Утеплюємо будинок

Ви досі вдома накидаєте на себе двадцять ковдр, щоб не змерзнути цієї суворої зими? Тоді наші поради саме для вас. Ми розкажемо, як правильно й ефективно утеплити будинок.


Щоб визначитись із вибором утеплювача для будинку, необхідно проаналізувати, де найбільше дім втрачає тепло. Це залежить від матеріалів, які були використані при будівництві вашого дому та особливостей конструкції.

Як утеплити стіни

Як правило, найбільшу увагу українські забудовники приділяють стінам. Найчастіше їх мурують із керамічної цегли, що має гарні теплоізолюючі характеристики, піно- і газобетону, рідше використовують дерев’яний брус. Ці конструкції не потребують додаткового утеплення. Гірша ситуація з будинками із силікатної цегли, дерева чи бетонних блоків. У такому разі без утеплення не обійтися. Сьогодні ринок будматеріалів пропонує чотири основні системи теплоізоляції стін:

  • Теплоізоляція зсередини. Найлегший спосіб, до якого вдаються у процесі ремонту. Шар утеплювача укладають під гіпсокартон (чи приліплюють пінопласт із подальшою штукатуркою поверхні). Проте така система є недосконалою, бо по¬рушує основний принцип теп-лоізоляції — утеплювач має знаходитись із більш холодного боку. За такого утеплення промерзають стіни, а відтак підвищується вологість, яка спричиняє руйнування утеплювача та поступово змен¬шує його теплоізоляційну якість.
  • Утеплювач між стінами. Ця система теплоізоляції стін є кращою за попередню, але теж недосконалою. Зовнішній бік стіни у морозні зимові дні постійно промерзає. Використовувати такий метод утеплення можна лише на будівничому етапі.
  • Облаштування навісних вентильованих фасадів (сайдинг). Для утеплення підходить вініловий чи металевий сайдинг, спеціальна керамічна плитка та алюмінієві панелі. Великим плюсом цієї системи теплоізоляції є те, що такий метод можна використовувати для утеплення фасаду як нової, так і старої будівлі. Швидкість монтажу, легкість догляду за стінами ззовні, невисока ціна, широкий вибір кольорів та фактур сайдингу надають цьому методу особливої популярності.
  • Скріплена ізоляція стін. До поверхні стіни кріпиться термоізоляційний матеріал за допомогою клею та механічних з’єднувачів, а зверху наносяться шари штукатурки зі скловолокна та синтетичних матеріалів. Утеплюючи цим способом будівлю, можна довільно обирати колір і фактуру, утеплити скоси вікон, а в подальшому, за потреби, легко відновити фасад. Завдяки цій системі забезпечується високий рівень температурного комфорту, фасади будинків набувають привабливого, індивідуального й виразного вигляду. Перевагою є й те, що його можна застосувати як для будинків, що споруджуються, так і для давно обжитих.

Останні два методи з точки зору теплоізоляції є більш підхожими, оскільки шар утеплювача знаходиться ззовні будівлі.

Як утеплити вікна і двері

Зазвичай старі вікна і двері замінюють на більш сучасні енергоощадні моделі. Під час вибору вікон треба звернути особливу увагу на кількість камер у склопакеті, на спеціальні енергоощадні прокладки у профілі та наявність мембрани «теплове дзеркало». Тепловий опір вікон у 3-10 разів менше, ніж у стін. При значній площі скління необхідно зупинитися на найкращих пропозиціях ринку: п’ятикамерному профілі та двокамерному склопакеті із тепловим дзеркалом. Вибираючи двері, звертайте увагу на міцність прилягання коробки і дверного полотна, наявність утеплювача та ущільнюючих прокладок всередині дверей. Та якими б не були вікна і двері — старими чи новими — вони повинні щільно зачинятися. Для закриття щілини під вхідними дверима добре підходять профілі з пластмаси зі щіткою. Для міцнішого кріплення ущільнювача поверхню потрібно обробити спиртом. Утеплити вікна можна за допомогою самоклейні ущіль¬нювальні стрічки. Вони схожі на тонку смужку поролону з одним клейким боком.

Як утеплити дах

Через неутеплений дах втрачається майже 10% теплової енергії. Цей відсоток може бути більшим або меншим в залежності від типу даху. Втрати тепла нижчі у тому випадку, якщо в будинку є мансарда, оскільки такі конструкції формують тепловий бар’єр. Утеплювач для покрівель має бути водостійким, з високими теплоізоляційними властивостями, без виділення токсичних речовин. Також він повинен відповідати вимогам пожежної безпеки.

Усім цим побажанням відповідають плити зі скловолокна та мати. Їх застосовують для утеплення скатних покрівель із різними кутами нахилу. Якщо покрівля будинку є пласкою, теплоізоляція має захищати покриття від перепадів температури на вулиці та не допускати появи тріщин. До теплоізоляційних конструкцій в цьому разі висуваються підвищені вимоги механічної міцності.

