all inclusive у Туреччині, їж, скільки хочеш, але фігура на твоїй совісті. Дізнатися розклад лекцій можна на сайті закладу або на сторінці у Фейсбуці. Краще завчасно зареєструватися, аби організатори змогли зорієнтуватися щодо кількості відведених місць.
Окрім тематичних лекцій, є також безкоштовні розмовні клуби: англійської, французької, польської, німецької, іспанської та навіть китайської! Були б охочі. Організовує розмовники Language Exchange Club. На кожну зустріч приходить носій мови та близько 10-15 охочих попрактикуватися. Навіть якщо ваш рівень знання мови мінімальний, повірте, ніщо не допоможе вам краще, аніж практика. Тому велкам! Дізнатися деталі про конкретний розмовник можна, знову ж таки, із соцмереж.
До цього ж варіанту зараховуємо бізнес-сніданки. Так, вам доведеться встати рано у вихідний день (бо, як правило, вони проходять у вихідні), зате ви не просто вип’єте ранкову каву, а ще й поспілкуєтеся з підприємцями чи митцями, літераторами чи рестораторами. Наприклад, у «Чашка Espresso Bar» щосуботи та щонеділі проходять безкоштовні бізнес-сніданки.
Родзинкою цього закладу є кавова школа. У вихідні проходять майстер-класи з обжарювання кави від найкращих бариста, а також розповідають про сорти цього напою, особливості його приготування та багато іншого.

Варіант 2: бізнес-література
Ціна питання: від 0 до 500+.

Яку останню книгу ви прочитали? Якщо це «50 відтінків сірого», то краще скажіть, що вже не пам’ятаєте. Розвиваюча література має стати вашим супутником у транспорті чи сусідом у ліжку. Лише уявіть: одна книга на тиждень — це 52 книги на рік. Підприємець Андрій Клименко сказав: «Наповнюйте і розширюйте свої черепні коробочки. Читайте в тиждень мінімум одну книгу. Вас кличуть в клуб, а ви не йдіть, ви читайте. Мине місяць, кликати вас будуть менше, та це вас не засмутить. Мине півроку — і вам не буде про що розмовляти з колишніми друзями».

Зараз у книгарнях великий вибір літератури будь-якого спрямування. Але перш ніж витрачати всю стипендію на максимум дві бізнес-книги (бо на більше просто не вистачить), почитайте відгуки, поспілкуйтеся з консультантом, а ще краще — перевірте, можливо, книга є у вільному доступі в мережі або в домашній бібліотеці когось із ваших друзів.
Що робити, якщо в Інтернеті книги немає, а купувати в магазині «кота в мішку» не хочеться? Прямуйте до бібліотеки. Улітку на Подолі відкрилася бібліотека «Ботан», у якій зібрали книги з психології, бізнесу, маркетингу, мистецтва написання текстів та біографії видатних особистостей. За 30 гривень за годину можна ознайомитися і законспектувати принаймні одну книгу, не відволікаючись. Або ж переконатися, що книга вам не до вподоби й перейти до іншої (це ж краще, аніж купувати, згодні?). «Оренда» книги на тиждень обійдеться в 30 гривень.

Варіант 3: вебінари та онлайн-лекції
Ціна питання: від 0 до 500+.

Якщо у вихідний день голова прагне до знань, а тіло продовжує ніжитись у ліжку, просто подякуйте винахідникам Periscope, Skype та інших ресурсів. Вони спрощують нам життя. Зараз майже всі лектори проводять онлайн-трансляції своїх курсів, аби приєднатися до них могли охочі з різних куточків країни та навіть світу. У Periscope можна писати питання лекторам — приємний бонус, погодьтеся.

Трансляція в Periscope безкоштовна, а от вебінари іноді бувають платними. Суть така ж: лектор в онлайн-режимі ділиться досвідом із необмеженою кількістю людей. Наприклад, авторка книги «Писать легко» Ольга Соломатіна часто організовує вебінари для письменників, копірайтерів чи журналістів, а Іцхак Пінтосевич, коуч з успіху, проводить онлайн-семінари для тих, кому потрібна мотивація. Великим плюсом вебінарів, порівняно з онлайн-трансляціями, є те, що в разі пропущення заходу, вам надішлють на електронну пошту відеолекцію.
Єдиний серйозний недолік цього виду сучасної освіти: іноді Інтернет-з’єднання підводить.
Послухати лекції з маркетингу, програмування, брендінгу, бізнесу від викладачів найвідоміших у світі університетів можна абсолютно безкоштовно, використовуючи сервіс Coursera. Зручно те, що Coursera можна завантажити на гаджет як програму, скачати відео-лекції на смартфон або планшет і переглядати в офлайн-режимі, сидячи, наприклад, у транспорті або бігаючи на біговій доріжці в залі.
По закінченню курсу ті, хто успішно склав тест у режимі онлайн, може отримати сертифікат міжнародного зразка. Це вже не безкоштовно.
Український аналог Coursera — сервіс Prometheus від Івана Примаченка. Лекції читають викладачі провідних українських ВНЗ.

Варіант 4: кількаденні лекторії
Ціна питання: від 500 гривень.

