Сучасні хобі

Конфуцій колись сказав: «Знайди собі справу до душі і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». І безумовно був правий, але в сучасному світі досить непросто знайти роботу, на якій можна було і грошей непоганих заробити, і свої творчі амбіції реалізувати. Тому, коли  з’являється стабільний дохід, яким ви здатні забезпечити свої основні життєві потреби, обов’язково виникає тяга до самовираження.  Тут на допомогу приходить хобі. Збиранням марок, пляшкових пробок і красивих листівок нікого не здивуєш. А ось новомодні захоплення займають гідне місце в дозвіллі сучасних молодих людей.


 Буккросинг

Це процес «визволення» книг. Прочитавши книгу, ти не ставиш її на полицю в своєму будинку на віки-вічні, а «відпускаєш на волю» – в подорож по світу. Хтось знаходить її, читає, і знову відпускає.

Спостерігати за «подорожуючими» книгами можна через спеціальні сайти в Інтернеті. Кожній книзі присвоюється свій номер, в неї вклеюють спеціальні знаки, а той, хто знайшов книгу, зобов’язаний повідомити про свою знахідку в інформаційний центр.

Щоб взяти участь у буккросингу, потрібно спочатку самому зареєструватися на сайті (міжнародний – bookcrossing.com, український –  bookcrossing.net.ua), потім зареєструвати книгу, яку ти «відпускаєш», і чекати, поки хто-небудь її знайде.

Слід відзначити, що це хобі виникло дуже своєчасно, враховуючи тенденцію позбавлятися від старих бібліотек в квартирах і будинках для того, щоб звільнити  більше простору для життя. Основне завдання цього руху – перетворити весь світ на величезну бібліотеку.

Геокешинг

Фактично це означає «пошук скарбів». Тільки скарби закопані зовсім не піратами, а цілком сучасними людьми. Та й скарбами такі схованки назвати важко. Принцип геокешингу такий: хтось із учасників руху збирає контейнер, в який вкладає приємні дрібниці: касети, диски, іграшки, монети та інші радощі. Потім ховає цей контейнер за межами міста. Вибір місця для схованки завжди не випадковий – скарби ховають в маловідомих місцях з вираженою культурною, історичною або природною цінністю. Зараз заповітні капсули розміщують навіть під водою.

Щоб швидко і без проблем знайти схованку, слід користуватися GPS-навігатором. Відкривши контейнер, можна взяти собі будь-яку річ, замінивши її на свою – рівноцінну. Також обов’язково потрібно залишити про себе інформацію та записати в блокноті схованки свої враження. Крім того, «відписатися» слід і на сайті, де була знайдена інформація про «скарб».

Це ідеальний варіант активного дозвілля для:

  • групи друзів;
  • класу або університетської групи;
  • сім’ї;
  • співробітників компанії.

Вирушати на пошуки скарбу можна й самому, адже головне у геокешингу – цікавість і жага до відкриттів. Ця гра міжнародна – тільки в Україні іноземцями залишено понад 40 схованок. Наші ж співвітчизники теж не відстають й заховали свої скарби на теренах Єгипту, Болгарії, Чорногорії, Ірану та Нідерландів.

Соціальне завдання руху – познайомити людей з цікавими місцями рідного міста, дізнатися про їх враження від освоєння нових територій.

 Розведення метеликів

На зміну «довгожителям» хом’якам й акваріумним рибкам прийшли метелики. Часу на хобі залишається все менше і менше, а за розвитком природи іноді хочеться поспостерігати. Та й метелики – дуже вже вдячні істоти. Їх можна дарувати в подарунковій упаковці, щоб вони з веселим шелестом розліталися навколо, можна засушувати і робити сувеніри, а з їх крилець деякі художники примудряються робити чудові картини. Сучасні «метеликові ферми» пропонують також лялечок для самостійного розведення. Але «метеликознавцям» і цього замало: вони хочуть спостерігати весь процес розвитку: яйце –  кокон – гусениця – метелик.

Метелик живе в природі від трьох до тридцяти днів. Якщо за ним правильно доглядати, то в домашніх умовах може прожити до двох тижнів. Годувати його потрібно медом, розведеним водою з пропорцією 1:10; брати в руки, коли крильця його складені, а при необхідності поправляти хоботок маленької паличкою.

Моддинг

Моддинг – слово, яке все частіше використовується в мережі Інтернет і комп’ютерних журналах, хоча в жодному тлумачному словнику ви його не знайдете. Ніхто не знає й, напевно, ніколи вже не дізнається, хто і де вперше вимовив або написав це слово. Ніхто ще так і не вигадав  чіткого визначення поняття «моддинг», а в кожного, хто цим займається, своє розуміння його змісту і значення. Загалом моддинг – це зміна, покращення комп’ютера, в основному корпусу, до непізнаванності, або створення корпусу з нуля, причому корпус може бути зроблений з різних матеріалів, навіть з картону.

