Стрес стресом, а адекватність – головне

Сьогоднішні події диктують не тільки долю країни, не тільки теми розмов, але і самопочуття кожного. Вже який рік третина українців не висипається та відчуває постійний стрес, котрий не кращим чином відображається на здоров’ї. Вже який рік українці рвуть набуті контакти через політику.


Люди прокидаються і засинають з новинами. Уже не вдивовижу почути в метро розмову про те, як хтось когось побив на політичному ґрунті, як найліпші друзі стали ворогами, а політичні дискусії призвели до розлучення ніби ідеальної пари. Історія пишеться, а тим часом звичайні українці не знають, що робити з усвідомленням такої історії.

Киянка Аліна, що зверталася до психологічного центру, скаржиться: «Не можу нормально спати, до опівночі, буває і довше, дивлюся-читаю новини – як наслідок не можу нормально прокинутися, а про нормальне самопочуття і думати навіть забула. На роботі посеред робочого дня можу заснути».

Таких як Аліна в України вже не тисячі, а мільйони, і з цією «хворобою», чи то пак «епідемією» нам усім потрібно активно боротися, бо невдовзі ми всі перетворимося на суцільну втомлену біомасу, котрою буде легко керувати. Можливо, цього комусь і потрібно.

Сьогодні ми не те, що намагаємося адаптуватися, сьогодні ми вчимося жити по-новому, жити в умовах інформаційної війни, котра триває, загострюється і висмоктує з нас останні соки. Найкраще у цій ситуації зберігати врівноваженість. Тож як?

Порада№ 1: спілкування

Психолог-практик Анастасія Барвінська стверджує, що людей, які не здатні протистояти стресу – третина, і це стосується не лише України, а кожного суспільства: «Стрес має властивість перекидатися з людини на людину, особливо якщо ця людина не стресостійка. Якщо говорити про сьогоднішній час, то складнощів додають ще й ЗМІ, адже в цій ситуації кожен хоче залишатися в курсі подій. Так складається, що події зараз не дуже позитивні, та і стрес журналістів, котрі роблять матеріали, має властивість передаватися до глядачів – ви і самі, мабуть, не раз чули аж занадто збуджений і знервований голос в ефірі. От саме цей фрагмент і діє підсвідомо».

Для того, щоб хоч якось звільнитися від нав’язливих думок, психолог радить більше спілкуватися з рідними та друзями і якомога менше говорити на тему політики. Хоча пані Барвінська і наголошує, що повністю відмовитися від політичних розмов не можна, бо якщо не давати вихід власним думкам, це все може обернутися ще більшим стресом і навіть головними болями. Якщо вам конче треба виразити свою політичну позицію чи поскаржитися комусь, то краще це робити з людиною-однодумцем, котра не буде вступати з вами в активні і болючі суперечки.

Якщо ж ваш потенційний співбесідник має кардинально інші політичні погляди, то спілкуватися на політичні теми не варто, якщо ви звичайно не хочете зіпсувати контакт остаточно. Достатньо спілкуватися на побутові теми, підтримувати розмову і відволікатися від спроб перейти на тему політики. Якщо ж ваш співбесідник все ж намагається переконати вас у своїй точці зору, психолог радить сказати відверто про те, що ви не хочете псувати відносини через різні погляди. Образа через відмову в обговоренні певної теми пройде швидше, ніж образа через несприйняття і перечення певного твердження, особливо того, що виросло на політичному ґрунті.

Порада №2: інформація

Також потрібно знизити кількість перегляду новин до трьох разів на добу (за винятком надзвичайних умов). Така кількість переглядів нової інформації і даватиме чітку картину того, що відбувається, і разом з тим не дасть вам з’їхати з глузду. Надмірне «споживання» новин не дає людині зосередитися на питаннях буденного характеру, котрі раніше людина виконувала «на автоматі». Зосереджуючись на інформації із великого зовнішнього світу, людина перестає відати своїм оточенням, від якого залежить її життєдіяльність. Це і навчання, і робота, і справи по господарству.

