Такий набридливий герпес

Дев’яносто відсотків населення Землі є носіями вірусу звичайного герпесу. Болючі пухирці на губах ледь не щомісяця псують людям життя. Ми часто недооцінюємо цю хворобу, намагаючись самостійно її побороти. Наскільки серйозним є герпес та як раз і назавжди позбутися його? Ми знаємо секрет.


Що таке герпес?

Герпес – це вірусна інфекція, яка характеризується появою невеликих ве­зикул (маленькі пухирці з рі­диною всередині). Є багато різновидів хвороби, але найпоширеніша — початкова форма, яка проявляється на­вколо рота, носа, на статевих органах, рогівці ока, рідше — на руках та животі. Суп­роводиться помірними ток­сичними реакціями: почер­воніння, біль, свербіж.

Часто люди й самі не зна­ють, від чого у них з’явився герпес. Інколи можуть навіть не помітити його, переплу­тавши висипи на тілі зі зви­чайними прищиками. На ро­гівці він дає відчуття «піску» в очах. Якщо не розвиваються ускладнення, то за кілька днів прояви герпесу безслідно зникають навіть без лікуван­ня.

Часто хворі відчува­ють головний біль, запамо­рочення, нудоту, зниження апетиту, слабкість, біль у суг­лобах, кишечнику та прямій кишці, інколи навіть проноси. Лікарі пояснюють це тим, що, коли у нас на губах з’являються везикули, такі ж при­щики утворюються і в шлунку та на інших сли­зових оболонках. Тож якщо людина по­гано почувається, їй необхідно звернутися до лікаря. Адже зовні ми можемо чимось дезінфікувати, підсушити ранку, а от усередині організму — ні.

 Звідки ж він береться?

При­чиною появи герпесних вези­кул можуть бути сонячні опіки, пошкодження губ, застудні захворювання, а також переохолодження, протяг, травма, інсо­ляція (засмага), фізичний і емоційний стрес. Спалах спостерігається під час холодних пір ро­ку, навесні та восени, коли в людей слабшає імунітет.

Вірус простого герпесу проникає в організм через пошкоджені ділянки шкіри. Проходячи оболонками нервів, він потрапляє в нервові ганглії або в клітини мозку, де знаходиться в неактивному стані. Якщо місцем розташування вірусу в стані «спокою» є клітини мозку, зазвичай він викликає ураження шкіри губ або носа. Якщо ж вірус в цьому стані розташовується в нервових гангліях, то в цьому випадку він вражає шкіру тулуба.

Шляхи зараження герпесом: при народженні від матері, повітряно-крапельний, кон­тактний та статевий. Коли в сім’ї хтось один підхопив цей вірус, то незабаром він буде у всіх близьких, якщо вони мають слабкий імунітет. Вірус швидко проникає через по­шкоджену шкіру та слизову оболонку. Тож недарма дітям завжди кажуть: не їж чужою ложкою, не пий із чиєїсь чаш­ки. Не можна чіпати висип руками чи здирати засохлу шкірку, оскільки вона захи­щає рану від зовнішнього бруду та бактерій. До того ж, роздерши рану, ви лише роз­несете хворобу по тілу.

 Наскільки небезпечний вірус гер­песу?

Початкова стадія зараження герпесом може пройти в такій легкій формі, що залишиться непоміченою. Найчастіше на шкірі утворюється кілька болючих пухирців. Проникнувши одного разу в організм і оселившись в клітинах мозку або нервових гангліях, вірус знаходиться в неактивному стані доти, поки подразник не спричинить його відновлення.

У той момент, коли вірус знову активізується, на деяких ділянках шкіри (де згодом утворяться ве­зикули) з’являється свербіж, поколювання, біль або ж виникає відчуття, що «не все гаразд». Наявність цих симптомів означає, що, ставши активним, вірус герпесу проникає в оболонки нервів та виходить на поверхню шкіри, де згодом утворюються скупчення хворобливих прищів. Протягом тижня пухирці будуть сильно вас турбувати, а потім зникнуть, щоб знову з’явитися через деякий час.

Часто внутрішні ранки породжують шкідливу бакте­ріальну флору, яка стає при­чиною шлунково-киш­кових захворювань. Наталя Валеріївна Нещик, лікар, розповіла про те, наскільки небезпечним є вірус гер­песу:

«Вірус простого герпесу — це ДНК-вірус, як і СНІД. Поділяється на два типи: ВПЧ1 і ВПЧ2. Це не означає, що всі, хто хворіють на  герпес, ма­ють схильність до зараження СНІДом, але якщо у пацієнта він довго не минає, масово проявляється на тілі або з’яв­ляється знов і знов, то лікаря має насторожити: чи не хвора ця людина на СНІД?»

Герпесна інфекція швидко інактивується при нагріванні та ультрафіолетовому опро­мінюванні й довго зберіга­ється при низьких температурах. Навіть у пасивному стані вона пошкоджує нервову систему і живе у гангліях (не­рвових вузлах), які переса­дити неможливо. Тому твердження, що переливання крові може вилікувати герпес, —  неправда.

Неабияку загрозу для жит­тя, за словами лікаря, герпес несе тим, хто хворіє на гепа­тит або енцефаліт, оскільки спричиняє тяжкі ускладнення. Люди, котрі страждають від герпесу, часто скаржаться на болі в шийному відділі хребта, міжреберні та поперекові.

