16.05.2012 - Культура

Український етноРенесанс

Синє небо й золоті поля, заквітчані дівчатами у вінках та хлопцями у вишиванках – не тільки фрагмент із промо-роликів до Євро-2012, а й цілком реальна картина. Таку Україну, автентичну й романтичну, можна побачити під час численних етно-фестивалів. Їхня традиція географічно почалась із Західної України, але зараз впевнено крокує Центральною і, сподіваємося, у недалекому майбутньому дійде до Сходу. Цього року у зв’язку з тим же Євро відбулась календарна й географічна міграція певних заходів, деякі організатори взагалі відмовилися від проведення фестів, нарікаючи на зменшення потоку відвідувачів. Про цьогорічні цікавинки й піде далі мова.


Чим цікаві етно-фести?

Подібно до європейських музичних фестивалів, українські не обмежуються концертами. У рамках таких заходів проходять літературні читання, лекції, ярмарки, майстер-класи, театральні постановки та покази експериментального кіно – загалом, усе, до чого можна додати означення «етно». Крім того, вони об’єднують людей за інтересами, дозволяють спілкуватися й зав’язувати нові знайомства. Кожен фестиваль має власні традиції, історію, постійних відвідувачів, що їдуть не тільки заради музики й атмосфери, а щоб побачити друзів.

Із травня й аж до жовтня, якщо правильно розробити туристичний маршрут, можна побачити замки та гори, міста та містечка, моря й озера – майже всю Україну. Плата за вхід на більшість заходів або чисто символічна, або взагалі відсутня, тому бюджет подорожі не буде надто обтяжливим. На територіях фестивалів є палаткові містечка, куди можна податися з власною палаткою або ж «заквартирувати» в нових знайомих.

29 квітня – 1 травня Флюгери Львова

…розпочинають сезон. Щорічний етно-джаз фестиваль у серці Львова, у внутрішньому дворику Ратуші. За майже десятирічну історію існування фест розширив свої горизонти від просто музичного дійства до літературних акцій, гепенінгів, медійних проектів. І, звісно ж, куди без традиційних «Ранкових прокидань» із «Мертвим Півнем».

Щовечора до «джазової криївки» з вулиць та вуличок Львова стікаються туристи та львів’яни, щоб розчинитися в якісній музиці. Відчути атмосферу єднання сучасного звуку й середньовічної атмосфери в стінах Ратуші. Штучне освітлення й мерехтіння свічок, камінна підлога й зоряне небо. Тільки у Львові ви побачите розцяцькованих панянок, що сидять за столиками та зі спліном в очах мляво потягують вино, і поруч молодь, що сидить долі на карематах, гріючись в обіймах одне одного. Лише тут можна захмеліти від звуків музики, аромату заварної кави й духу весни.

Упродовж десяти років на «Флюгерах» джазувало понад 150 колективів.

Флюгери-2012 відвідають київська «AtmAsfera», львів’яни «Dzyga Jazz Quаrtet» , «ДахаБраха», польські «Angela Gaber Trio», «DagaDana», інтернаціональні «Пушкин Клезмер Бэнд» (Україна-Молдавія-Росія) та «Project Grzegorza Rogali» (Польща-Ізраїль-Україна).

26-27 травня Трипільські зорі

У центрі України, а саме Черкасах, продовжимо фестивальну ходу Україною. Місту, багатому своєю козацькою історією, сьогодні, на жаль, не має чим привабити туристів. Історія «попіклувалась» про знищення левової частки історичних пам’яток, а хімічна промисловість «подбала» про курортний статус міста. Але вже п’ятий рік наприкінці травня в місті оживає козацька легенда.

Два дні насиченої програми: майстер-класи з гончарства, вишивки, народних танців, гри на сопілці, виготовлення ляльок-мотанок та оберегів, витинанок, лозоплетіння, малювання по склу. Відвідувачі зможуть відпочити на снопах сіна в чайній, послухати народні оповідки від казкарика, скуштувати справжнього борщу, вареників й інші українські смаколики. І традиційне завершення фестивалю – яскраве вогняне шоу із запаленням Трипільської зірки – символу фестивалю.

