Українська мова як код нації

«Плекайте мову. Пильно й ненастанно.»… Чи міг Максим Рильський ще тоді, у далекому 1956 році здогадуватися, що ці його слова, написані у вірші «Мова», будуть просто мега актуальними і на сьогоднішній день? Хто знає…але факт залишається фактом. Питання мови все ще чи не найболючіше у сучасному українському суспільстві, особливо під час справжньої війни.


Власна думка

На мою думку, найстрашнішим є те, що значна частина українського народу розмовляє мовою, можна вже відкрито говорити – нашого ворога! Багато хто не надає цьому великого значення, мовляв, – «Яка різниця? Хіба це заборонено?»… Відповім: ні, не заборонено. Але різниця є, і величезна! Хіба можна розмовляти мовою тих, хто вбиває твоїх співвітчизників?… Хіба можна говорити мовою тих, хто, можливо, завтра прийде у твою домівку і знищить весь твій рід?… Як сказав Ігор Січовик: «Спершу зраджують рідну мову, потім зраджують Україну». Так, панове, що маємо – те маємо, як би це страшно не звучало.

Дослідження та коментарі

International Republican Institute завдяки підтримці уряду Канади вивчав мовну ситуацію в Україні за 2015-2016 роки і створив унікальну карту, на котрій і відобразив результати досліджень.

IRI упродовж березня 2015 року і січня-лютого 2016-го здійснив опитування майже 20 тисяч респондентів у 22 обласних центрах України, а також на не окупованих територіях Луганської і Донецької областей щодо мови, якою вони спілкуються вдома. Cвій коментар щодо результатів дослідження надав відомий український юрист Олексій Курінний: «Якщо розглядати карту, то становище української мови у своїй же, українській державі, насторожує. Число регіонів, де вдома говорять українською – 10 проти 11 російськомовних. У центрі країни також переважає російська. Тому вимушений констатувати факт, що, на жаль, відбувається тотальне зросійщення території країни.

Становище української мови в обласних центрах, виявлене за даними двох опитувань – збереження русифікції – якраз і є причинами нашого уболівання і боротьби за державну мову», – зазначив Курінний.

Історія та сьогодення

А згадаймо історію нашу. У часи, коли в Україні не могли здобути свободи і незалежності зброєю, то на допомогу приходило СЛОВО. Патріотичні пісні, вірші, твори – ось що творило і підносило справжній та незламний дух українця. Так і зараз. Нам, на жаль, не вдається встановити спокій на нашій українській землі засобами вогню. То чи не СЛОВО рідне зараз має знову рятувати? Просто проблема в тому, мабуть, що далеко не всі поки усвідомлюють, що слово більш ефективне в бою, ніж зброя. А це вже завдання журналістів. Так, саме їхнє. Адже журналіст також може убити… Але це не буде супроводжуватися кровопролиттям, адже стріляє він не кулями. Його зброя – це слово, яке може сформувати громадську думку та справді згуртувати Захід зі Сходом та Північ з Півднем проти спільного ворога, який протягом століть намагається знищити усе, чим дорожить справжній українець. І я вважаю, що саме по цій стежині потрібно рухатися.

«Хочеш обеззброїти Росію – говори українською!» – потужна думка, чи не так? Пропускаючи у свій розум мову ворога, ми самостійно руйнуємо наш національний дух, дух войовничого українського козацтва, та самоусвідомлення себе як українця. І взагалі, говорити сьогодні російською в Україні – це все одно, що здаватися путінцям в полон…відразу…без бою. Та не такий наш народ, ніколи таким не був і не стане!

Ось, що думає з приводу цього професор Колумбійського університету Юрій Шевчук: «Символічне насильство дозволяє досягти певної мети не застосовуючи насильства фізичного. Жертва фактично ніби добровільно віддає те, що в неї хочуть забрати і стає учасником власного гноблення. Що я маю на увазі? Коли на вулиці до вас підходить незнайомець і звертається до вас російською, ви, незважаючи на те, що ви питомий україномовець, відповідаєте йому теж російською. Ви даєте йому те, що від вас сподіваються».

Інша сторона

Путінська Росія кричить зараз – «В Україні обмежують вільний вибір людей! Їм забороняють говорити російською та іншими мовами! Люди, тікайте до нас!». Друзі, про що мова?! Ану згадайте, будь ласка, чи знаєте ви хоч одну людину в Росії, якій дозволяють відкрито чи то навіть публічно говорити українською?… Ось і я не знаю. Знаю лиш те, що російський шовінізм такого зухвальства ніколи б не пробачив. Мушу визнати, що путінська влада уміє гарно промивати мізки своєму народові, і це дає свої результати. Питання мови у росіян – на першому місці. Вони говорять нею, обожнюють її і шанують.

Висновки

То чому ми, українці, не можемо таки зрозуміти, що мова наша – це справжня сила? Це сила, яку необхідно нарощувати аби стати достатньо могутніми для ефективної боротьби, у першу чергу, на інформаційному полі. Адже саме такою є війна ХХІ століття, а не тією, якою ми її звикли бачити по телевізору. Одна лише зброя вже не діє. Сьогодні виграє той, чиє слово буде потужнішим, а думка – панівною. Тож, цінуймо та плекаймо своє, рідне! І перемога обов’язково буде за нами.

Подкіча Владислава