У столиці світу між двох континентів

Стамбул — місто, яке розташоване одночасно на двох континентах, посідає п’яте місце за кількістю населення у світі і є одним із найбільших торгових мегаполісів планети.



Перше враження

Стамбул захоплює з першого погляду. Одразу відчувається комфорт Європи та екзотика Азії. Босфорська протока відмежовує європейську частину міста від азійської, а бухта Золотий Ріг ділить європейський Стамбул на Старий і Новий. У Старому розташовано більшість історичних пам’яток міста, а в Новому переважають сучасні багатоповерхівки. За всю свою історію місто змінило кілька назв і було столицею трьох імперій. І, не зважаючи на те, що сучасною столицею Туреччини є Анкара, саме Стамбул залишається головним центром країни. Турецькою мовою його назва пишеться як Istanbul і походить від кореня «іслам».
Перше, на що всі українські туристи звертають увагу, коли заїжджають у місто, — це дороги. Вони абсолютно рівнесенькі, без найменшої горбинки і дуже чітко розмічені. Словом, такі ж ідеальні, як в американських фільмах. Одразу помітно, що за містом слідкують. Сміття немає, а населення-то не маленьке — цілих 14 млн! За кількістю жителів Стамбул посідає почесне перше місце у Європі і п’яте у світі. Це одразу відчуваєш, коли тільки-но виходиш із автобуса. Потік людей шалений. А машини? На невеликих дорогах вони на світлофори навіть не дивляться. Їдуть хто куди і коли хоче. Мене двічі ледь не збили. Водій просто не зупинився на переході.

Транспорт

Серед наземного транспорту дивує метробус. Це такий гібрид метро та автобуса, який дозволяє місцевим швидко діставатися до роботи. Справа в тому, що у Стамбулі дуже багато машин. У години пік утворюються величезні затори. Для вирішення цієї проблеми і створили метробус. Цей вид транспорту має свою окрему лінію на дорозі, і більше ніхто не може нею користуватися. Тому жодні затори йому не страшні.
Турецьке метро трохи відрізняється від нашого, а, точніше, його окрема спеціальна підводна лінія Мармарай. Нею можна дібратися з європейської частини Стамбула до азійської. Сполучення проходить під Босфором. Але не сподівайтесь побачити із вагона метро воду та рибок. Тунель зовсім не прозорий.
Проїзд у Мармарай коштує 4 ліри в один бік. Тільки тут ти купуєш не жетон, а картонну картку. Також місцеве метро відрізняється від нашого тим, що поїзд цільний. Тобто вагони не відокремлені один від одного, і ти можеш запросто перейти від останнього до першого. Вони не так сильно колишуться з боку в бік, тихші і набагато просторіші. Ще у вагонах немає реклами.

Культура

У найстарішому кварталі міста, Султанахметі, є дві головні святині турецького народу — собор Святої Софії і Блакитна мечеть. Масштаби мечеті дійсно вражають, а мінарети тільки підкреслюють усю велич споруди. Султан Ахмед після невдалої війни з Австрією вирішив затьмарити свою поразку і наказав збудувати найвеличнішу у світі мечеть. Для її будівництва використовували блакитний фаянс, через який туристи дали споруді відповідну назву.
Вхід у мечеть безкоштовний, але, щоб вас пропустили, потрібно пройти контроль. Якщо у вас відкриті ноги, то вам дадуть спідницю, якщо голі руки — накидку, якщо непокрита голова — хустинку. А якщо відкрите все — отримаєте паранджу. При вході всі обов’язково роззуваються і складають взуття у торбинку. Мусульмани перед входом миють обличчя, руки та ноги. Для цього встановлений довгий ряд спеціальних кранів. Умивання символізує фізичне і духовне очищення.
Усередині мечеть виправдовує очікування чогось грандіозного. Та відчути неповторну атмосферу заважають натовпи усюдисущих туристів. Через це не вдається побути сам-на-сам із таким сакральним місцем. Атмосферу йому створюють арабські написи на стінах, вітражі, свічки і блакитний фаянс. Зображення будь-яких живих істот вважаються в ісламі тяжким гріхом. Людина, таким чином, наче змагається з Аллахом, бажаючи створити щось живе. Тому всі мечеті всередині і зовні прикрашені тільки орнаментом. Тут немає жодних ікон чи сцен із життя святих. Перебувати у мечеті весь день не можна. Ближче до обіду починається намаз (молитва), і всі віруючі приходять до неї. У цей час вхід для туристів зачинений.
До намазу традиційно закликає муедзин. Раніше він піднімався на мінарет і вигукував спеціальні слова, які нагадували про початок молитви. Тепер же на мінаретах є гучномовці. Щодня віруючі мають здійснювати 5 намазів. Їм не обов’язково молитися саме у мечеті. Можна у будь-якому місці. Тому вони часто носять із собою молитовний килимок. Під час намазу обличчя обов’язково має бути поверненим у сторону Мекки. Щоб можна було легко зорієнтуватися у просторі, у мечетях встановлюють священну нішу міхраб, яка і вказує на Мекку. Праворуч від міхрабу є мінбар. Це місце з якого імам (голова мусульманської общини) читає проповіді. Також важливо зазначити, що жінки моляться окремо. Зазвичай це якийсь невеличкий куток або другий поверх. Підлога мечеті вкрита червоним м’якеньким килимком. Правда, від нього йде разючий запах. Килимки, хоч і регулярно чистять, але ніколи не знімають і не виносять з мечеті. Тому бруд і запах знизу залишаються.

