Супергерої в шароварах: комікс-культура в Україні

У наші дні комікси стали надзвичайно популярними в усьому світі. І Україна не є винятком. Хоч культура читання та виготовлення графічних романів у нашій державі ще перебуває в зародковому стані, ми вже починаємо активно розвиватися в цій сфері.


Трохи про історію

Не зважаючи на те, що комікси вперше з’явилися саме в Європі, найбільшого поширення і популярності вони набули в США. В кінці 19 – на початку 20 століття вони друкувалися на сторінках багатьох американських газет та журналів. Цей період започаткував традицію друку графічних історій окремими виданнями.

Наступний період, який заведено називати “золотою добою” коміксів, ознаменував перехід від гумористичного стилю в цій галузі до більш пригодницько-героїчного. Так 1938 року на сторінках журналу “Action Comics” народився Супермен. Саме на цьому етапі розпочалася історія тих коміксів, які зараз знайомі кожному. Після “золотої доби” виділяють ще “срібну” та “бронзову”, які відзначаються падіннями та підйомами в індустрії. Ми  живемо у так звану “сучасну добу коміксів”, яка була започаткована легендарним виданням “Хранителі”, до слова, – це єдиний графічний роман, який увійшов до списку “100 найкращих художніх романів” за версією журналу “Time”. Українська ж історія видання коміксів тільки починається.

Комікси в Україні

Культура читання графічних романів в нашій державі розповсюджена не так широко. Це і не дивно, адже якщо в Америці ще дідусі та батьки сучасного покоління  свого часу чекали чергового випуску “Супермена”, у нас на батьківщині лише декілька років тому почали з’являтися переклади рідною мовою. Але і на цьому терені зараз існує чимало проблем, і багатьом поціновувачам комікс-культури доводиться поповнювати свої колекції книжками російською чи англійською мовами. Мабуть, багато хто з любителів коміксів знайомий із ситуацією, коли хочеш придбати графічний роман про не надто популярного персонажа, то доводиться чекати екранізації, аби на хвилі популярності до України це видання донеслося принаймні тією ж російською мовою. Проте в останні роки стається багато позитивних змін. “Неможливо передбачити, що саме продаватиметься на українському ринку. Тут важко вгадати. Зараз є багато авторів, і кожен може знайти щось особисто для себе”, – розповідає Ігор Баранько, художник-графік.

Активний розвиток комікс-фільмів популяризував як окремі історії у цій галузі, так і саме поняття загалом. Декілька разів в Україні проводилися комік-кони, активніше починають з’являтися спеціалізовані магазини. Це, звісно, не ті магазини коміксів, які ми звикли бачити в американських фільмах. Наші полиці виглядають значно скромніше, проте, і це змушує радіти істинних шанувальників жанру.

Дороге задоволення

В Україні захоплення колекціонуванням коміксів не є надто дешевим. Якщо на Заході будь-який школяр, виділивши невеличку суму з кишенькових грошей, може купити заповітну книжку, то у нас за один екземпляр доведеться викласти  в середньому 150-200 гривень. Справа тут у форматах. За кордоном популярним форматом, який найбільше асоціюється саме з друкованими коміксами, є сингл – періодичне видання, що за обсягом нагадує тонкий журнал. В Україні такий вид презентовано погано, важко знайти серію, яка б була представлена повністю. Тому українські шанувальники коміксів найчастіше звертаються до інших форматів: до ТПБ (англ. Trade Paper Back) – це збірка декількох синглів у книжковому форматі, таке видання має більший розмір та корінець; або до хардкаверу – видання із твердою обкладинкою. В Україні історії про супергероїв зазвичай представлені російськими видавництвами (наприклад, “Комільфо” для шанувальників компанії Marvel чи “Азбука” для пошановувачів DC). Якщо “Комільфо” друкує комікси форматі ТПБ, то “Азбука” зосередилася на видавництві історій у форматі хардкавер, що значно збільшує ціну останніх. ТПБ, зважаючи на більший обсяг та деякі особливості друку, коштують дорожче за сингли, але на сьогодні залишаються найоптимальнішим варіантом для українського споживача.

Українські супергерої

Зважаючи на проблеми, що існують у сфері розповсюдження іноземних коміксів, часто можна почути: “ А що вже й казати про власну продукцію…”.

Однак вона існує і є досить популярною у відповідному колі поціновувачів. Тут можна згадати “Даогопак” – фентезійний графічний роман Максима Прасолова та Олексія Чебикіна,  в якому розповідається про пригоди козаків-характерників. Книга була представлена на франкфуртському книжковому ярмарку в перекладах польською та англійською мовами. Тож маємо непогану основу для виходу української продукції на світовий ринок. “Коли мені тільки спало на думку зробити “Даогопак”, видавці й не думали, що комікс матиме у нас успіх. Тому я заснував власне видавництво”, – зауважив Максим Прасолов.

Графічний роман “Герой поневолі” фентезійністю не відзначається, на сторінках цього видання автори Сіріл Горішний та Міхай Тимошенко майстерно візуалізували українську класику. Комікс є двотомною графічною адаптацією повісті Івана Франка. Малюнки чудово передають атмосферу старого міста, а чорно-білий стиль вражає одночасно своєю простотою і увагою до деталей. Потрібно також зазначити, що жанр відтворення класики в коміксах не новий для України – у 2007 році видавництво “Грані-Т” розробило серію графічних романів, серед яких можна знайти адаптації  “Кайдашевої сім’ї” Нечуя-Левицького, “Захара Беркута”, “Конотопської відьми” за Квіткою-Основ’яненком. Проте саме “Героя поневолі” сьогодні можна вважати найякіснішою адаптацією у коміксі української класики.

Інший графічний роман “Максим Оса” розповідає нам про Козака Корсунського полку Максима, який після повернення додому виявляє, що всі вважають його померлим. Ігор Баранько подарував нам чудову історію, сповнену українського колориту та цікавих образів. Сам комікс можна охарактеризувати як містичний детектив, події якого розгортаються у сімнадцятому столітті. Цікаво також, що у 2017 році вийде перша українська екранізація коміксу, в основі якого лежить саме ця історія.

Звісно ж, трьома книжками український ринок коміксів не обмежується, українські митці випускають і багато інших графічних романів. Тож бачимо, що цей жанр в Україні не тільки існує, а й розвивається, поступово виходить на міжнародний рівень… І хоча це відбувається не так активно, як хотілося б українським коміксоманам, ми віримо, що “золота доба” українських коміксів ще попереду.

Дарина Риженко