За роки існування фесту черкасці та гості міста бачили виступи таких українських гуртів як Вій, The ВЙО, Гапочка, ДахаБраха, ДримбаДаДзига, Оркестр Янки Козир, КораЛЛі, Чарзілля, Че-Че, та Юркеш.

Щороку в рамках фестивалю проходять благодійні акції допомоги дітям, що виховуються в інтернатах. Гості можуть принести старі іграшки або купити сувеніри з символікою фестивалю, гроші від реалізації перераховують на рахунки дитячих закладів.

Цьогоріч пропонують обмін сувенірів із символікою міста на сувеніри із символікою фесту. А список гуртів тримають у суворій таємниці, але, як каже організатор, «підбір – закачаєшся». З огляду на минулорічний досвід неможливо не вірити.

30 червня – 1 липня Трипільське коло

Далі естафету популяризації трипільської культури перехоплює місто Ржищів, що під Києвом. Задум Трипільського кола полягає в циклічності природи й стихій: Води, Землі, Повітря та Вогню. Кожен рік має власну програму: освітню, художню, соціальну й екологічну. 2012 рік замикатиме перший цикл, тому основною темою буде гармонія людини й навколишнього середовища.

Фестиваль має мотивувати до вивчення й збереження культурної та історичної спадщини українства, запропонувати альтернативну звичним способам відпочинку для сім’ї та молоді, відродити та популяризувати етнічні традиції.

Серед завдань заходу організатори виділяють: сприяння розвитку зеленого туризму в Київському регіоні, популяризацію здорового способу життя, формування екологічної культури, сприяння міжнаціональній та міжконфесійній толерантності та взаємодії. І до загальних цілей еко-фестивалю додасться допомога в розбудові інфраструктури Київської області у зв’язку з Євро.

Музичними гостями фестивалю були: «Піккардійська терція», «Mad Heads xl», «Osimira» (Білорусь), «Wadada» (Польща), Даха Браха, «ДримбаДаДзига», «АтмАсфера», «PoliКарп» та «Русичі».

У 2012 році плануються виступи таких гуртів: Бумбокс, Besh o Drom, Крихітка, Тінь Сонця, КАТЯ CHILLY, Aniko Dolidze project (Грузія – Україна), Shopping Hour (Сербія – Україна), Барабанне шоу Rhythmmen та oBa Project (Україна).

12-16 липня. АртПоле

Івано-Франківський Уніж готовий прийняти усіх, хто готовий до експерименту. АртПоле – не просто фестиваль, це один суцільний геппенінг. Спадкоємець багатостраждальних Шешорів уже другий рік як повернувся на Прикарпаття. Кожен відвідувач АртПоля – його учасник. Сюди їдуть люди, що хочуть знайти себе або загубитися серед природи й музики, люди створюють фест, направляють у відповідне русло перформанси й мистецькі акції .

Творчою енергією наелектризовано буквально все. Навіть наметове містечко розташоване в тінистому яблуневому саду на крутому березі Дністра. І без того мальовничу місцину прикрашають шпаківні львівського художника Мирослава Вайди.

На території працюватимуть майстерні з гончарства, ковальства, витинанки. Проходитимуть майстер-класи з танців, співу для професіоналів і аматорів. Планується насичена денна програма для дітей. Про найцікавіші проекти поки не знає ніхто, навіть організатори, адже найкраще у заході – імпровізація.

Цього літа відвідувачі слухатимуть: Transglobal Underground з Туманного Альбіона, Mitch & Mitch та Vołosi з Польщі, фінів Jaakkoo Laitinen & Väärä Raha та українців ДахаБраха, Перкалаба, Сергій Жадан + Ойра&Кириченко й Бурдон.

8-12 серпня. Підкамінь

Мальовниче Прикарпаття поступається чергою містичному Поділлю. Місцем проведення однойменного фестивалю обрана місцина біля селище Підкамінь, що на Львівщині. Поселення дійсно розміщене під легендарним Чортовим каменем, що з найдавніших часів дивиться на долину з монастирської гори. Хоча й красу природи важко недооцінити: ліси, пагорби, зелень, що простягається на кілометри довкола, повітря настільки прозоре, що дзвіницю монастиря видно вже за багато кілометрів від Підкаменя, і звісно ж містичний трепет викликає величезна брила, оточена козацькими хрестами й могилами.