Такими характеристиками, як висока механічна міцність, низька теплопровідність та мала питома вага, наділені плити з пінополісти¬ролу. Такий матеріал використовують для утеплення даху в будь-яких конструкціях плоских покрівель. Характерною його особливістю є стабільність теплоізоляційних якостей, що не залежать від вологості, бо цей матеріал майже не поглинає воду. Для уникнення конденсації вологи в утеплювачі та здуття покрівельного килима в плоскій покрівлі потрібен додатковий ізоляційний шар з поліпропілену чи поліетилену. Якщо під дахом — холодне горище, то утеплюється тільки його перекриття: спочатку монтується гідроізоляція, а потім розстилається теплоізоляційний матеріал. Зверху утеплювача, як правило, роблять стяжку з цементно-піщаного розчину.

Як утеплити підлогу

При лаштуванні підлоги безпосередньо по ґрунту в житлових кімнатах, передпокоях та коридорах використовують дерев’яні дошки, паркет тощо. При цьому часто укладають теплоізоляційний шар, здатний витримувати будь-які навантаження. З цією метою можна використати пінополістирол, що дає змогу підвищити температуру підлоги до 18°С (як правило, вона складає лише 10°С).

Утеплити підлогу можна також керамзитобетоном, що значно дешевше. Але плита пінополістиролу завтовшки 20 мм на під¬лозі замінює шар керамзитобетону завтовшки 350 мм.

Будівельник Олександр Китоненко застерігає щодо вибору матеріалів для утеплення підлоги, які можуть зашкодити здоров’ю людини: «Використовувати такі утеплювачі як мінераловатні плити не рекомендується відповідно до санітарних норм. Із цих же міркувань не бажано застосовувати рідкі та листові пінопласти, що виділяють цілий спектр шкідливих газів та випарів. Вони можуть призвести до виникнення алергії, астми, ракових захворювань. Такі утеплювачі заборонено використовувати як всередині приміщення, так і ззовні, тому що кожна кладка — цегла, бетон, цемент, особливо дерево, є проникною для молекул газу. Особливо небезпечні вони, коли виникає пожежа».

Ватні утеплювачі, за словами пана Олександра, є як суспензією мікроско-пічних уламків скла або мінерального волокна, здатних проникати в слизову та легені. Інша небезпека в тому, що волокна з’єднуються між собою смолами формальдегідів, які також є чинником алергій. Тому після закінчення робіт з утеплення рекомендується загерметизувати шар утеплювача і добре провітрити приміщення.

Зрозуміло, що поки не потеплішає, виконувати такі роботи не дуже зручно. Якщо ви не встигли утеплити ваш будинок, а чекати літа ще довго, можна обрати простіший спосіб — придбати обігрівач.

Вибираємо обігрівач

Масляні обігрівачі використовують для постійного обігріву кімнат. Вони не спалюють кисень, а тепло в кімнаті підтримується протягом необхідного часу. Проте вони дуже повільно прогрівають приміщення та мають великі розміри порівняно з іншими обігрівачами.

Теплові вентилятори призначені для швидкого обігріву великих приміщень і навіть гаражів. Вони дуже потужні. Металевий корпус оберігає їх від різних пошкоджень. Лише в них є нагрівальний елемент, через який проходить повітря, обігріваючи все приміщення рівномірно та швидко. Теплові вентилятори компактні й мобільні. Водночас деякі з них мають серйозний недолік: спалюють кисень, а в запиленому приміщенні це може спричинити значні незручності. Крім того, вони дуже шумлять під час роботи.

Конвектори є найшвидшими обігрівачами. Вони надзвичайно компактні. Їх навіть можна вішати на стіни. Недоліком є те, що такі обігрівачі спалюють кисень. Можливо, найпрактичніші та найзручніші — це інфрачервоні обігрівачі. Вони швидко нагрівають стіни та підлогу, не шумлять та не спалюють кисень, а ще й дуже економні. Карбонові інфрачервоні обігрівачі не сушать повітря, не спалюють кисень, охолоджуються швидко після вимкнення і в 2-2,5 рази економніші за звичайні інфрачервоні обігрівачі. Карбонові нагрівальні елементи довговічні, проте вони розміщені в кварцових трубках, які є дуже крихкими й можуть розбитися за найменшого механічного впливу. Тому ці обігрівачі вимагають уважного і дбайливого використання. Електрокаміни не дуже добре прогрівають велике приміщення, але гарно вписуються в інтер’єр. Коло них приємно відпочивати. Якщо у вас є потреба придбати обігрівальний прилад, то передусім зверніть увагу на його потужність: 1-1,5 кВт достатньо для обігріву приміщення площею приблизно 15 м2.

Сучасні обігрівачі оснащені різними регуляторами температури. При цьому механічні регулятори монтують на недорогі моделі. За допомогою такого перемикача можна встановлювати потрібну температуру з точністю до 5°С. А електронні регулятори забезпечують точність до 0,5°С. Деякі обігрівачі обладнані термостатами, що самостійно вимикаються в момент нагрівання приладу вище встановленої температури. Дорожчі моделі мають дисплей, на якому відображається необхідна інформація про роботу обігрівача, а деякі можна перемикати за допомогою пульта дистанційного керування.

Коли на вулиці температура нижче нуля, а опалення слабке чи взагалі відсутнє, будь-який із наведених способів зігрітися та зігріти свою родину є актуальним. Тож думайте про утеплення вашої оселі ще до настання морозів!

Марія Карабач