11.05.2012 - Здоров'я

Вегетаріанство як спосіб життя: за та проти

Людству потрібні нові ліки від культурної деградації. Воно активно їх шукає, знаходячи то в альтернативному паливі, то в сонячній енергії, то в андронному колайдері. Вегетаріанство теж сьогодні сприймається, як панацея. Чи стане воно нею, буде залежати від кожного з нас.


Постійні трансформації та прагнення до вдосконалення – характерні риси сучасного суспільства. Так, ми кожен день кудись поспішаємо, не встигаємо, ми прагнемо змін на краще, хоч і не завжди прикладаємо достатньо зусиль для цього. Самовдосконалення є невід’ємною складовою загального добробуту. Сучасний світ активно пропагує давню практику здорового харчування, а саме вегетаріанства. Все більше і більше людей підтримують ці ідеї на шляху до довголіття та гарного самопочуття.

Вегетаріанство – спосіб життя, особлива система харчування, яка  повністю або частково виключає з раціону продукти тваринного походження. Вегетаріанці не їдять м’ясо, птицю, частина з них також ігнорує рибу та морепродукти, молочні продукти та яйця (вегани). А от щодо вживання меду вегетаріанці ніяк не визначаться. Зате багато людей, крім названих інгредієнтів, також відмовляються від продукції, яка виготовлена на основі тваринних жирів, таких як гліцерин і желатин, не носять одягу, зробленого зі шкур і хутра, а також не купують продукти, що пройшли тестування на тваринах.

Вегетаріанство набуває популярності в сучасному світі. Різні причини змушують людей відмовитися від вживання м’яса. Серед них й етико-естетичні (почуття провини перед тваринам і співчуття до них), економічні (вегетаріанство є дешевшим способом харчування, дозволяє прокормити більше людей на однаковій одиниці площі), оздоровчі ( така дієта впливає на покращення стану організму), релігійно-аскетичні (прагнення підкорити тіло духу в результаті відмови від плотських задоволень).

Багато знаменитостей пропагують вегетаріанство та власним прикладом демонструють його переваги. До цього «неофіційного клубу» входять Памела Андерсон, Алісія Сільверстоун, Пол Макартні, Томмі Лі, Мадонна та інші. Разом із організацією Peta вони організовують масштабні акції та популяризують вегетаріанство та гуманне ставлення до тварин.

Піфагорійська дієта

Слово вегетаріанство походить від латинських слів vegetabilis (рослинний) та vegetare (рости, розвиватися). Vegetus латинською перекладається, як здоровий, бадьорий, повний сил.

Коли мова заходить про походження вегетаріанства, то варто повернутился до наших найдавніших предків, які ще в прадавні часи харчувалися рослинною їжею, бо основним заняттям та запорукою ситого життя було збиральництво. Причиною переходу людей до вживання м’яса стало, на думку вчених, зменшення кількості їстівних рослин після льодовикового періоду. З’явилось мисливство, а пізніше й скотарство – люди стали всеїдними. Вегетаріанство перетворилося в рідкісне явище та зберігалось переважно серед людей пов’язаних із магією, ритуалами, різними віруваннями. Від м’яса часто відмовлялися ченці та монахи.

Вважається, що вегетаріанство є характернішим для жителів Сходу та Півдня, а от для північних народів, де клімат значно холодніший, більш прийнятним є м’ясний раціон. Однією з перших країн, де поширилась вегетаріанська традиція був Єгипет. Там вже в 6-5 тисячолітті до нашої ери священнослужителі не вживали м’яса. Як особлива форма харчування, вегетаріанство прийшло до Європи з Азії, від йогів, брахманів, буддистів та послідовників зороастризму. Воно було досить поширеним у Стародавній Греції, особливо серед філософів та вчених.

Надалі вегетаріанство втратило свої позиції в Європі, за принципами давнини продовжували жити лише деякі монахи. Знов у життя європейців рослинна дієта повернулася в епоху Просвітництва, напевно, в результаті азіатського впливу, та набула розповсюдження в аристократичних колах.

Зародження та розвиток сучасного вегетаріанства відбулися в Англії в першій половині ХІХ століття. Ці ідеї були запозичені з Індії, де вони мали неабияку популярність та велике поширення. В 1842 році слово «вегетаріанство» ввійшло до складу лексики англійської мови завдяки засновникам «Британської вегетаріанської спілки», до цього така дієта називалась «індійською» або «піфагорійською». Ця спілка існує і дотепер та нараховує близько 80 000 членів, а також випускає періодичні видання, брошури та книги, утримує свій ресторан (меню якого, звісно, повністю вегетаріанське).

