Усе, що ви боялися запитати про донорство

Далеко не щодня нам доводиться говорити про переливання крові, трансплантацію тощо. Але для лікарів та пацієнтів, які потребують донорської допомоги, кожна хвилина дорого коштує. Багато хто з нас й  не розуміє до пуття важливості та необхідності донорства крові.


Нещодавно мої знайомі вирішили підтримати пропаганду донорства в Україні й спробувати себе у ролі донорів. Дехто з них став учасником програми «Стань донором — врятуй життя», а хтось обрав інші варіанти донорства. Загалом їхні рішення викликали у мене дещо дивні та сумбурні емоції, оскільки раніше я з цим ніколи не стикалася. Перші запитання, які ми поставили тим, хто відважився стати донором, звучали приблизно так: “Чи це не шкідливо? А раптом ти заразишся чимось? Твоє самопочуття не погіршиться? Хіба курцям дозволено здавати кров? Чи займе це багато часу?” Й базувалися вони на загальноприйнятих стереотипах, які всі колись чули й прийняли за цілковиту правду.

Зрозумівши, що ані я, ані інші мої друзі не обізнані в темі донорства, я вирішила розібратися, що ж воно таке. Адже на мій погляд, це досить серйозна річ в житті кожного, та й невідомо, коли та де нам доведеться «познайомитися з такою делікатною справою», як донорство. Я вважаю, що перед тим, як зробити такий крок, слід розуміти, як це вплине на тебе та іншу людину, тобто на твоє та її здоров’я. Зрештою, мені просто стало цікаво знайти відповіді на запитання, які сама ж ставила донорам. Повторюся, що тему донорства для себе я відкрила вперше.

Виявилося, для когось зі знайомих рішення стати донором було спонтанним, хтось навпаки довго обдумував цей крок і ретельно готувався. Отже, тим, хто мало розбирається в темі донорства, але кого вона якимось чином цікавить, пропоную разом зі мною знайти відповіді на запитання, які вас хвилюють.

Отже, хто ж такий донор?

Почнемо із найпростішого, але найголовнішого, адже важливо розуміти, хто такий донор. Донор — це перш за все повнолітня особа, яка добровільно здає свою кров для переливання хворим або приготування лікувальних препаратів. У перекладі з латини «donore» означає «дарувати». В сучасному світі такий дарунок є безцінним, оскільки може врятувати життя людині й навіть не одній. Мало хто знає, що кров одного донора розділяється на компоненти і, завдяки цьому, може врятувати життя 4-5 хворим.

Кому і для чого необхідна донорська кров?

Донорська кров — життя пацієнтів, адже більшість галузей медицини відчувають її дефіцит. Зокрема хірургія, трансплантологія, акушерство, онкологія, травматологія тощо. Оскільки штучної альтернативи крові не знайдено, а людей, які її потребують, стає все більше, зростає затребуваність та популяризація донорства. Останні події в нашій державі призвели до того, що потреба у донорській крові зросла. Крім того, кров постійно необхідна хворим на лейкоз, апластичну анемію та різні форми гемофілії. Стає зрозуміло, що наша медицина потребує не тільки грошової допомоги та підтримки громадян, але й просить, аби усі охочі «ділилися своєю кров’ю».

Які ж існують донорські організації України?

Коли дійшла черга до пошуку інформації про донорські організації України, я дуже здивувалася. Чому? Тому що після введення в стрічку пошуку Google «організації донорства в Україні” на екрані відобразилися зовсім інші посилання. А саме  різні міжнародні донорські організації, донорські організації, що працюють в Україні, але посилання на конкретну українську організацію не виявилось. Тільки через знайомих та інші соціальні мережі я знайшла українські організації донорів.

Здивувало мене й те, що я не знайшла відомостей ні про системи підтримки донорства в нашій державі, ні Єдиної бази донорів. Натомість знайшла групи донорів, зареєстровані в соціальних мережах Facebook і ВКонтакте. Я з цілковитим розумінням ставлюся до такої благородної  мети  допомогти хворим збором донорської крові. Проте ці групи навіюють мені невпевненість щодо їхньої діяльності. Зрештою, грає фактор довіри та безвиході, тому я вважаю, що необхідно говорити про перевірку та контроль цих груп, її організаторів та учасників-донорів. Ще однією зі схем пошуку волонтерів-донорів є така: донори приймають заявки від тих, кому необхідна кров, або навпаки телефонують тим, хто готовий її здати. Таким чином вони вирішують, здавати кров чи ні.

Яка ж система здачі крові в Україні?

Система здачі крові в Україні побудована досить складно, що мене одночасно й потішило, і засмутило. Потішило через те, що медики та держава хоч якось контролюють цю сферу. А засмутило, оскільки навіть при бажанні це зробити необхідно пройти немало процедур, що може стати причиною відмови від донорства. Наприклад, елементарне небажання трати часу. Однак донори з досвідом кажуть, що якщо людина має щире бажання допомогти та бути корисною, а не нашкодити собі чи пацієнтові, вона пройде всі необхідні процедури.

Отже, щодо системи здачі крові. Частину донорів відсіюють лікарі. Відбувається все приблизно так: при перших обов’язкових обслідуваннях доктори бракують близько 20%. Після другого етапу перевірки крові на інфекції, в тому числі на Віл, гепатит В і С, сифіліс  ще 14% не можуть стати донорами. Крім цього проводяться біохімічні дослідження, які також гарантують безпеку хворому при переливанні. Якщо кров забраковано за будь-яким показником, її утилізують, попередньо знезаразивши дезінфекційними засобами. Отже, із 100 чоловік 43 можуть стати донорами. Це досить спрощений опис усіх аналізів, які проходить кров донора.

