Сексуальні домагання на робочому місці: правове регулювання та шляхи протидії

Безліч жінок та дівчат в усьому світі потерпають від різних дискримінацій. Прекрасна половина українського населення не є винятком.


Ратифікувавши у 1980 році Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок, Україна взяла на себе зобов’язання всіляко запобігати таким випадкам. Стаття 11 цієї Конвенції проголошує, що країни-учасниці повинні будь-яким чином забезпечити рівні права у сфері зайнятості як для жінок, так і для чоловіків. Сама ж Конституція України гарантує право на рівні можливості у працевлаштуванні, рівну оплату праці всіх громадян незалежно від статі, віку, віросповідання, кольору шкіри тощо. Проте, не зважаючи на міжнародні стандарти, тема сексуального домагання жінок на робочому місці й досі є актуальною.

Вищезазначена проблема визнана  як дискримінація за ознакою статі. Кожна країна світу має різний рівень поінформованості щодо цього питання. На жаль, в Україні сексуальні домагання на робочому місці є латентною проблемою і не знаходять відповідної реакції державних органів. Причина  –  відсутність досліджень такої дискримінації, а також недосконалість законодавства у цій сфері. На даний момент воно має лише декларативний характер і на практиці не придатне до застосування.

Що таке сексуальне домагання?

Варто зауважити, що саме поняття сексуального домагання не має чітко визначеного формулювання. Це можуть бути як небажані знаки уваги, так і прямі дії. Зважаючи на цей факт, постраждалі жінки рідко звертаються до поліції, оскільки довести правопорушення надзвичайно складно. Велику роль грає й те, що під час звернення до суду особисте життя потерпілої виставляється напоказ і буквально розбирається «по кісточках» для того, щоб зрозуміти її поведінку й загалом суть ситуації.

Не треба забувати й про психологічний аспект такої проблеми. Багато хто, отримавши психологічну травму під час конфлікту, просто не готовий і не здатний витримати ще й судову тяганину. Чоловіки з Марсу – жінки з Венери. Те, що жінка може розцінювати  як домагання, чоловік сприйматиме абсолютно інакше. Сильні світу цього  розраховують на те, що їхній флірт буде помічений та отримає відповідь, а прекрасні, у свою чергу, бачать лише загрозу. Ще таким способом чоловіки можуть виражати свою прихильність до жінки, пропонуючи себе, маючи абсолютно серйозні наміри. Однак кожному краще судити із власної дзвіниці.

Як розпізнати дискримінацію?

У першу чергу, це всілякі образи на тему статі та непристойні жарти. Також запрошення, що можуть бути розцінені  як сексуальні або ті, що пов’язані з ними. Обіцянки про сексуальну винагороду  за виконану роботу або ж навпаки: загроза звільненням з роботи чи подібні залякування у відповідь на відмову. Також це будь-які форми дотику до об’єкта дискримінації.

Як не спровокувати та хто відповідальний?

Варто пам’ятати, що на роботі ви саме працюєте, а не шукаєте партнера. Не треба екстравагантно вдягатись та фліртувати. Навіть коли вам сподобався хтось із співробітників, спочатку подумайте, чи варто починати  роман. Зважте всі «за» і «проти». Уявіть, як це може відзначитись на вашій роботі та спілкуванні.

Відповідальними у разі виникнення конфлікту є роботодавець, агентство з працевлаштування, об’єднана комісія з питань професійного навчання або профспілкова організація незалежно від того, чи були конкретні оскаржувані дії забороненими і чи знав про них роботодавець. Також незнання про сексуальні домагання на роботі не звільняє керівництво від відповідальності.

Що робити у разі дискримінації?

Розкажіть про це рідним, друзям, роботодавцеві. Поговоріть з кривдником, запишіть розмову на диктофон для надання додаткових доказів у суді. Намагайтесь не привертати надмірної уваги «залицяльника». Не залишайтесь у офісі сама. Будьте сильні морально, адже сильна жертва стає супротивником. Якщо домагання все одно продовжуються, зверніться до поліції, надайте всі можливі докази вашої дискримінації. Ні в якому разі не можна мовчати про цю проблему. У крайньому випадку, якщо не допомогли навіть правоохоронні органи, звільніться з посади або добивайтесь звільнення тієї людини.

Отож, підбиваючи підсумки, ще раз зауважу: у законодавстві України належним чином не сформульовано механізм вирішення проблеми сексуальних домагань та дискримінації на робочому місці. Сподіваюсь, що коли-небудь влада і суспільство «доросте» морально до вирішення і запобігання даної проблеми. Також не існує належного інформування людей у даній галузі.

Слідкуйте за власною поведінкою на робочому місці: не варто розповідати про своє інтимне життя, а також фліртувати чи заводити романи з колегами. Вдягайтеся пристойно, не влаштовуйте показ мод.

Якщо ви все-таки стали жертвою, не мовчіть, звертайтесь до роботодавця, правоохоронних органів. Ви маєте повне право на повагу до вас та  вашої особистості. Ніхто не може дискримінувати вас.

Усі вищезазначені заходи вбережуть вас від насилля та дискримінації. Розумійте: ваша особиста свобода та права вимагають поваги від інших.

Дарина Концидайло