Відомі непоодинокі випадки, коли поширення вегетаріанства в країні було пов’язане з якоюсь видатною особою, що пропагувала такий спосіб життя. У Данії це був відомий філософ Мартінес, у Швеції – Данов. У Росії великий внесок у розвиток вегетаріанства на межі ХІХ та ХХ століть зробив Лев Толстой. Незважаючи на те, що видатний письменник змінив спосіб харчування лише у віці 50-60 років, він встиг зацікавити цим багатьох своїх друзів, а також створити в 1908 році вегетаріанську спілку есперантистів, яка має свої представництва в 33 країнах.

Для новітньої історії Європи характерні численні дискусії  та наукові праці на тему доцільності вегетаріанства. Найбільше поширення вони отримали у 40-50 роках ХХ століття, але продовжуються з’являтися й досі, хоч вже не одноразово була доведена користь такого способу харчування.

Без м’яса та зовсім без м’яса

Вегетаріанство поділяють на чотири основні різновиди, залежно від обмежень, які встановлюються на вживання певних продуктів:

Суворе вегетаріанство (веганство) – не допускає вживання м’яса, риби, яєць, ікри та молока. Піфагор казав: «Недопустимо їсти тих, в кого є очі». Вегани вживають виключно рослинну їжу й ігнорують будь-яку продукцію з використанням продуктів тваринного походження.

Лакто-вегетаріанство – дозволяє вживання молочних і кисломолочних продуктів, таким чином забезпечуючи організм кальцієм.

Ово-вегетаріанство – серед продуктів тваринного походження дозволяються лише яйця.

Лакто-ово-вегетаріанство – дозволяється крім молока, ще й вживання яєць, тобто організм збагачується кальцієм та вітаміном В12.

Окрім цих різновидів існують також інші дієти, які напряму не відносяться до вегетаріанства або відносяться лише частково:

  • Младовегетаріанство – можна інколи вживати рибу та біле м’ясо птиці.
  • Фруторіанство – основою раціону є фрукти та ягоди, також допускаються злаки, горіхи та помідори з баклажанами.
  • Вітаріанство – вживання лише сирих фруктів та овочей.
  • Пескетаріанство – відмова від червоного м’яса, але вживання риби та морепродуктів.
  • Полотаріанство – відмова від червоного м’яса, але вживання птиці.
  • Флекситаріанізм – помірне або не часте вживання м’яса, птиці, риби та морепродуктів.
  • Фріганізм -  вживання тваринних продуктів тільки якщо вони безкоштовні.
  • Сироїдство – вживання лише сирих продуктів або таких, що пройшли коротку термічну обробку.

Прощавай, діабете та подагро…

Незважаючи на давню історію вегетаріанства, суперечки щодо його користі не припиняються й досі. Багато вчених відкидають такий спосіб харчування, як неповноцінний, такий, що не може в повній мірі забезпечити людину необхідними речовинами. На противагу їм наводяться численні дослідження щодо суттєвого покращення стану здоров’я людей, які обрали вегетаріанський спосіб харчування.

Таким яскравим прикладом є дослідження «China Study», проведене під керівництвом Коліна Кемпбелла, де були зібрані відомості про харчовий раціон близько 6500 чоловік з 2400 регіонів Китаю та Тайваню. Результат дослідження показав, що дієта, основою якої є рослинна їжа, загалом здоровіша, ніж типовий раціон жителя західних країн з великою кількістю тваринних продуктів.

Також вчені постійно зазначають, що стан здоров’я вегетаріанця в середньому кращий, ніж в людей, що продовжують вживати м’ясо. Вони майже не страждають на такі хвороби, як артеріальна гіпертензія, сечокислий діатез й апендицит, в них немає порушення обміну речовин, не часто можна зустріти серцево-судинні захворювання, діабет і подагра виникають значно рідше. До того ж вегетаріанці, за даними вчених, довше живуть, у них нижчий рівень холестерину та нормальний кров’яний тиск. На думку дослідників, позитивний ефект відбувається через те, що:

  • Рослинні волокна, які містяться в раціоні вегетаріанців, сприяють своєчасній появі почуття ситості, видаленню з кишечника шкідливих речовин, попередженню атеросклерозу та онкологічних захворювань.
  • В фруктах та овочах міститься багато вітамінів, які захищають від хвороб (вітаміни С, Р, фолати, бета-каротин), а також протиракові терпеноїди.
  • В овочах і фруктах міститься калій, магній і лужні еквіваленти, що захищають від хвороб.
  • Вегетаріанський раціон сприяє корисному співвідношенню насичених і ненасичених кислот.
  • Фітонциди рослинної їжі вбивають бактерії, які виробляють токсичні речовини, та покращують роботу шлунково-кишкового тракту.
  • Відсутність холестерину в рослинній їжі та здатність деяких рослинних продуктів знижувати його вміст в крові сприяють очищенню судин.
  • Рослинні продукти насичені вуглеводами, жирними кислотами омега-6 та целюлозою.

