«Треба пошукати туриста, який залишився б незадоволеним відпочинком у Хорватії. Розкішна природа, чисті пляжі та води Адріатики, безцінні пам’ятки історії та архітектури». Що ще потрібно для щастя?


Готуйте папери, діставайте валізи!

«Прощавайте буденне життя і нестерпна столична спека – я їду у відпустку! Я їду у… А куди ж?» – думаю я, чекаючи Павлик Ірину, туристичного агента компанії «Любосвіт». А ось і вона.

«Треба пошукати туриста, який залишився б незадоволеним відпочинком у Хорватії. Розкішна природа, чисті пляжі та води Адріатики, безцінні пам’ятки історії та архітектури. Вона буде для вас такою, якою забажаєте: спокійною та віддаленою від цивілізації, або веселою, сучасною та непередбачуваною!» – і ці слова поступово зачаровують мене, а особливо фотографії з цього райського куточку. І, що важливо, ніяких проблем із візою, і дібратися легко – чартерним рейсом прямісінько в пункт призначення. Готуйте папери, діставайте валізи – їдемо у Хорватію!

Зустрічай мене, Хорватіє!

Мінімум багажу, максимум гарного настрою – з таким набором я сідаю у наш літак, як завжди біля вікна. Все поступово стає таким маленьким, а далі хмари, білі і пухнасті, наче намальовані. Літак сідає в Пулі під супровід гучних оплесків пасажирів. Саме час ввімкнути телефон, і я одразу отримую повідомлення «Вітаємо вас у Хорватії!..» І ось літак вже позаду, Хорватія зустрічає мене… зустрічає дощем наче з відра… Не найкращий початок, проте дощ – явище тимчасове, тим паче тут.  Автобус везе нашу групу в Поріч, де, власне, я й вирішила зупинитися. Дощ, здається, став тільки сильнішим, а в мене ні парасольки, ні теплішого одягу…

Клуб «Для тих, хто старше 70» та інші несподіванки

Ось і приїхали! Біля входу у готель «Плаві» нас зустрічає дуже ввічливий адміністратор Паоло, гарний чорнявий італохорват, наш майбутній особистий екскурсовод, водій, а поки що просто привітна людина. До дверей готелю ми йдемо через чудовий сад, і здається, що тут немає інших квітів, крім лаванд: у ансамблі з морським вітром вони дарують туристам чудовий аромат. Переступаємо поріг. Так… Мій настрій зіпсовано остаточно: хол готелю схожий на клуб «Для тих, хто старше 70». Схоже, доведеться цілий тиждень вечорами грати у лото з німецькими пенсіонерами. Номер затишний, хоч і невеликий – ліжко, дзеркало та невелика шафа – і все біле, як сніг. З огляду на погодні умови пляжний відпочинок на сьогодні скасовується. Це спонукає мене оглянути готель та поспілкуватися з Паоло. Йому вдається покращити мій настрій, він обіцяє сонце та новий заїзд молоді вже завтра.

Отже, перше що я дізналася про Хорватію: червень – місяць спокійний: більшість клубів та барів ще закриті або працюють до 22:00, тому відпочивають здебільшого тут пенсіонери та сім`ї з дітьми. У липні вже веселіше: відкриваються дискотеки, парки розваг, потроху приїжджає молодь, особливо українська та російська. А серпень – місяць цілодобових веселощів, адже у Хорватію, а саме на півострів Істрія, масово їдуть італійці. Тоді тут і співи, і танці, і вистави – шумно з ночі до ранку.

Паоло вирішує ознайомити мене трохи і з географією Хорватії. Як виявилось, місце я обрала правильне для свого віку та потреб. Істрія – район жвавий, тут багато ресторанів, дискотек, готелів, що в поєднанні з затишними пляжами, розкішним Адріатичним морем, а також з багатством історичної спадщини робить його чудовим туристичним центром для активного і цікавого відпочинку. Далмація – інший район Хорватії, який користується попитом серед любителів відпочинку на розкішних віллах минулих часів, оточених багатою природою, у екологічно чистому куточку планети подалі від метушні та цивілізації.

Час йти на вечерю. Матінко рідна! З яким розмахом тут подають їжу! Шведський стіл готелю багатий на морепродукти, м’ясні та рибні страви, салати, гарніри на будь-який смак та фрукти. Риби й морепродуктів тут найбільше, вони чудово смакують з сухим червоним вином місцевого виробництва. Вино Хорвати роблять відмінне: чудовий смак та аромат і нічого зайвого. До речі, саме за вечерею легко зрозуміти, хто з якої країни приїхав: німці їдять сосиски з пивом, італійці – піцу з макаронами, а українці – усе і побільше.