Часом ця інфекція призводить до ранніх абортів, передчасних пологів та вад плода в утробі матері. Тому вагітних жінок та тих, котрі планують вагіт­ність, лікарі відразу перевіряють на наявність гер­песу в крові. Найчастіше жін­ки навіть не здогадуються, що в них є вірус, допоки про це не скаже гінеколог. Відтак вони проходять спеціальний курс лікування.

 Що ж робити?

Якщо при перших озна­ках герпесу (свербіж та біль) у пацієнта немає під рукою жодних засобів су­часної терапії, то перша до­помога — йод. Він підсушує і дезінфікує. Можна викорис­товувати й сік алое. Не варто користуватися домашніми спиртовими на­стоянками, бо правильно приго­тувати їх може лише спеціа­ліст. А взагалі у нагоді може стати будь-яка протигерпесна мазь.

Герпес допомагають вилікувати ягідні, фруктові та овочеві соки, а також соки з домашніх та дикорослих рослин. Головне, щоб вони були свіжими. Свіжовичавлені соки швидко засвоюються в організмі та сприяють його відновленню. Лікарі радять пити від 0,5 до 3 склянок соку на день в залежності від його фізіологічних та лікувальних властивостей.

Важливим є й загартовування організму та водолікування, яке включає в себе теплі ванни з різними речовинами, ефірними маслами, травами. Воно має багатоаспектний вплив на організм: активізується нервова система, розширюються судини шкіри, зміцнюється серцевий м’яз. Ванни з відварами трав допомагають позбутися герпесу. По-перше, на шкірі розкриваються всі пори та стимулюються її рецептори — вона дихає, а по-друге, пара від лікарських трав проникає в організм, очищаючи його від різних мікробів. Температура води має бути приблизно 37-39 градусів, положення тіла — зручним (бажано напівлежачи, не закриваючи водою область серця). Такі процедури повинні тривати 15-20 хвилин один раз на 2-3 дні. Курс лікування ваннами становить 10-14 днів. По закінченню лікарі радять обливатися прохолодною водою температурою 18-19 градусів. Якщо ж відчули, що вам погано (головний біль, запаморочення, слабкість) – необхідно відмовитися від водолікування.

Існують й інші способи позбутися герпесу. Щоб запобігти появі виразок, треба  уважно прислухатися до відчуттів в області носа та губ. Тільки-но з’являється свербіж – швидше за справу.

1. Змастіть уражені вірусом ділянки свіжим соком лимона. Якщо буде щипати (іноді дуже сильно), це нічого. У лимоні міститься вітамін С, який згубно діє на різні мікроби.

2. На початковій стадії допомагає свіжий сік алое, каланхое, фіалки триколірної або чистотілу. Вам потрібно подрібнити листя, скласти їх у шматочок чистої марлі та видавити сік. Кожні півгодини змащуйте ним губи.

3. Допомогти може й звичайний чорний чай. Змочіть вату або марлю у заварці та прикладіть до носа чи губ. Потримайте півгодини. Якщо уражені вірусом місця будуть надалі вас турбувати, за годину повторіть процедуру.

Можна робити компреси з насіння льону. Для цього насіння гріють на сухій сковорідці, зсипають його в маленький мішечок з тканини та прикладають до хворого місця.

Якщо ве­зикули на шкірі все-таки з’явились, не засмучуйтесь. Їх можна позбутися такими способами:

1. Прикладіть кубик льоду до пухирця та тримайте, поки лід не розтане. Цю процедуру потрібно проводити протягом двох годин, постійно змінюючи шматочки.

2. Частіше змащуйте подразнену шкіру соком алое, каланхое, фіалки та чистотілу.

3. Подрібніть свіже листя малини та прикладайте його до ве­зикул чотири рази на день.

4. Непогано знімають біль компреси з тертого яблука або сирої картоплі.

Щоб повністю позбавити себе від всіх проявів герпесу, необхідно пити відвари трав. Вони не тільки заважають проявлятися вірусу, а й зміцнюють імунітет. А мазями, примочками й компресами потрібно користуватися, тільки коли герпес, незважаючи на ваші старання, проявляється ззовні.

Якщо за сім днів герпес не пройшов, розпорошився по тілу або супроводжується вищезгаданими ознаками, краще звернутися до лікаря. При появі пузирів він може порадити ліки, призначені для придушення вірусу на поверхні шкіри, однак ці препарати не впливають на вірус, що знаходиться в клітинах мозку. Спе­ціалісти зазвичай прописують вітаміни групи В та протизапальні препарати.

Оскільки за дев’яносто від­сотків імунітету відповідає кишечник, щоб запобігти по­яві герпесу, не допускайте дисбактеріозів, лікуйте ос­новні захворювання. Щоб під­вищити імунітет, треба їсти фрукти та овочі. Але якщо ви вже захворіли, краще дотримуватись певної дієти. Аби не травмувати шлу­нок, не їжте кислого й гос­трого — можливий гастрит. Гарний відпочинок та сон, про­вітрювання помешкань та уник­нення контакту з хворими — запорука вашого здоров’я. Антигерпесну терапію потріб­но проходити лише при загостренні, коли є висипання, в іншому разі лікування не дасть ефекту.

Тож підтримуйте свій імунітет і нехай вірус герпесу не тривожить вас!

Марія Карабач