… привіт, анеміє та гіпертоніє?

Читаючи про переваги вегетаріанства, звичайно, хочеться в них вірити, але ще ніхто повністю не спростував думку про ряд недоліків такого харчування. Вчені стверджують, що відмова від м’яса, як би вона гуманно не  виглядала і скільки б користі не несла, все ж має певну небезпеку. Вегетаріанці можуть не отримувати або отримувати в малих дозах дуже необхідні вітаміни, а це може стати причиною ряду захворювань. Такими компонентами є кальцій, протеїн, залізо, насичені жири, жирні кислоти омега-3, рибофлавін, вітамін B12, вітамін D, вітамін A, цинк і йод. Всім, хто збирається переходити на рослинну дієту, необхідно відповідально поставитися до формування свого раціону та звернути увагу на такі факти:

  • нестача заліза, яке найкраще засвоюється з продуктів тваринного походження, може призвести до розвитку залізодефіцитної анемії;
  • полінасичені жирні кислоти, що містяться в рибі, відіграють важливу роль у профілактиці серцево-судинних захворювань та гіпертонії;
  • наслідком нестачі вітаміна C при харчуванні злаками може стати сповільнення росту в дітей, відставання їх в розвитку від ровесників, поява рахіту, недокрів’я  й інших захворювань;
  • вітамін В12 необхідний для нормального кровообігу та ефективної роботи нервової системи;
  • нестача амінокислот призводить до зниження м’язової маси, анемії та пошкодження кісток;
  • недостатня кількість вітаміну D в організмі призводить до ламкості кісток, випадання волосся та зубів;
  • дефіцит кальцію спричинює остеопороз і анемію.

Бути чи не бути?

Тож що ж робити? Як краще харчуватися? Такими питаннями задаються тисячі людей кожного дня. Кожен з них знаходить свої причини та своє рішення. Хтось переходить на рослинну їжу, а хтось залишається вірний м’ясу. Що ж, це право вибору кожного і ми вільні робити так, як вважаємо за доцільне. Ми маємо право бути такими, які ми є, їсти те, що нам подобається та приносить задоволення, але не слід також забувати і про власний організм, варто звертати увагу на те, що потрібно йому.

Чи буде краще, якщо весь світ перейде до вегетаріанства, однозначно сказати не може ніхто. Чи збереже це нашу фауну? Чи не знищить флору? А може все має залишитися таким, яким було протягом віків? Думаю, на всі ці питання дасть відповідь час. Зараз же можна сказати лише одне – живіть у гармонії з самими собою та з оточуючим світом… і з повагою ставтеся до тварин.

Коментар спеціаліста

Світлана Гаркуша, лікар-кардіолог: «Правильне дотримання вегетаріанської дієти приносить користь людям середнього та похилого віку, адже в них сповільнюється обмін речовин та гірше засвоюються білки. Для молодого організму обмежене вживання м’яса є небажаним, бо в ньому містяться потрібні для його розвитку білки та інші корисні речовини. Тому переходити до такого способу харчування краще в середньому віці. Саме тоді корисними є пости, під час яких обмежується вживання тваринної їжі. 

Замінити продукти тваринного походження можна, наприклад, такими рослинними культурами як кукурудза, соя, квасоля тощо. Але тут постає інша актуальна проблема – наявність сьогодні генномодифікованих продуктів, нешкідливість впливу яких досі досліджується. Є відомості, що вони впливають на генофон людини. Найпомітніший вплив вони мають на ендокринну та статеву системи. Гормональні збої впливають на здатність завагітніти, і тому зараз частішають випадки безпліддя. Варто було б харчуватися продуктами з власної грядки, тоді можна говорити про їх беззаперечну безпеку. Ті ж продукти, які продаються в наших супермаркетах викликають сумніви щодо своєї якості. Вживання генномодифікованих продуктів наближає нас до ситуації, яка склалася в США з проблемою надлишкової ваги».

Анастасія Карпенко