Тривога зараз перемагає над багатьма позитивними емоціями. Постійне перебування «в гущі» подій не дозволяє розслабитися людині, напружує і роззосереджує її. Невідання того, що буде завтра породжує невпевненість як у завтрашньому дні, так і у самому собі. Крім цього, за словами пані Анастасії, теперішня ситуація – справжня перевірка відносин, адже втримаються тільки міцні зв’язки.

Порада №3: гумор

«Важливо також стежити за тим, щоб ваше почуття гумору не зникало. Поки є почуття гумору, допоки є і здорове розуміння того, що відбувається навкруги. Як тільки людина перестає сміятися і глузувати з того, що відбувається навкруги неї – можна непокоїтися, адже людина переживає неабиякий стрес і вже просто не може жартувати про серйозні речі. Хоча саме «серйозні жарти» і є показником того, що з людиною все добре. Судячи з того, що зараз відбувається в соціальних мережах – можна бути спокійним, адже люди жартують не лише над примітивними речами, але і над важливими політичними – в суспільстві все більш-менш добре. Гумор – це своєрідний індикатор. Ним аж ніяк не можна нехтувати», – каже психолог.

Проблема в неусвідомленні проблеми

Основна проблема зараз полягає у нашому менталітеті. Для багатьох слово «психолог», це конче щось, що зв’язане зі словами «шизофренія» і «псих». Більшість українців просто на психологічному рівні не можуть змиритися з тим, що вони потребують психологічної допомоги. Для таких людей краще буде, як думають вони, втопити горе у пляшці, або виплескувати свою лють на найближче оточення, проте аж ніяк не звернутися до спеціаліста.

Якщо людина не бачить проблеми – це одне, а коли вона її не усвідомлює – це вже інше, адже людина ніби і бачить зміни в собі, проте важливим питанням, котре потребує рішення, його не вважає. Таких людей у нашому суспільстві більшість навіть і без війни, це проблема менталітету. Переконати людину, котра не хоче сама собі допомогти, у тому, що потрібно звернутися до спеціаліста – майже марно, більш імовірно, що на ґрунті цього будуть розірвані відносини.

Спалити-не-спалити мости

Сто разів відміряйте, перед тим, як розірвати відносини. Дружбу і контакти ви набували роками, а то і десятиліттями – подумайте, чи не будете сумувати хоч за якимось аспектом людини, хоч за чимось, що пов’язано з нею. Розірвати відносини легко, проте склеїти назад, чи побудувати нові дуже і дуже складно.

За останній час на підставі різних політичних поглядів руйнувалася не одна сім’я, не одна щаслива пара, батьки і діти ставали ворогами, онуки переставали спілкуватися з дідусями і бабусями, кращі друзі видаляли номери телефонів один одного, та навіть діти в садочку, наслухавшись усього вдома, конфліктували. Подумайте, чи варта якась політика вашої спокійної розмови з мамою чи вашого ліпшого друга. Політика була, є і буде, а ми… У нас життя одне і його псувати не хочеться.

Попри всі страшні реалії сьогодення і постійну втомленість від того, що відбувається, у сьогоднішній ситуації є і плюси: по-перше, нація усвідомила свою силу і об’єдналася, а по-друге, це така собі перевірка не тільки на відносини, але і на адекватність. Якщо людина аж занадто жваво і весело реагує на те, що когось із «ворожого табору» вбили, то її адекватність або під загрозою, або вона взагалі відсутня.

Оцінюйте ситуацію адекватно і не сприймайте все близько до серця, адже головна наша мета у цій ситуації – вижити і залишитися тверезомислячими людьми. Попри усі промивання мозку, попри усі президентські виборчі кампанії, ми просто зобов’язані залишитися собою.

Олена Шуліка