Маленький рай на землі

Новий день починається із сонцем та гарним настроєм (Паоло не збрехав). Швидко снідаю і гайда на пляж! Пляжі у Хорватії особливі: по-перше, море тут не відкрите, а у вигляді цілого комплексу бухт, по-друге, береги охоплені пишною рослинністю, яка впадає прямісінько в море, і по-третє, саме оформлення пляжів унікальне – тут немає ні піску, ні гальки, лише зелена трава та кам’яний берег. Особливої уваги заслуговують води Адріатики – складається враження, що вони найчистіші у світі – такі прозорі зблизька, такого гарного лазурно-блакитного кольору здалека… В оточенні такої природи відчуваєш цілковиту гармонію і спокій. Мабуть, я б так провела усі свої дні у Хорватії, якби Паоло не наполягав на екскурсіях, без яких, на його думку, не можна зрозуміти цю країну.

Щоб зрозуміти Хорватію, її треба відчути

Ровінь – маленька Венеція, як її називає місцеве населення – перша цікавинка Хорватії, яку я відвідала. Саме так називають це місто не дарма. Дійсно, його будиночки багато у чому схожі на венеціанські, а вузенькі вулички підкреслюють цю схожість ще більше. У містечку багато маленьких магазинчиків, де дешево можна купити оливкову олію, домашнє вино, місцеві сири та ковбаси, як правило, підкопчені та гоструваті. А також тут дуже багато сувенірів, виробів народних ремесел, а найкраща прикраса містечка, на мій погляд, – магазин з венеціанськими масками, яскравими і елегантними, але й не дешевими. Знайомство з Ровінем поповнило мою валізу сувенірами, а життя – ще одним щасливим спогадом.

Новий день – нове знайомство з Хорватією. Мою увагу привернули Плітвіцькі озера – всесвітньо відомий хорватський національний парк. Екскурсія у цей храм водоспадів та неповторної природи коштує недешево, проте Паоло відвозить мене туди особисто. Їхати до цього парку навіть на легковій машині довгувато, проте краєвиди, що ними насолоджуєшся по дорозі, компенсують цей недолік. Красу самого парку передати словами, мабуть, неможливо. Тут на кожному кроці водоспади, маленькі і великі, бурхливі і спокійні, вони впадають у десятки озер, вони разом з променями сонця створюють десятки веселок. Самі озера грають кольорами і блищать, мов у них знаходяться мільйони діамантів.

Останній день варто провести наодинці з природою. Стає трохи сумно розлучатися з такою красою, але жодна відпустка не триває вічно. Тож монетку – в море, речі – у валізи. Їду додому. Хорватіє, до зустрічі!

Коротка туристична довідка

Розташування: на півдні Центральної Європи.

Столиця: Загреб.

Море:  Адріатичне.

Площа: близько 57 тис. км ² .

Рельєф: контрастний – гори, скелясті узбережжя, острови.

Найбільші острови:  Корчула, Хвар, Брач, Црес і Пат.

Населення: близько 4,5 млн  осіб.

Релігія: здебільшого католицизм.

Клімат: мінливий. На півночі і сході він континентальний, на узбережжі – середземноморський,  а  в  гірській  місцевості – високогірний.

Транспорт: Хорватія має хорошу автомобільну та залізничну мережі. Міжнародні  аеропорти знаходяться  в  містах Загреб,  Пула, Задар, Спліт, Дубровник, на острові Крк. Міжнародні порти – Ріека, Пула, Задар, Спліт, Дубровник.  Налагоджено регулярне поромне сполучення з італійським берегом.

Мова: хорватська. Порозумітися з місцевими жителями і зрозуміти якісь елементарні побутові речі можна, тому що українська, російська та хорватська мови мають багато схожих слів.  Більшість хорватів, особливо на узбережжі, непогано володіють або англійською, або німецькою, або італійською мовою. В останні роки багато ресторанів і готелів пропонують інформацію російською мовою.

Митниця: безмитно в країну можна ввезти або 400 сигарет, або 50 сигар, або 250 г тютюну, 1л алкогольних напоїв, 1 кг кави або чаю, 50 мл парфумів або туалетної води для особистого  користування.  Мито на товари, кількість яких перевищує зазначені квоти, становить 50% їх митної вартості. Обов’язково декларуються спортивне спорядження, електронна апаратура, відеокамери і відеомагнітофони.

Море й пляжі: узбережжя Хорватії – це, по суті, суцільний пляж.  Море є найчистішим у всьому середземноморському басейні, а 98% пляжів придатні для купання. На півострові Істрія в основному штучні бетонні платформи, природний камінь і плато. У Середній Далмації пляжі галькові і вважаються найкращими на усьому узбережжі. Сосни тут ростуть буквально в 3-4 метрах від лінії прибою, тому ніякі парасольки не потрібні. Ці місця особливо привабливі для відпочинку з дітьми. У Південній Далмації є і галькові, і скелясті, і бетонні, а на островах в районі Дубровніка – і піщані пляжі.

Природа: у 2005 році журнал «National Geographic» назвав Хорватію найгарнішою країною світу. Головне багатство цієї країни – її унікальні  природно-географічні умови. Тут – 8 національних парків загальною площею 994 км² , з яких 235 км²  припадають  на  водну  поверхню.

Довженко Христина