Субкультури: варто чи ні?

Буратіно — гопник, Мальвіна — треш, П’єро — емо. Ні, це не черговий блокбастер, знятий на новий лад. Це літературні представники сучасних культурних течій. Які ж вони є?


Та, що живе в культурі

СубкультуриЯкщо дослівно перекласти з латини слово «субкультура», то виходить, що це «підкультура», тобто окремий мікросвіт культури. Головними її компонентами є особливі смаки, стиль, система цінностей, хобі.

Уперше тих, хто прагне показати всім власне «я», помітив американський соціолог Девід Рісмен. Він увів у 1950 році термін «субкультура». На його думку, це група людей, що віддає перевагу стилю та цінностям, які обирає меншість.

Його послідовник Дік Хебдідж вважав, що це об’єднання людей зі схожими смаками, які протистоять загальним стандартам, тобто спільнота людей, які прагнуть своєрідно виділитися та виразити себе.

Прародичка сучасних молодіжних течій

Коли в людей з’явилося бажання самовиразитися? Мабуть, усе почалося з наших прародичів, які в перервах між полюваннями присвячували час красі. Одні розмальовували обличчя й тіло, інші виготовляли прикраси з трав і зубів тварин. Так перші неформали прагнули виділитися з-поміж інших одноплемінників.

Субкультури нового часу

Минали століття та тисячоліття, а мода на самовираження залишилася. Неформальних культурних течій стало більше після 1950 року — з’явилися металісти, готи, растамани, хакери, толкієністи. Одними з найпопулярніших молодіжних течій стали хіпі, панки та емо.

Хіпі була однією з перших субкультур, що з’явилася в 60-х роках минулого століття. Представники хіпі були пацифістами, виступали за демократію, слухали рок-н-рол і сповідували вільне кохання. Вони називали себе «дітьми квітів», про що зокрема свідчив їхній зовнішній вигляд. Яскравий одяг, безліч прикрас, щира усмішка, довге волосся, квіти в руках — ось головні зовнішні ознаки хіпаря. Може здатися, що це ідеальна за поглядами субкультура, та в кожній бочці меду є ложка дьогтю. Часто хіпі «балувалися» наркотиками.

Панк субкультураСвоєрідними є також представники іншої культурної течії — панки. Шалені, екстремальні, незалежні — це три головні епітети, які їх найточніше описують. Вони — бунтівники, що полюбляють носити старомодний одяг та ірокез. Для емоційних панків не існує правил, вони всіляко демонструють заперечення масової культури та усталених моральних норм.

Емоційними, але в дещо іншому сенсі є емо. Також їх ідентифікують як емо-кідів. Це романтичні натури, депресивні (навіть плакси) та шанувальники чорно-рожевих речей. Чому саме такі кольори? Все досить просто. Чорний — це смуток, вічна депресія, рожевий — короткі моменти радості, певне заперечення готичного напряму. Що цікаво, цей стиль виник на основі емо-року.

«Мережеві» субкультури

Емо, готи, металісти, хіпи, байкери — звісно, ще можна знайти представників названих субкультур. Проте зараз точно не пік їхньої популярності. Так звані сучасні неформали більш спокійні та врівноважені. Однак, вони мають те, про що не знала молодь минулого століття, — соціальні мережі та мобільні додатки. Саме завдяки цим благам інтернет-цивілізації широкої популярності набули, наприклад, ванільки та хіпстери.

До першої з «мережевих» культур належать романтичні, ніжні та чутливі дівчата, які, здається, постійно витають у хмарах. Їм подобаються футболки з написом «I love NY», уггі та вузькі джинси. Своє життя вони закарбовують у соціальних мережах — часто дописують про переживання та публікують різні фотографії. А ще знаєте, яке улюблене місце вдома в представниць цієї субкультури? Правильно, як не смішно — підвіконня. Це зручна локація для роздумів і читання.

ХіпстерПопри те, що слово «хіпстер» з’явилося ще в 1940-х роках, найбільшої популярності цей рух набув саме з розвитком інтернет-простору. Вони так само обожнюють фотографуватися та часто хизуються своїми «луками» в соціальних мережах. Для них це черговий спосіб самовиразитися. Хіпстерів називають сучасними стилягами, вони полюбляють вінтажні речі та аксесуари. Їхній образ цікавий, неординарний, одяг часто підходить як для дівчат, так і для хлопців.

Окрім цього, хіпстерів вирізняє дещо байдужий погляд на світ. Їх не цікавлять політика й соціальна сфера життя. Натомість вони багато читають і вважають себе творчими людьми. Та і професію хіпстери вибирають собі відповідну.

«Мені подобається все, що пов’язано з хіпстерством. Я люблю носити оригінальні речі та бути не такою, як усі. Мені здається, що хіпстерами народжуються. Я кажу саме про світобачення, про оригінальні погляди та особливе мислення», — розповідає Олеся Васько, представниця модного молодіжного напряму.

Бути чи не бути: нота психології

Одразу зазначимо, що спеціалісти не мають одностайної думки про те, як потрібно ставитися батькам до філософії хіпстерів, готів чи емо. Одні кажуть, що дитину треба «рятувати від секти», інші вважають, що це непогано, але не треба переступати межі дозволеного.

Субкультури

Майбутній психолог Олег Василенко частково поділяє думки своїх колег: «Якщо молодіжна течія допомагає людині жити та, зрештою, робить її щасливою та успішною — це добре. Але якщо субкультура — спосіб вижити, вияв нездатності адаптуватися до життя інакше — це погано. На мою думку, необхідно насамперед дізнатися, що спонукало людину до змін. А самі субкультури — це не добре та не погано. Вони просто є. Хоча все залежить від ситуації. Якщо підліток, наприклад, мав якісь проблеми, але одна із субкультур стала таким собі «рятівним кругом», допомогла з ними впоратися — це плюс. Якщо потім молодіжна течія буде заважати людині жити в суспільстві й досягати того, чого вона дійсно хоче, — це величезний мінус».

Кожна людина особлива — зі своїми поглядами та історією за плечима. Кожна має право на самовираження. Вирішуйте самі, чи носити різнокольорові речі, чи їздити на байку, чи бути пофігістами, сидіти на підвіконні, слухати рок. Головне — залишитися собою та не загубитися серед сотень таких само субкульурників.

Анастасія Биковська