Усюдисуще зло або чому МАФи окупували столицю

Тільки-но жителі міста покидають свою домівку, вони ризикують потрапити у лабіринт нескінченних кіосків, продавці яких наполегливо пропонують усе, що душа забажає — найсмачнішу «шаурму», ароматну каву, одяг і все інше, що киянинам може стати в пригоді на шляху з роботи до дому. Тож як так трапилося, що МАФи стали частиною Києва і нашого життя? Давайте розбиратися.


Що таке МАФи і звідки вони взялися

Кіоски заведено називати МАФами, тобто малі архітектурні форми. Вони активно окупували практично всю столицю та затьмарюють красу історичних будівель. Крім їхнього потворного вигляду, нічим непримітні металеві споруди ще й забруднюють місто. Навколо таких кіосків зазвичай розкидане сміття, а в повітрі витає неприємний запах.

Активно МАФи почали з’являтися у столиці в далекому 2006-му, ще коли градоначальником був скандальний Леонід Черновецький. Кількість таких кіосків швидко примножувалася. Якщо ще десять років тому їх було близько чотирьох тисяч, то зараз, за різними даними, кількість МАФів у столиці сягає двадцяти, а то і тридцяти п’яти тисяч. Представики різної влади намагалися боротися з незаконними структурами або ж робили вигляд, що боролися. Адже ні для кого не секрет, що великою кількістю кіосків і малих архітектурних форм володіють самі депутати та чиновники. Звісно ж, кому хочеться віддавати такий ласий шматочок?

Хоч люди і жаліються на всюдисущі кіоски, які псують вигляд міста, самі ж боротися ж ними не наважуються, навіть навпаки — поповнюють кишені власників. Очевидно, вже всі звикли до того, що на кожному розі можна випити кави чи перекусити. Киянка Ірина зізнається: «Я настільки звикла, що всюди є якийсь кіоск, де можна придбати будь-яку дрібничку, що вже навіть не уявляю Києва без них. Хоч живу у цьому місті все життя, мушу зізнатися, що для мене Київ і МАФи стали словами-синонімами. Десь глибоко в душі я усвідомлюю, що ці кіоски, насправді, нікому не потрібні, просто це діло звички».

МАФи як архітектурний елемент

Для гостей столиці все ж навпаки. Малі архітектурні форми для них не є чимось настільки звичним. І справді, у Львові чи Харкові такої великої кількості нелегальних споруд немає. Чому ж Київ переповнений МАфами досі залишається загадкою. Студентка Діана приїхала до Києва зі Львова на кілька днів. Вона зізнається: «Я шокована такою великою кількістю цих кіосків. У Львові такого немає. Ці МАФи взагалі не вписуються в архітектуру міста. За ними практично не видно краси Києва, яка справді існує. Ще мою увагу відволікають величезні, масивні вивіски. Я не була в Києві всього кілька років, але за цей час дуже багато змінилося. Зараз це суцільна реклама. Треба щось змінюти. І це, в першу чергу, мають почати робити самі кияни, бо за них цього ніхто не зробить. Їм тут жити, не туристам».

Багатьох мешканців столиці приваблює ціна. Мовляв, тут набагато дешевше. Але тут доречно згадати, що всі нелегальні пересувні кофейні, міні-буси з «шаурмою» та «наливайки» не приносять жодної копійки до державного бюджету, а лише збагачують своїх господарів. Цікавим є і той факт, що вони незаконно споживають електроенергію. Щорічно нелегальні малі архітектурні форми використовують електроенергію на суму, що сягає близько мільйона гривень.

За що боролися — на те й напоролися

Економіст Євген Проценко зауважив, що МАФи значно шкодять легальному бізнесу. Експерт каже: «У Києві, зокрема, є значно більше нелегальних малих архітектурних форм, ніж легальних. Тому виходить, що ті підприємці, які совісно платять в казну мають конкурентів, які цього уникають. Виходить так, що власники легальних споруд програють нелегалам. Адже останні ставлять значно нижчу ціну на продукт, що приваблює більше покупців. Таким чином чесні підприємці залишаються без грошей і без клієнтів. Такий собі бізнесовий парадокс».

На початку 2014 року київська влада на чолі з Віталієм Кличком взяла курс на активну боротьбу з незаконними кіосками. «Київ має бути чистою і комфортною столицею, а не містом-ринком,» — заявляв мер. Звісно, це завдання неможливо виконати за місяць, два чи навіть рік. Війна Кличка з нелегальними малими архітектурними формами запекла і  довготривала. Утім позитивні зрушення однозначно є. Лише з початку 2016 року демонтували майже півтори тисячі незаконних споруд, не враховуючи два попередніх роки.

Відчувши тиск з боку влади, власники МАФів та кіосків влаштовують протести. Мовляв, це заважає розвиватися малому та середньому бізнесу. У свою чергу київська влада вже тривалий час пропонує мітингувальникам перенести їхні точки на перші поверхи столичних житлових будинків на Троєщині. Але господарі кіосків не поспішають переселятися. Грошей менше буде і локація не така приваблива. Утім власникам МАФів можна запропонувати ще один варіант. Він, мабуть, найпростіший. Це окультурення їхніх дітищ, збереження естетики та гігієни. Можливо саме це стане компромісом між київською мерією та господарями кіосків. Треба зробити так, щоб кіоски та «равлики» були інтегровані в архітектурний ансамбль міста. Але для цього потрібен діалог, який не поспішають налагоджувати ні малі бізнесмени, ні влада Києва. Це питання часу.

Оксана Думська