Ті, хто мружаться

Короткозорість – це дефект зору, при якому людина погано розрізняє предмети, що розташовані на далекій відстані. За статистикою, міопією (так ще називають короткозорість) страждає кожен третій житель планети. Зазвичай, ця хвороба зароджується у віці від 7 до 15 років, а потім або посилюється, або зберігається на тому ж рівні. То чому ж вона виникає, якою буває, та як її лікувати?


А ви колись замислювались над тим, як відбивається зображення в людей з цією хворобою?  У людей з хорошим зором зображення предметів, пройшовши через оптичну систему ока, фокусується на сітківці, а при міопії – перед сітківкою. В результаті цього в головний мозок передається розмита картинка, яку і бачить людина. Так відбувається тільки з віддаленими предметами, коли в око потрапляють паралельні світлові промені. Якщо ж людина розглядає предмети поблизу, промені від них не будуть паралельними, і з такими променями “короткозоре око” в змозі впоратися – зображення фокусується на сітківці, а значить, що картинка вийде чіткою.

Чим сильніше розвинена хвороба, тим меншою може бути відстань від предмета для отримання чіткої картинки. Розташовані  в далечині  предмети людина, що страждає на короткозорість, бачить розпливчастими, нечіткими.

Причини міопії:

1. Неправильна форма очного яблука (занадто подовжена). При цьому зображення предметів не досягають сітківки.

2. Порушення функцій оптичної системи ока (кришталик, рогівка). Зображення предметів надто заломлюються оптичною системою ока і входять у фокус перед сітківкою, а не на ній.

Фактори, які можуть стати причинами розвитку міопії, умовно можна розділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх належать генетика, вагітність та тяжкі захворювання, як сколіоз, туберкульоз, гепатит, травми головного мозку, діабет тощо. Зовнішні фактори: довготривалі зорові навантаження, невдалі та не комфортабельні умови, неправильна корекція зору.

Серед цих факторів одним з найсуттєвіших є генетика, адже короткозорість – це спадкова хвороба. Якщо в обох батьків короткозорість, існує ймовірність до 70%, що у дитини вона також розвинеться. У випадку, коли короткозорий тільки один з батьків, ймовірність розвитку короткозорості знижується до 30%.

Й досі точаться дискусії між офтальмологами щодо деяких з перелічених причин. Одні вважають, що зовнішні фактори здійснюють надто великий вплив на здоров’я наших очей, інші – що медицина зробила значні кроки вперед та може детальніше вивчати, діагностувати міопію. Короткозорість класифікують за певними критеріями, які мають свої особливості.

При стаціонарній міопії зір залишається стабільним, погіршень не відбувається. Прогресуюча ж характеризується погіршенням зору з часом, часто  прогресує в дитячому та підлітковому віці у зв’язку із зростанням дитини.

За ступенем гостроти зору вдалину  розрізняють слабку, середню та високу. Слабка відзначається погіршенням чіткості об’єктів вдалині. На високих ступенях збільшується ймовірність ускладнень до таких серйозних захворювань, як катаракта, глаукома, пляма Фукса (крововиливи) та інших. Ускладнена спричиняє розтягування внутрішніх оболонок ока (подовжуванням очного яблука), що може призвести до розривів сітківки. Тому хворим бажано обстежуватись в офтальмолога хоча б раз на рік.

«Куряча сліпота» – так в народі називають нічну міопію, що виникає від браку потрібної кількості освітлення. Тому краще не читати при загальному світлі, а потурбуватися про наявність біля себе настільної лампи. Професійна та шкільна короткозорість виникають від регулярного розглядання предметів на близькій відстані, що вимагає від ока значного напруження. В еру інформаційних технологій найбільш вразливими до короткозорості є молодь та діти.

Лікар-офтальмолог Київської обласної клінічної лікарні Андрусик Наталя Володимирівна виокремлює декілька універсальних правил для профілактики захворювань очей: «В більшості випадків пацієнтами з міопією є діти шкільного віку. Тому, щоб не допустити захворювання, батькам важливо дотримуватись простих рекомендацій. Варто звертати особливу увагу не те, скільки часу дитина працює з електронними носіями, адже очі не мають перевтомлюватись. Також читати, писати, готувати інші завдання важливо при достатньому освітленні – жодної напівтемряви, не забувайте про правильну поставу при цьому. Необхідно слідкувати за дотриманням гігієни зору і з раннього віку привчати до цього дитину. Також важливо вживати багато овочів та фруктів.»

Лікування дефекту залежить від його ступеня та відбувається за допомогою окулярів, контактних лінз або ж лазерної хірургії. Найпоширенішим методом корекції міопії є окуляри з увігнутими скельцями. На жаль, вони не вирішать проблему повністю і докорінно картинка не покращиться, але наявність допоміжної лінзи вже краще, ніж нічого. Це зменшує тиск на око, таким чином воно не перевтомлюється. З іншого боку, окуляри є досить непрактичною річчю. В окулярах важко займатись активною фізичною діяльністю, бо вони крихкі, постійно запотівають та й самі по собі незручні. А для водіїв постають такі проблеми, як порушення просторового сприйняття та обмеження бокового зору. Звісно, окуляри мають бути правильно підібраними, щоб не обтяжувати, не перевтомлювати очі та не загострювати хворобу.

Виникають труднощі також у процесі встановлення лінзи або її виймання – може зіскочити у незручну мить. Інколи використовують так звані «нічні» лінзи, які тиснуть на рогівку. Проте, багато пацієнтів починають відчувати дискомфорт та відмовляються від такого засобу.

Лазерну корекцію міопії застосовують лише для повнолітніх. За умови  стабільної форми короткозорості, цей метод забезпечує відновлення зору, запобігання рецидиву захворювання. Лікують короткозорість найчастіше медикаментозно, а також використовують фізіотерапевтичні методи та гімнастику для очей.

Тетяна Андрусик