Турецький гід Гюрхан:

«Ая-Софія — це один із найбільших християнських храмів у світі. Зовні він схожий на мечеть. Чому так? Заклали Софійський собор ще за часів візантійського імператора Костянтина. Коли місто захопили османи, султан проголосив Софію мечеттю і наказав добудувати мінарети.
Але кожен стамбулець на питання: «Яка мечеть є найкрасивішою?» відповість однозначно: «Мечеть Міхрімах, дочки вашої землячки Роксолани».

Гранд Базар

Grand Bazaar — один із найбільших базарів світу. Я називаю його «мегаполісом у мегаполісі», тому що це дійсно окрема країна зі своїми вулицями, правилами, жителями та нескінченними рядами крамниць. Золото, антикваріат, шкіра, текстиль, килими, сувеніри, рахат-лукум… Гранд Базар дуже затягує. Не встигнеш і маленької частини обійти, як побачиш, що пройшло уже понад дві години. Торгівля в місцевих у крові. Вони довели цю справу до непідробної майстерності. Варто тобі тільки з’явитися у них на горизонті, як тебе уже вмовляють купити шубу (у серпні!) і затягають у свою крамничку. Якщо хочете щось придбати на базарі, то вам необхідно торгуватися. Як правило, на товарах цінників немає. Продавці вигадують вартість «на ходу», і ці цифри явно перебільшені.

Босфор

На мості, який з’єднує Європу й Азію, жовта табличка вітає з прибуттям на інший континент. В азійській частині можна відпочити у кафе «Mavera». З нього відкривається чудова панорама на Босфор і Європу. Захоплюватися красою Стамбула слід із фісташковим морозивом, яке тут продають. Чим воно відрізняється від нашого? Морозиво більш тягуче. І роблять його із козячого молока.
Вид, який відкривається на Босфор, далеке Мармурове море і Золотий Ріг, словами не передати. На схилах берегів побудовані розкішні багатомільйонні вілли, здалеку височіють мінарети й іноді з води вистрибує дельфін. Пляжів немає. Вода у Босфорі для купання не годиться. Вона дуже брудна.

Палац Топкапи

Топкапи — місце №1 для відвідування українськими туристами. Саме в ньому жили султан Сулейман Пишний та його дружина і наша землячка Настя Лісовська, відома всьому світові як Роксолана.
Палац оточений високим захисним муром і поділений на чотири двори. У перший двір веде Брама Повелителя. Територія палацу вкрита розкішним садом, у якому можна безкоштовно прогулятися. А от, щоб заглянути в покої султана, доведеться платити. Зараз палац функціонує як музей. Там багато експонатів зброї, ювелірних виробів, колекція китайської порцеляни, діамант Кашикчі. За додаткову плату вам покажуть гарем Сулеймана.

Кухня

У Стамбулі дуже популярна вулична їжа. На кожному кроці можна купити щось їстівне: смажені каштани, печена кукурудза, солодка вата, кебаб, апельсиновий та гранатовий фреші. Уздовж набережної торгують сандвічами зі смаженою рибою та мідіями з рисом.
Рибний ринок — це ще одне обов’язкове місце для відвідування у Стамбулі. Рибу ловлять вночі, щоб встигнути до початку продажів зранку. Тому в цей час ціна на товар найвища, та ввечері вона знижується майже до нуля. М’ясо в Туреччині дуже дороге. Тому його замінюють десятками видів риби.
Популярною стравою є белик акмек. Це риба, смажена на грилі, яку загортають у білий батон, доповнюють овочами і поливають лимонним соусом. Можна ризикнути і спробувати турецький дьорн (шаурму). З солодощів на вулицях продають симіт — кунжутний бублик.
Не можливо приїхати у Стамбул і не скуштувати рахат-лукум. Назва східного смаколика перекладається як «зручний шматочок». Колись турецький султан зламав собі зуб об льодяник і наказав кухарю зробити солодощі м’якшими. Кухар зробив солодку ковбаску із горіхами і сиропом та нарізав її зручними шматочками.

Обличчя відомої особи

Гуляючи містом, ви обов’язково побачите з десяток зображень Мустафи Кемаля Ататюрка. Його портрет, пам’ятник або бюст є на кожній вулиці. Він зображений на всіх паперових лірах. Після Першої світової війни Туреччина стала бідною, відсталою монархією. Саме Ататюрк увів велику кількість реформ, щоб країна піднялась до європейського рівня життя. З того часу він є найшановнішою людиною в Туреччині. Тому не дивно, що на його честь названо аеропорт, метро, університет, проспект і кілька вулиць.
Велич турецького мегаполісу підтвердив у свій час французький імператор Наполеон Бонапарт. Він сказав: «Якби Земля була єдиною державою, то Стамбул був би її столицею». Полководець не помилився. Місто гідне претендувати на звання столиці світу.

Вікторія Череп’юк