Аби отримати базові навички з тієї ж журналістики чи реклами, мало одного майстер-класу чи вебінару, але 4 роки в університеті — це занадто багато. Ідеально — приєднатися до лекторію. Тривають такі міні-школи журналістики, економіки, реклами, політпіару чи економіки декілька днів. Зранку до вечора перед слухачами виступають гуру різних сфер. Погодьтеся, що практики з власного досвіду можуть навчити більшому, аніж теоретики та підручники радянських часів, за якими нас вчать в університеті.
Особливо актуальні подібні лекторії для сфери, якій не навчають ніде — для підприємництва. Ті, хто попри всі проблеми малого бізнесу в Україні не втік за кордон і вирішив відкривати свою справу, насправді елементарно не знають, як це зробити. Тому все більше охочих переходить із безкоштовних лекцій «Як відкрити свою справу» до платних бізнес-шкіл.
Чудовий приклад — Startup Ukraine Анни Петрової, 26-річної дівчини з обкладинки «Форбс 30 до 30». Проблеми освіти та малого бізнесу підштовхнули її до відкриття власної бізнес-школи. «Найчастіше навчання в українському університеті — даремно витрачений час. Це п’ять років» — озвучила Анна думки більшої частини українських студентів: «Найголовніше — це самоосвіта». Саме тоді зародилася думка зайнятися освітнім бізнесом. Перед проектом Startup Ukraine була конференція з підприємництва «Enterpreholic», потім бізнес-табір Made in Ukraine, ко-воркінг KyivWorking.
Формат ко-воркінга Петрова знайшла у Відні, а ідею школи підприємництва запозичила у каліфорнійському університеті Берклі.
Портрет сучасного підприємця-початківця засновниця Startup Ukraine описує так: «Вік 25‒35, це не супер молоді студенти, це люди, які вже отримали якийсь досвід керівника або спеціаліста. Вони розуміють, що на цей час не хочуть працювати на когось, у них з’являються свої мрії та бажання щось зробити. Вони стикаються з проблемами, хочуть щось змінити, через це вони приходять навчатися. Тому що не факт, що досвід, який ти отримуєш „у дядька” не допоможе тобі створити бізнес. Ти будеш розуміти маркетинг та фінанси, але на навчанні ви розумієте алгоритм та модель успішного запуску. За напрямком приходять і маркетологи, архітектори, дизайнери, айтішники».
Стартап (за Анною Петровою) — це початковий бізнес, який шукає бізнес-модель. Щойно ти знаходиш модель і налаштовуєш систему, починаєш накопичувати дохід та прибуток — це вже повноцінний бізнес. У кожного період стартапу триває по-різному. У когось це три роки, у когось і п’ять. Термін пішов із технологічного підприємництва, з IT-проекту.
Успішні випускники Startup Ukraine
Іван Білостоцький мріяв про студію анімації на піску. Зараз йому належить студія «Гра світла». Він щомісяця проводить до восьми майстер-класів, які приносять йому до 200 тисяч гривень на рік. Про нього 2014 року написали у Forbes, як про чоловіка, якому вдалося розпочати успішний бізнес після 40 років.
Ольга Половко перед тим, як потрапила до команди Startup Ukraine, працювала в маркетинговому агентстві. На програму вона прийшла з ідеєю створити бренд жіночої білизни. На початковому етапі їй вистачило 28 тисяч гривень, що при нинішньому курсі трохи більше тисячі доларів! Зараз бренд Leaf набирає популярності серед дівчат.
Багато хто полюбляє вафлі в кафе «Любовь-морковь» на Подолі. Та мало хто знає, що його власниця Катерина Андрієва — також випускниця бізнес-програми Startup Ukraine.
Ксенія Фурсова відома проектом скетч-карт «Travel map». Карти, на яких потрібно стирати відвідані країни, висять на стіні або принаймні є у віш-листі подорожувальників.
Анна Кордонець після курсу Startup Ukraine реалізувала бізнес-ідею ланч-сумок Pack&Go, аналогів яким не існує на українському ринку.
Ще однією школою, у якій можна пройти експрес-курс із підприємництва є «Вільна школа підприємництва» Дмитра Раїмова, що стартувала восени 2015. Перед 500 слухачами виступали ресторатори (Максим Храмов, Ігор Сухомлін, Дмитро Лисицький), власниця згаданої у статті бібліотеки «Ботан», власниця весільного агентства Саша Дергоусова, власниця сервісу обміну Oh my look та багато інших.
Можливості самоосвіти не обмежуються лише мотивуючими лекціями. Ось які тенденції у самоосвіті бачить Дмитро Раїмов: «Час лекцій у стилі „мотивейшн” та „інспірейшн” минає. Потрібні практичні знання. Знайти мотивацію чи натхнення зараз можна й у книгах. Європа зараз практикує лекції Science Pro: у барі чи в кафе збираються охочі дізнатися про космос, генетику та інші науки. У одних ціль — покращити самоосвіту, у інших — просто „випендритися”. Тим не менш, це новий формат і я впевнений, що незабаром він з’явиться в Україні».
Інвестиції у себе та саморозвиток — найкраще, що ви можете дати собі у юному віці. Тож не марнуйте час, а витрачайте його з розумом, аби не ви шукали роботодавця, а роботодавці шукали вас!

Поліна Фоменкова