Моддинг – це мистецтво створення ексклюзивного корпусу, втілення своїх думок та ідей. Моддинг – це стиль і спосіб життя, а моддер – це людина, яка хоче зробити свій комп’ютер чи будь-який інший електронний пристрій красивим і незвичайним. Можливо, для когось це спосіб самоствердження, власної ідентифікації. Шляхом кардинальної зміни зовнішнього вигляду свого пристрою або побудови корпусу з нуля творчі особистості висловлюють свою індивідуальність. Загалом, моддингом можна називати будь-яку, навіть найменшу і непомітну зміну корпусу, заміну світлодіодів в корпусі або створення власного кулера, шляхом прикріплення вентилятора до радіатора.

І якщо раніше моддери тільки робили невпевнені кроки у своєму «професійному» напрямку, то зараз результати їх роботи ніщо інше, як справжні витвори комп’ютерного мистецтва. Практично кожним їхнім творінням цікавиться велика кількість людей, які з непідробним інтересом стежать за процесом роботи, отримуючи від цього естетичне задоволення.

На численних сайтах моддери діляться своїми досягненнями, влаштовують конкурси, а іноді й виставляють на продаж свої досягнення.

 Чіндогу        

Японія – країна-лідер за кількістю винаходів. Кожен японець прагне якимось чином вдосконалити і раціоналізувати ту сферу діяльності, в якій він працює. Винахідництво настільки проникло в повсякденне життя громадян, що навіть гумор не обходиться без винаходів! Чіндогу – це незвичайні кумедні речі, які несподіваним чином можуть стати корисними, але безпосередньо для цього не призначені. Створення чіндогу – одне з наймодніших захоплень в Японії.

Популяризував концепцію чіндогу японський журналіст Кенджі Кавакамі, який став творцем Міжнародного товариства чіндогу, що об’єднує близько 50 тисяч осіб. Кавакамі характеризує чіндогу як «винаходи, які, здавалося б, повинні були значно полегшити життя, але чомусь цього не роблять».

 Справжнє чіндогу неможливо купити. Їх ідеї поширюються абсолютно безкоштовно і не продаються, навіть як приколи. Адже як тільки вони почнуть приносити дохід, то відразу стануть корисними. А це суперечить одному з непорушних правил чіндогу.

Правила чіндогу:

  1. Чіндогу не призначені для реального застосування.
  2. Чіндогу повинні бути втілені в речах.
  3. Невід’ємна частина кожного чіндогу – це дух анархії.
  4. Чіндогу – пристосування для повсякденного життя.
  5. Сміх не повинен бути єдиною причиною для створення чіндогу.
  6. Чіндогу не продаються.
  7. Чіндогу не пропаганда.
  8. Чіндогу не заборонені.
  9. Чіндогу не можуть бути запатентовані.
  10. Чіндогу не завдають шкоди.

Це безкоштовний східний подарунок тим, хто страждає так званим «речизмом», робить собі кумирів з речей. Дані винаходи нагадують модникам про ексцентричність великих денді минулого, про свободу справжніх естетів – свободу бути непотрібними.

 Паркур

Паркур – це мистецтво, яке було засноване в 90-ті роки у Франції Давидом Беллем і Себастьяном Фука, поєднує в собі різні спортивні елементи. Його метою є раціональне переміщення трейсерів (тих, хто займається паркуром) на будь-якій території, незважаючи на перешкоди: будівлі, стіни, сходи, дахи – та не завдаючи шкоди здоров’ю.

Це хобі набуло популярності після численних фільмів, де герої легко стрибають по дахам, бігають по стінах і просто «літають» вулицями міста без спеціальних пристосувань. Один з найяскравіших прикладів – фільми «13-й квартал» чи «Ямакасі». Сьогодні сотні юнаків та дівчат намагаються повторювати ці трюки, та прагнуть довести собі й оточуючим, що «літати» неможливо тільки тому, що люди самі обмежують свої здібності. Одна з головних цілей паркуру – подолати свої страхи і обмеження, показати, що можна пересуватися вулицею так, як тобі заманеться: легко, швидко, «в польоті».

 Для дівчат у цій дисципліні є свої обмеження: у них менш розвинена верхня мускулатура, тому їм складніше відштовхуватися руками, стрибати через стіни і високі перешкоди. Але при цьому дівчата більш гнучкі й пластичні, що дозволяє їм легко долати низькі перешкоди набігу.

Знаходьте можливості реалізувати свої найсміливіші мрії та бажання й займайтеся тим, що вам подобається!

Олена Закалата