Як читачам та потенційним донорам вам важливо знати іншу додаткову інформацію, а саме  про існування певних медичних та соціальних протипоказань для донорів крові. Це різні захворювання та операції, які ви перенесли нещодавно, поїздки в деякі куточки світу  це все може слугувати тимчасовою або й постійною забороню для донорства.  Також важливо знати, що вага донора не може бути менше 50 кг, температура тіла – не вище 37°С, хороший тиск та пульс, про приймання різних ліків необхідно повідомити лікаря, й тоді він вирішить, чи можете ви стати донором. Важливо не приховувати від медпрацівника свої недуги, відповідати чесно на його та анкетні запитання, й тоді донорство стане безпечним для вас й тих, кому ви здаєте власну кров чи її компоненти.

«Пам’ятка донора крові»

Я вирішила подати так звану «Пам’ятку донора крові» в скороченому варіанті. Я вважаю, що знати ці прості правила корисно, адже, можливо, й ви колись також станете донором.
Більшість людей можуть здавати кров, якщо вони:

1. Почуваються добре та мають бажання допомогти хворій людині.
2. Не мають протипоказань до донорства.
3. Мають вік від 18 до 60 років.
4. Важать від 50 кг і більше.
5. Мають паспорт громадянина України.

Що робити перед здачею крові:

  • намагайтесь регулярно і збалансовано харчуватися, напередодні здачі дотримуйтесь спеціальної дієти;
  • вживайте побільше рідини;
  • відмовтесь від вживання алкоголю за 48 годин до процедури;
  • утримайтеся від вживання аспірину, анальгіну і ліків, що містять аспірин і анальгетики, за 72 години до процедури;
  • по можливості, не паліть за годину до процедури;
  • обов’язково виспіться, відпочиньте.

Готуючись до дачі крові, необхідно дотримуватись таких правил:

Напередодні ввечері необхідно повечеряти, при цьому не можна вживати жирну, молочну їжу та напої, які містять алкоголь.

У день дачі крові бажано відпочити, легко поснідати та не планувати на цей день серйозних справ, інтенсивне фізичне навантаження, прийом алкоголю. Не бажано в цей день управляти транспортними засобами через емоційне збудження, яке буває, як правило, у всіх.

За 2 години до та 2 години після дачі крові палити небезпечно і для Вас, і для того, до кого потрапить Ваша кров.

Яким чином законодавство регулює донорство?

Я вважаю, що правовий аспект огляду донорства є дуже важливим. Але коли я почала вичитувати різні правові акти, я зрозуміла, наскільки це складна та глобальна тема. Тому, щоб розібратися в ній, необхідно розглянути не один юридичний документ зі сфери донорства й неабияк розумітися в його регулюванні.

Головним нормативно-правовим документом в сфері донорства є Закон України «Про донорство крові та її компонентів». Існують й інші підзаконні акти, зокрема, постанова Кабінет Міністрів України № 920 «Про затвердження Порядку переробки і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізація їх і виготовлення з них препаратів» та наказ Міністерства охорони здоров’я України від 1 серпня 2005 р. № 385 – Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів й інші.

На мою думку, донорам також важливо знати, що у 2 Розділі  Кримінального кодексу України прописано пункт 1 Статті 144 “Насильницьке донорство”, у якій написано: «Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора  карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штрафом до п’ятдесяти неоподаткований мінімумів доходів громадян чи без такого». Тобто ніхто, нікого і в жодному випадку не може змусити стати донором силоміць, крім того, за порушення цього закону передбачена кримінальна відповідальність.

Що цікаво знати про донорство

Для мене відкриттям стало те, що донори, які здали кров у обсязі 40 разових максимально припустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально припустимих доз, незалежно від часу здачі,  отримують звання «Почесний донор України». Вони отримують відповідне посвідчення й  орден «Почесний донор України». Донори, що безкоштовно здали кров або її компоненти  в кількості 100 і більше разових максимально припустимих доз, нагороджуються державними нагородами. За історію донорського руху незалежної України близько 50 тисяч осіб отримали звання «Почесний донор України», а 16 тисяч визнані гідними високого звання «Заслужений донор України».

Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Міжнародна Федерація організації донорів крові, Міжнародний Союз переливання крові за сприяння ВООЗ оголосили день народження К. Ландштейнера, австрійського вченого, який відкрив у 1900 році групи крові  – 14 червня – Всесвітнім Днем донора крові.

Якщо ви вирішили стати донором, ви повинні усвідомлювати, що це відповідальний вибір. Ви відповідатимете не тільки за стан свого здоров’я, але й за життя інших. Тому вам необхідно берегти себе ще й заради них. Здоровий спосіб життя донора передбачає правильне харчування і прийом вітамінів, відмова від надмірного вживання алкоголю, бажано  і куріння, дотримання інтервалів між здачами крові. Краще один раз утриматися від здачі крові, ніж потім бути вимушеним назавжди відмовитися від донорства. Якщо вас щось турбує, обов’язково порадьтеся з лікарем на Станції переливання крові. При дотриманні простих правил донорство може бути й корисним.

Ярина Клід

Игорь Воронцов