Перепусткою на фестиваль може слугувати вишивана сорочка або придбана за символічну суму шийна хустка із символікою фестивалю.

Традиційно Підкамінь починається молитвою. До відвідувачів приєднуються ченці Підкамінського Монастиря, а минулого року і сам Єпископ Сокальсько-Жовківський УГКЦ Михаїл Колтун. Із року в рік на фестивалі відбуваються театралізовані дійства, виставки, презентації, майстер класи, спортивні змагання.

Серед гуртів-учасників фестивалю були мастодонти української рок-сцени «Кому вниз», «Мертвий півень» та «Пропала грамота». І багато сучасних, не менш культових колективів: «Гуцул Каліпсо», «Люди Добрі», «Оркестр VITO», «Тарасова ніч», «Кораллі», «Тінь Сонця», «Полікарп», «Русичі», «Mad Heads XL», «Дзвони», «Чорнобривці», «Атмосфера», «Бурдон», «Сонцекльош», «ТаРута», «Чоботи з бугая», «Юркеш».

17-19 серпня. Захід

Найбільш мігруючий фестиваль України Захід досі не визначився зі своєю новою дислокацією. Четвертий рік поспіль західчани переїжджають з облюбованих минулоріч місць. Із Звенигороди до замку в Старому Селі, далі до Родатичева. Із розширенням географії фестивалю збільшувалась кількість учасників та відвідувачів. Організатори намагалися покращити умови для виконавців та слухачів, розширювали програму. Так, у 2011 році до музичної частини додалась літературна та мистецька.

Захід може похвалитися залученням таких музикантів: Oт Vinta, Роллыкс, Фліт, Димна Суміш, O.Torvald, K402 band, Обійми дощу, Zapaska, Ті, Що Падають Вгору, Брем Cтокер, Зелені сестри, На Відміну Від, Діля, Крихітка, Холодне Сонце, Кважраджесіма, Los Colorados, Banduraband, Механічний апельсин. Цьогоріч планується залучення іноземних гуртів.

Підтримуй рідне!

Про проблеми та особливості проведення українських фестивалів розповів організатор Заходу Яків Матвійчик:

– У чому специфіка проведення фестивалів в Україні в порівняні із закордонним досвідом?

– По-перше, у нас спонсори та держава майже не підтримують такі події.

По-друге, нерозвинена культура відвідувача масового заходу – усі звикли до халявних концертів під вибори на центральних площах міст, тому люди не звикли платити за відвідування культурно-масової події. Натомість за кордоном будь-який навіть маленький концертик оплачує в першу чергу відвідувач.

І по-третє, фестивалі – це повністю новий для України ринок, за кордоном це вже стабільний бізнес з історією більш ніж 40 років. Там є гуру як теорії, так і практики, пишуться книги та монографії, діляться досвідом. У нас це ще не пройдений етап. На пальцях можна порахувати успішні економічно мистецькі чи музичні фестивалі.

– Якими принципами керуєтесь при відборі учасників?

– Різними принципами: від популярності до доступності але в першу чергу професіоналізм – непрофесійні гурти на фестивалі не грають.

– Багато фестів цього року не проводитимуть у зв’язку з Євро 2012. Чи вважаєте Ви, що це дійсно зменшить потік відвідувачів, чи, можливо, збільшить за рахунок туристів?

– Думаю, що очікуваний потік туристів до нас в зв’язку з Євро – штучно видуманий. Не поїдуть європейці в Україну, так як їм тут страшно й немає що робити. Під час Євро наша влада та підприємці космічно підвищили на все ціни, європеєць же звик економити, а не шикувати. Фестивалів поменшало в зв’язку з тим, що наша влада в черговий раз відмиє кошти на так званих фан-зонах, на яких буде купа безкоштовних концертів. Саме це відлякало організаторів від проведення платних масових подій під час травня-червня.

Олена Слободенюк